Последнее обновление: 17:40 пятница, 3 июля
Загрузка...
Найкращі тести
Что, жаба давит? ©
Вы находитесь: Політика / Україна / О заказных статьях, их авторах и последствиях
О заказных статьях, их авторах и последствиях

О заказных статьях, их авторах и последствиях

Cвоими мыслями о"заказных статьях"делится читатель"Высокого Вала"и один из активных комментаторов публикаций.

Правда, само понятие, которым он оперирует и выносит в заглавие, так и не раскрыто. Как говорил бессмертный профессор Преображенский:"Непонятно, что под ним скрывается."Впрочем, согласно характеристике «Высокого Вала» от автора, размещаем без правок. Итак...

О заказных статьях, их авторах и последствиях,

В Украине журналистика имеет немного другой, чем в действительно демократических странах, вид. И дело не в профессиональности или таланте.

Когда читаешь очередную статью о «выведении на чистую воду», «предание огласке фактов злоупотребления» чиновников всех уровней, с одной стороны, радуешься. Ведь такие публикации пугают и других потенциальных коррупционеров. Если уже те решат красть, то со страхом. По крайней мере, хоть какой-то сдерживающий фактор будет.

С другой стороны, за каждой такой обличительной статьёй обязательно стоит заказчик. Назовем его мистер Х. Эти мистеры Х обычно делятся на такие категории.

1. Редактор (или владелец) газеты, которая отчаянно борется за рейтинги или едва сводит концы с концами.

Такому редактору обличительные материалы, как жаждущему вода. Народ любит публикации о коррупционерах. Ведь это объясняет наш крайне низкий уровень жизни. А здесь народу и виновного подсовывают.

Пример. «Высокому Валу» неважно, о чём статья. Но материал разместят. Те, кого обвиняют, напишут опровержение. А дальше шаг за шагом будет вырисовываться интернет-конференция. Так же поступает «Вестник Ч». А «Сиверщина» вообще громит всех.

2. Представители другой политической силы, которая находится в оппозиции к другой политической силе.

Этих ребят устраивают все методы и формы борьбы с властью. Их лозунг: пиши всё, там видно будет. Чиновники станут оправдываться, увязнут. Одним словом, вляпаються по самые уши.

Пример. Областной БЮТ устами «Деснянской правды» успешно хвалит себя и критикует других. По такой схеме действуют и общественные организации.

3. И, наконец, третий, всем украинцам знакомый тип: Тот, кого давит жаба.

Она давит тех, кто выпал из властной команды по любым причинам. Неудачников, которых «попросили с работы» из-за  некомпетентности. Прежних руководителей. Представителей команды, которая проиграла борьбу за власть в регионе. Здесь терять ничего. А лишний раз отыграться на прежних конкурентах или прежних партнёрах – последний шанс остаться в большой политической игре.

Пример: заказчиками (или даже авторами) острейших публикаций могут быть прежние председатели администраций и их заместители, начальники всех уровней, которых уволили, неизбранные на следующий срок депутаты или представители органов местного самоуправления.

Кроме очевидного обличительного позитива заказные публикации несут и негатив. Это – расшатаная по всем ступеням государственная власть, которая окончательно теряет доверие граждан.

И напоследок, наблюдение. Никто не читает заказную статью тщательнее того, против кого она направлена. А ещё внимательнее читают те, о ком в этой статье речь и не шла, – те, кто перепутал государственный карман со своим. И такие публикации возможно единственное оружие, которое поможет в борьбе с взяточниками во всех органах власти.

Иллюстрация: Сергей СТУК.

Комментарии (36)

