
О заказных статьях, их авторах и последствиях
Cвоими мыслями о"заказных статьях"делится читатель"Высокого Вала"и один из активных комментаторов публикаций.
Правда, само понятие, которым он оперирует и выносит в заглавие, так и не раскрыто. Как говорил бессмертный профессор Преображенский:"Непонятно, что под ним скрывается."Впрочем, согласно характеристике «Высокого Вала» от автора, размещаем без правок. Итак...
О заказных статьях, их авторах и последствиях,
В Украине журналистика имеет немного другой, чем в действительно демократических странах, вид. И дело не в профессиональности или таланте.
Когда читаешь очередную статью о «выведении на чистую воду», «предание огласке фактов злоупотребления» чиновников всех уровней, с одной стороны, радуешься. Ведь такие публикации пугают и других потенциальных коррупционеров. Если уже те решат красть, то со страхом. По крайней мере, хоть какой-то сдерживающий фактор будет.
С другой стороны, за каждой такой обличительной статьёй обязательно стоит заказчик. Назовем его мистер Х. Эти мистеры Х обычно делятся на такие категории.
1. Редактор (или владелец) газеты, которая отчаянно борется за рейтинги или едва сводит концы с концами.
Такому редактору обличительные материалы, как жаждущему вода. Народ любит публикации о коррупционерах. Ведь это объясняет наш крайне низкий уровень жизни. А здесь народу и виновного подсовывают.
Пример. «Высокому Валу» неважно, о чём статья. Но материал разместят. Те, кого обвиняют, напишут опровержение. А дальше шаг за шагом будет вырисовываться интернет-конференция. Так же поступает «Вестник Ч». А «Сиверщина» вообще громит всех.
2. Представители другой политической силы, которая находится в оппозиции к другой политической силе.
Этих ребят устраивают все методы и формы борьбы с властью. Их лозунг: пиши всё, там видно будет. Чиновники станут оправдываться, увязнут. Одним словом, вляпаються по самые уши.
Пример. Областной БЮТ устами «Деснянской правды» успешно хвалит себя и критикует других. По такой схеме действуют и общественные организации.
3. И, наконец, третий, всем украинцам знакомый тип: Тот, кого давит жаба.
Она давит тех, кто выпал из властной команды по любым причинам. Неудачников, которых «попросили с работы» из-за некомпетентности. Прежних руководителей. Представителей команды, которая проиграла борьбу за власть в регионе. Здесь терять ничего. А лишний раз отыграться на прежних конкурентах или прежних партнёрах – последний шанс остаться в большой политической игре.
Пример: заказчиками (или даже авторами) острейших публикаций могут быть прежние председатели администраций и их заместители, начальники всех уровней, которых уволили, неизбранные на следующий срок депутаты или представители органов местного самоуправления.
Кроме очевидного обличительного позитива заказные публикации несут и негатив. Это – расшатаная по всем ступеням государственная власть, которая окончательно теряет доверие граждан.
И напоследок, наблюдение. Никто не читает заказную статью тщательнее того, против кого она направлена. А ещё внимательнее читают те, о ком в этой статье речь и не шла, – те, кто перепутал государственный карман со своим. И такие публикации возможно единственное оружие, которое поможет в борьбе с взяточниками во всех органах власти.
Иллюстрация: Сергей СТУК.
Версия для печати Отправить по e-mail Обсудить на форуме |
Просмотров : 9266 |
Ссылки по теме:
17.12.2008 Интернет-конференция: Черниговскую землю – страусам?
29.05.2008 Андрей Клюев: Изобретатель, бизнесмен, политик. История успеха
2.12.2008 Дельта Банк поздравляет победителей акции «Депозит Лояльный»
29.07.2008 Год с Хоменко: инфляция, стагнация…деградация?
30.10.2008 ЕЦ и \"Родной дом\": Благотворительность – не популизм, а состояние души
Комментарии (36)
Ілон | 2009-02-12 16:50
Зазвичай у нашому недорозвиненому громадянському суспільстві корупціонер звик відмовчуватися, плювати з високої вежі чи доводити звинувачення до абсурду. Ніби так і треба. Ще й примудрятися при цьому ображатися за те, що зачепили його високоповажність. Живий приклад - матеріал про землю. Жодної відповіді опонуючої сторони по суті навіть в коментарях!