Ілон | 2009-02-12 16:50

Івон
Якщо уважніше читати, в матеріалах можна знайти різні позиції. Особливо, якщо об"єкт критики не приховує своєї ))). Часто різна точка зору подана у двох сусідніх матеріалах. Тут головне - помічати, аби хотіти.
Зазвичай у нашому недорозвиненому громадянському суспільстві корупціонер звик відмовчуватися, плювати з високої вежі чи доводити звинувачення до абсурду. Ніби так і треба. Ще й примудрятися при цьому ображатися за те, що зачепили його високоповажність. Живий приклад - матеріал про землю. Жодної відповіді опонуючої сторони по суті навіть в коментарях!
Отже, відсутність всіх правд в одному місці частіше означає, що хтось свою "правду" елементарно приховує.
Тому, шановна пані, шукаючи ідеал, не треба робити у цьому випадку винною саме журналістику. Особливо, якщо ви займаєтеся нею не далі теорії. Журналістика лише існує в тому середовищі, яке ми з вами разом створюємо.
Куди важливішою є нейтральна подача матеріалу автором без оціночних суджень. Але ж з пісні слів не викинеш, якщо йдеться про негативні моменти нашого життя.
Якщо захочете, заради задоволення дефіциту інформації розповім вам про світові "взірці" об'єктивності.

Белогура | 2009-02-12 15:05

     А как звучит это 7
     Олег Обушный мне
     как брат,
     его я видеть
     очень рад.
     С Борзны,
     как Плющ Иван,
     готов на ласку
     и обман.
     Умеет он
     и говорить ,
     пообещать
     и позабыть.
     Пять партий
     он уже сменил,
     про Либералов
     позабыл.
     Тот, кто идет
     все по костям,
     Обушный здесь
     Обушний там...
     В том виноваты
     и сполна
     все мы , кто знает
     и Борзна...

Івон | 2009-02-12 13:28

Об’єктивний журналістський матеріал — це той, де подана правда кожної зі сторін конфлікту. Це - основа, і так дуже легко поділити всі викривальні матеріали на замовні і не замовні. Не треба видумувати велосипед, його давно вже придумали до нас. А отримано за однобічний матеріал гроші чи просто моральне задоволення... Що це міняє?
Пригадала помітні матеріали останнього часу роблю гіркий висновок: щось чернігівські журналісти давно вже цей принцип забули. І в пошані зараз не ті, хто його дотримується. Багато хто навіть гордиться, пишучи те, що об’єктивно відноситься до жанру "комерційна антиреклама". Це взагалі не журналістика, панове. На жаль

віктор | 2009-02-12 13:22

 Гееейя!!!!!Уроди , іроди ,суки ,христопродавці,язикатофіли,маленькі бізнес-кориссспонденти,сосуни влади,грошмани партій,рекламісти,апекси з"сірою массой",не пійму тільки де,між ногами чи в черепі особистому,пппесник ти прав кожний деп і чин єє Цнотлива Повія"а далі по тексту ППС "Інна ,ти покажи кого замовить,Хоть пенсійонерку 90 річну --ти скажи що в неї треба тільки найти .От приємно читати Соломаху---головне інформувати населення про пі... вибачаюсь за не нормативну лексику,оО приємно --громадьську баню б мати де всі з усіми-оООО.А методи і форми це ві д фантазій.І не потрібно засилля ми ж не мозахих..ІННочка, ти настільки права,не замовнного нічого в цьому житті не існує,все коштує!!!!!!Псевдопатріоти алекси,ппси,івони.Приобушниє ,при..при...депи ...нардепи і зверху названі.А ось і відповідь:1"згіден" чи може "згоден"ЧДПУ чи"ВВ",ей де ви там ,як правильно русоукрофобствувати.2 Ух дуже правильно,"жопа"через два пишеться, пп чи через три ппп.А може ширєє буде.!А от синку хоть ти і трейтій ,з туалетним папіром і з презеервами томість шаріками....будь здоров.3.І хоть ти вкакуйсяа,чи вписюйся ,а жаба давить і не тільки мене , а ще і 46 млн населення НАШОЇ РІДНЕНЬКОЇ УКРАЇНИ.Чисто замовна стаття , а хочете знати від кого??????? А ну ж бо догадайтесь .??? ООО,А сила громади , А громадськадумка, мабуть тільки лукавий знає скільки паперу ви в смітник носите. і це тільки вершина айсбергу, НА всіх вас пенсіонери плюються, а мені приємно. Чиновницька свора - Поверніться будь ласка задом к лесу к народу передом. І Иначе вам удачи не видать.Народ (скот ,бидло, 46 млн)

410 | 2009-02-12 11:25

2 інна.
не згоден. все залежить не від віршів, а від того хто кому і як потрібен..

Тарас Возний | 2009-02-12 10:06

    
     Відповідь Льовочкіну
     ПРИЧОМ ПРИХОДЬКО
     ПРИЧОМ ОБУШНИЙ
     ОДИН І ДРУГИЙ
     ПАРЕНЬ УШЛИЙ !
     КОЛИ ПРИЙДЕ
     НСНУ КІНЕЦЬ !
     ОБУШНИЙ ПОБІЖИТЬ
     ДО ЄЦ
     А МОЖЕ ПІДЕ
     В РЕГІОНИ
     БО ТАМ ДАДУТЬ ЙОМУ
     ПОГОНИ !
     ЯК ПІДЕ В БЮТ
     ТО ТАМ при БЮТ
     ЧИ БУДЕ В НІМ,
     НІКІМ ...
     ТО КРАЩЕ
     ДО ЯЦЕНЮКА
     БО ТАМ В НЬОГО
     СВОЯ РУКА
     НУ А ПРИХОДЬКО !
     Є, ЯК , Є
     ЛОЖИТЬСЯ СПАТЬ
     І ЯК ВСТАЄ
     ОДНОЮ ДУМКОЮ
     БАГАТИЙ
     ЯК ГУБЕРНАТОРОМ
     ТО СТАТИ
     І ОСЬ В ЧОМУ
     ІХ Є ВИНА
     ЩО МИРУ МІЖ ДВОМА
     НЕМА .

Василь Чепурний, "Сіверщина" | 2009-02-12 09:02

Дякую за високу оцінку "Сіверщини", адже "громить усіх" -- це і є визнання незалежності газети, служіння її ідеалу, а не хазяїну -замовнику.

Рубало Євген | 2009-02-11 21:31

Бачте, скільки понаписували. Цілий вечір читав. Цікаво. Сам розумію, що копнув неглибоко. Якось більше по-місцевому: про те, що ближче

Третій Син | 2009-02-11 19:33

Так туди ій і дорога. А де вона зараз, не перевіряв?

Сала-маха | 2009-02-11 19:26

     ЦИТАТА ДНЯ...
    
     Таксист свиню у владу не завезе ...
     ЦІКАВО - ЦІКАВО А КОЗУ НА ПЛОЩУ ???
    

Третій Син | 2009-02-11 19:23

Олег
Кіллер завжди може відмовитися і не тицькати пальчиком у замовника, мовляв, це він злодюга, а я білий і пухнастий. А якщо вже стрелив, то відповідає в першу чергу.
А повія також звинувачує того, хто їй заплатив?
Глядач у театрі сам розуміє, де текст Шекспіра, а де власна думка актора.
А де ти бачив таксиста, який би погодився машину в море лайна завезти навіть на догоду грошовитому пасажиру? Таксист свиню у владу не завезе і джинсу на перехожого не натягне, а журналіст може. Перехожому чихати з високої шпаківні на таксиста з його пасажиром, .а ось читач може й побігти за "таксистом" з "пасажиром".
Якщо дозволяє себе використовувати, то чим він відрізняється від туалетного паперу або презерватива?

Третій Син | 2009-02-11 18:52

Олег
Кіллер завжди може відмовитися і не тицькати пальцем у замовника. А якщо вже стріляв, то відповідає в першу чергу. І, до речі, виконавці брудних справ довго не живуть.
Таксист свиню у владу не завезе і чорту крильця не прималює, а журналіст може.