Отже, відсутність всіх правд в одному місці частіше означає, що хтось свою "правду" елементарно приховує.
Тому, шановна пані, шукаючи ідеал, не треба робити у цьому випадку винною саме журналістику. Особливо, якщо ви займаєтеся нею не далі теорії. Журналістика лише існує в тому середовищі, яке ми з вами разом створюємо.
Куди важливішою є нейтральна подача матеріалу автором без оціночних суджень. Але ж з пісні слів не викинеш, якщо йдеться про негативні моменти нашого життя.
Якщо захочете, заради задоволення дефіциту інформації розповім вам про світові "взірці" об'єктивності.
Белогура | 2009-02-12 15:05
Олег Обушный мне
как брат,
его я видеть
очень рад.
С Борзны,
как Плющ Иван,
готов на ласку
и обман.
Умеет он
и говорить ,
пообещать
и позабыть.
Пять партий
он уже сменил,
про Либералов
позабыл.
Тот, кто идет
все по костям,
Обушный здесь
Обушний там...
В том виноваты
и сполна
все мы , кто знает
и Борзна...
Івон | 2009-02-12 13:28
Пригадала помітні матеріали останнього часу роблю гіркий висновок: щось чернігівські журналісти давно вже цей принцип забули. І в пошані зараз не ті, хто його дотримується. Багато хто навіть гордиться, пишучи те, що об’єктивно відноситься до жанру "комерційна антиреклама". Це взагалі не журналістика, панове. На жаль
віктор | 2009-02-12 13:22
410 | 2009-02-12 11:25
не згоден. все залежить не від віршів, а від того хто кому і як потрібен..
Тарас Возний | 2009-02-12 10:06
Відповідь Льовочкіну
ПРИЧОМ ПРИХОДЬКО
ПРИЧОМ ОБУШНИЙ
ОДИН І ДРУГИЙ
ПАРЕНЬ УШЛИЙ !
КОЛИ ПРИЙДЕ
НСНУ КІНЕЦЬ !
ОБУШНИЙ ПОБІЖИТЬ
ДО ЄЦ
А МОЖЕ ПІДЕ
В РЕГІОНИ
БО ТАМ ДАДУТЬ ЙОМУ
ПОГОНИ !
ЯК ПІДЕ В БЮТ
ТО ТАМ при БЮТ
ЧИ БУДЕ В НІМ,
НІКІМ ...
ТО КРАЩЕ
ДО ЯЦЕНЮКА
БО ТАМ В НЬОГО
СВОЯ РУКА
НУ А ПРИХОДЬКО !
Є, ЯК , Є
ЛОЖИТЬСЯ СПАТЬ
І ЯК ВСТАЄ
ОДНОЮ ДУМКОЮ
БАГАТИЙ
ЯК ГУБЕРНАТОРОМ
ТО СТАТИ
І ОСЬ В ЧОМУ
ІХ Є ВИНА
ЩО МИРУ МІЖ ДВОМА
НЕМА .
Василь Чепурний, "Сіверщина" | 2009-02-12 09:02
Рубало Євген | 2009-02-11 21:31
Третій Син | 2009-02-11 19:33
Сала-маха | 2009-02-11 19:26
Таксист свиню у владу не завезе ...
ЦІКАВО - ЦІКАВО А КОЗУ НА ПЛОЩУ ???
Третій Син | 2009-02-11 19:23
А повія також звинувачує того, хто їй заплатив?
Глядач у театрі сам розуміє, де текст Шекспіра, а де власна думка актора.
А де ти бачив таксиста, який би погодився машину в море лайна завезти навіть на догоду грошовитому пасажиру? Таксист свиню у владу не завезе і джинсу на перехожого не натягне, а журналіст може. Перехожому чихати з високої шпаківні на таксиста з його пасажиром, .а ось читач може й побігти за "таксистом" з "пасажиром".