Третій Син | 2009-02-11 18:35

Сергій Кордик
5+

Льовочкін | 2009-02-11 17:59

    сьогодні подивився фоторепортаж, про вручення нагород в Батурині і з перегляду виникли такі рядки...
     Цікаво а ЦЕ МОЖЛИВО ЗА ВИЗНАЧЕННЯМ СОЛОМАХИ ?
     ЄЦ ТАМ ЄЦОВЦЮ ВРУЧАВ
     ГАРНУ НАГОРОДУ,
     НАГАЛЮК ХОТЬ ЩОСЬ РОБИВ...
     ЧИСТИВ ВІН БОЛОТО
     НУ, А ШУМСЬКОМУ ЗА ЩО
     ЗОВСІМ НЕПРИЧЕТНИЙ,
     ТАК, ДРУГАН ТОГО ДОНЦЯ,
     ЩО ІЗ ЄЦя - МОЛОДЦЯ
     ВІН ІЗ ЄЦ , ТО ВІН- ЇХ ТЕЖ
     " ЗАГЛЯДАЄ В РОТА",
     САНІТАРНИЙ ЛІКАР ВІН
     ТО ЙОГО РОБОТА
     А ОБУШНОМУ НЕМА
     БУДЬ - ЯКОІ ДЯКИ
     ЗАБУВАЮТЬ, А ДАРМА
     МОЖЕ БУТИ ВСЯКЕ...
     У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІН
     МОЖЕ ЗАСІДАТИ
     ОДТОДІ ПОКАЖЕ ВІН
     БУДУТЬ ВОНИ ЗНАТИ !
     ТО І ПРИХА, і ХОМА
     ЩЕ ХАЙ ЗАПАМЯТАЮТЬ,
     БЕЗ ОБУШНОГО НЕМА
     ДІЛА - ВСІ ТЕ ЗНАЮТЬ..

Олег | 2009-02-11 17:54

Как-то маловато вопросов ребром поставлено. Можно продолжить:
1. Имеет ли моральное право журналист, которого тошнит от сладкого, соглашаться выполнять задание гл. редактора и прославлять местную кондитирскую фабрику?
2. Имеет ли моральное право редакция, в которой все сплошь по идеологическим мотивам некурящие, размещать на своих страницах рекламу сигарет?
3. Сколько гнилых помидоров надо бросить в актера, играющего на сцене не то, что ему совесть велит, а то, что драматург Тютькин написал, а гл. режиссер Тюлькин поставил? А актер ведь тоже - "властитель дум" и "боец идеологического фронта".
4. Когда начнем клеймить позором таксистов, за деньги возящих клиентов не туда, где горизонты красивше, а туда, куда клиент требует?

123 | 2009-02-11 17:24

Главный грех журналистики в том, что в своих статьях журналист выставляет в ложном свете себя самого. - Г. Честертон

Інна | 2009-02-11 16:23

Ще чомусь згадалося... 10 років тому одну з дисциплін у моєму вузі викладав такий собі Олександр Н. Дівчата пищали від захвату: він був принциповий, він говорив про мораль, він впровадив вільне спілкування...
Ах! Ох! Просто верх демократії!
От нещодавно дізналася, що цього викладача дружина покинула. І чесно - ставши дорослою, розумію її. Бо одними демократичними принципами і віршами сім"ю не нагодуєш. Це добре в теорії і бажано з відстані. Або у 18 років. :)

savenok | 2009-02-11 16:03

У 1994 році я міркував про це (продажність і замовність). Це завжди в прямій залежності від потреб людини: ЩО і СКІЛЬКИ ій треба для щастя. Тоді й написав два вірші Пандорний ящик і Політика http://val.ua/culture/literature/literature/195667.html

Інна | 2009-02-11 16:00

ІннаЧистого мистецтва заради мистецтва не буває. Або буває, але тоді митець загинаться з голоду.
Так і тут. Щоб продати (так, продати! бо ми всі продаємо свої знання і працю за зарплату!) статтю, у будь-якому випадку треба іти на компроміси. Поступатися, щоб потрапити у формат видання, щоб твої думки були краще зрозумілі, щоб писати, як це прийнято сьогодні.
І будь-який матеріал є замовним все одно.
Інша справа - залишатися при цьому людиною. А це вже - справа совісті кожного і не може бути об"єктом суперечки.
AlexPS
Дякую, я це і мала на увазі. Журналісти - як це не дивно, люди. І хочуть жити нормально не після-після-післязавтра.
Чому тут немає статті про підлого слюсаря, який підробляє крім зарплати? Або якогось вашого знайомого, що ввечері прийшов відремонтувати вам комп?
Зауважу - не краде, робить! А продажність... це таке дивне слово. Повторюся - ми всі продаємося. Ми всі одружуємося з розрахунку, тільки кожен - зі свого. Ми обираємо роботу, де купують нас дорожче і яка нам не огидна. То у чому питання? Свідомо брехати - так, погано. Але хто з нас свідомо не бреше?