Якщо дозволяє себе використовувати, то чим він відрізняється від туалетного паперу або презерватива?
Третій Син | 2009-02-11 18:52
Таксист свиню у владу не завезе і чорту крильця не прималює, а журналіст може.
Третій Син | 2009-02-11 18:35
Льовочкін | 2009-02-11 17:59
Цікаво а ЦЕ МОЖЛИВО ЗА ВИЗНАЧЕННЯМ СОЛОМАХИ ?
ЄЦ ТАМ ЄЦОВЦЮ ВРУЧАВ
ГАРНУ НАГОРОДУ,
НАГАЛЮК ХОТЬ ЩОСЬ РОБИВ...
ЧИСТИВ ВІН БОЛОТО
НУ, А ШУМСЬКОМУ ЗА ЩО
ЗОВСІМ НЕПРИЧЕТНИЙ,
ТАК, ДРУГАН ТОГО ДОНЦЯ,
ЩО ІЗ ЄЦя - МОЛОДЦЯ
ВІН ІЗ ЄЦ , ТО ВІН- ЇХ ТЕЖ
" ЗАГЛЯДАЄ В РОТА",
САНІТАРНИЙ ЛІКАР ВІН
ТО ЙОГО РОБОТА
А ОБУШНОМУ НЕМА
БУДЬ - ЯКОІ ДЯКИ
ЗАБУВАЮТЬ, А ДАРМА
МОЖЕ БУТИ ВСЯКЕ...
У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІН
МОЖЕ ЗАСІДАТИ
ОДТОДІ ПОКАЖЕ ВІН
БУДУТЬ ВОНИ ЗНАТИ !
ТО І ПРИХА, і ХОМА
ЩЕ ХАЙ ЗАПАМЯТАЮТЬ,
БЕЗ ОБУШНОГО НЕМА
ДІЛА - ВСІ ТЕ ЗНАЮТЬ..
Олег | 2009-02-11 17:54
1. Имеет ли моральное право журналист, которого тошнит от сладкого, соглашаться выполнять задание гл. редактора и прославлять местную кондитирскую фабрику?
2. Имеет ли моральное право редакция, в которой все сплошь по идеологическим мотивам некурящие, размещать на своих страницах рекламу сигарет?
3. Сколько гнилых помидоров надо бросить в актера, играющего на сцене не то, что ему совесть велит, а то, что драматург Тютькин написал, а гл. режиссер Тюлькин поставил? А актер ведь тоже - "властитель дум" и "боец идеологического фронта".
4. Когда начнем клеймить позором таксистов, за деньги возящих клиентов не туда, где горизонты красивше, а туда, куда клиент требует?
123 | 2009-02-11 17:24
Інна | 2009-02-11 16:23
Ах! Ох! Просто верх демократії!
От нещодавно дізналася, що цього викладача дружина покинула. І чесно - ставши дорослою, розумію її. Бо одними демократичними принципами і віршами сім"ю не нагодуєш. Це добре в теорії і бажано з відстані. Або у 18 років. :)
savenok | 2009-02-11 16:03
Інна | 2009-02-11 16:00
Так і тут. Щоб продати (так, продати! бо ми всі продаємо свої знання і працю за зарплату!) статтю, у будь-якому випадку треба іти на компроміси. Поступатися, щоб потрапити у формат видання, щоб твої думки були краще зрозумілі, щоб писати, як це прийнято сьогодні.
І будь-який матеріал є замовним все одно.
Інша справа - залишатися при цьому людиною. А це вже - справа совісті кожного і не може бути об"єктом суперечки.
Чому тут немає статті про підлого слюсаря, який підробляє крім зарплати? Або якогось вашого знайомого, що ввечері прийшов відремонтувати вам комп?
Зауважу - не краде, робить! А продажність... це таке дивне слово. Повторюся - ми всі продаємося. Ми всі одружуємося з розрахунку, тільки кожен - зі свого. Ми обираємо роботу, де купують нас дорожче і яка нам не огидна. То у чому питання? Свідомо брехати - так, погано. Але хто з нас свідомо не бреше?
AlexPS | 2009-02-11 15:47
Так і тут. Щоб продати (так, продати! бо ми всі продаємо свої знання і працю за зарплату!) статтю, у будь-якому випадку треба іти на компроміси. Поступатися, щоб потрапити у формат видання, щоб твої думки були краще зрозумілі, щоб писати, як це прийнято сьогодні.
І будь-який матеріал є замовним все одно.
Інша справа - залишатися при цьому людиною. А це вже - справа совісті кожного і не може бути об"єктом суперечки.
Івон | 2009-02-11 15:47
А от коли те ж видання привчило читачів до того, що йому можна вірити, а між тим іноді за гроші (або навіть по дружбі чи "за ідею") свідомо бреше — оце воно. У таких випадках газети, бува, заявляють: "Це наша думка, ми за це нічого не отримали" (або "Ви не доведете, що ми за це щось отримали". А суть же не в тому. Примудряєшся писати правду ще й за гроші - молодець! Безкоштовно брешеш — усе одно продався. Двічи дурень.
Пропоную в тих випадках, коли матеріал хтось звинувачує не тільки в замовності, а в свідомому перекрученні фактів, самій журналістській громадськості влаштовувати своі розслідування. І оприлюднювати висновки.
AlexPS | 2009-02-11 15:44
Просто некоторым людям не нравятся люди которые имеют креативный подход к чему либо, которые выделяются с серой массы шаблонных стереотипов и зангажированости.
Журналиста который, как я уже говорил, имеет свой взгляд на жизнь всегда недолюбливали, недолюблюют и будут это делать и свои и чужие.
А поводов прикалупатся здесь может быть много и тема этой статьи один из них.
В следующий раз автор пускай чеки об оплате материалов заказных предоставит, а то так пустозвонство сплошное.
ППС | 2009-02-11 15:17
Інна | 2009-02-11 14:57
Так і тут. Щоб продати (так, продати! бо ми всі продаємо свої знання і працю за зарплату!) статтю, у будь-якому випадку треба іти на компроміси. Поступатися, щоб потрапити у формат видання, щоб твої думки були краще зрозумілі, щоб писати, як це прийнято сьогодні.
І будь-який матеріал є замовним все одно.
Інша справа - залишатися при цьому людиною. А це вже - справа совісті кожного і не може бути об"єктом суперечки.
люба | 2009-02-11 14:19
читач | 2009-02-11 13:19
Таким чином будь-яку статтю з оціночним судженням можна назвати замовленою... Маячня якась!
newsva | 2009-02-11 12:55
Де воно те засилля - не знаю... Може у тому новорічному гімно-шоу "Інтера" з пласкими жартами-мочиловом Ющенка та Уряду? Таке враження, що коментатори сплять і бачать пачки "бабла" за кожну публікацію.
Розслідувати щось можна починати, коли на те буде принаймні пара-трійка ДНІВ часу. А не годин і у вихідний.
Юра | 2009-02-11 12:54
ЗАПИТАННЯ А ЧИ ЧИТАЄ ІНТЕРНЕТ ОЛЕГ ОБУШНИЙ І ЧИ
НАВЕРТАЄТЬСЯ СЛЬОЗА КОЛИ ВСПОМИНАЄ ВОЛОДЮ ФРАНЦУЗА ...
АДЖЕ ТОЙ СЕДИТЬ ЧЕРЕЗ НЬОГО ????
Сергій Соломаха | 2009-02-11 12:24
А форм і методів подання може бути скільки завгодно.
Засилля замовних матеріалів, а не журналістських розслідувань, свідчить про не розвинутість громадянського суспільства в Україні.
Час | 2009-02-11 12:19
Сергій Кордик | 2009-02-11 11:52
ППС | 2009-02-11 11:49
newsva | 2009-02-11 10:57
AlexPS | 2009-02-11 10:44
newsva | 2009-02-11 10:39
AlexPS | 2009-02-11 10:36
Есть еще четвёртый тип: идейные журналисты, которые без денег, сквозь призму своего мировозрения преподносят происходящее вокруг. По моему авторы Вала относятся к этому типу, а вот правильное это мировозрение или нет - это уже другая тема.