AlexPS | 2009-02-11 15:47

ІннаЧистого мистецтва заради мистецтва не буває. Або буває, але тоді митець загинаться з голоду.
Так і тут. Щоб продати (так, продати! бо ми всі продаємо свої знання і працю за зарплату!) статтю, у будь-якому випадку треба іти на компроміси. Поступатися, щоб потрапити у формат видання, щоб твої думки були краще зрозумілі, щоб писати, як це прийнято сьогодні.
І будь-який матеріал є замовним все одно.
Інша справа - залишатися при цьому людиною. А це вже - справа совісті кожного і не може бути об"єктом суперечки.
Некоторые творцы прекрасного получили признание только после смерти, а при жизне их шедевры и копейки не стоили

Івон | 2009-02-11 15:47

Коли чиновник через ЗМІ хвалить роботу свого відомства, це ніяк не "замовний матеріал". Чиновник називається, вказує свою посаду, з позицій цієї посади повідомляє народу щось, на його думку важливе — кого тут що не влаштовує? Вирішило видання, що це дійсно цікамво - надрукувало.
А от коли те ж видання привчило читачів до того, що йому можна вірити, а між тим іноді за гроші (або навіть по дружбі чи "за ідею") свідомо бреше — оце воно. У таких випадках газети, бува, заявляють: "Це наша думка, ми за це нічого не отримали" (або "Ви не доведете, що ми за це щось отримали". А суть же не в тому. Примудряєшся писати правду ще й за гроші - молодець! Безкоштовно брешеш — усе одно продався. Двічи дурень.
Пропоную в тих випадках, коли матеріал хтось звинувачує не тільки в замовності, а в свідомому перекрученні фактів, самій журналістській громадськості влаштовувати своі розслідування. І оприлюднювати висновки.

AlexPS | 2009-02-11 15:44

И так можно подвести некий итог:
Просто некоторым людям не нравятся люди которые имеют креативный подход к чему либо, которые выделяются с серой массы шаблонных стереотипов и зангажированости.
  Журналиста который, как я уже говорил, имеет свой взгляд на жизнь всегда недолюбливали, недолюблюют и будут это делать и свои и чужие.
  А поводов прикалупатся здесь может быть много и тема этой статьи один из них.
  В следующий раз автор пускай чеки об оплате материалов заказных предоставит, а то так пустозвонство сплошное.

ППС | 2009-02-11 15:17

Немає нічого більш огидного, ніж повія, що удає із себе цнотливу та незайману дівчину. Немає нічого більш огидного, аніж журналісти, котрі удають із себе «шукачів правди» та обстоювачів справедливості, та при цьому готові облити брудом будь-кого та будь-що — аби лише за це сплатили гроші.

Інна | 2009-02-11 14:57

Чистого мистецтва заради мистецтва не буває. Або буває, але тоді митець загинаться з голоду.
Так і тут. Щоб продати (так, продати! бо ми всі продаємо свої знання і працю за зарплату!) статтю, у будь-якому випадку треба іти на компроміси. Поступатися, щоб потрапити у формат видання, щоб твої думки були краще зрозумілі, щоб писати, як це прийнято сьогодні.
І будь-який матеріал є замовним все одно.
Інша справа - залишатися при цьому людиною. А це вже - справа совісті кожного і не може бути об"єктом суперечки.

люба | 2009-02-11 14:19

На цю тему варто думати, аналізувати, систематизувати і писати, щоб люди розуміли, де більш-менш правдива інформація, а де інформаційні маніпуляції. Тема не розкрита, але спроба, як на мене, похвальна:)

читач | 2009-02-11 13:19

Якась недолуга спроба систематизувати те, що систематизації не підлягає... Що означає "редактор-замовник"? Він що - сам собі матеріал замовляє?
Таким чином будь-яку статтю з оціночним судженням можна назвати замовленою... Маячня якась!

newsva | 2009-02-11 12:55

Сергій Соломаха
"Засилля замовних матеріалів..."
Де воно те засилля - не знаю... Може у тому новорічному гімно-шоу "Інтера" з пласкими жартами-мочиловом Ющенка та Уряду? Таке враження, що коментатори сплять і бачать пачки "бабла" за кожну публікацію.
Розслідувати щось можна починати, коли на те буде принаймні пара-трійка ДНІВ часу. А не годин і у вихідний.

Юра | 2009-02-11 12:54

     А ще уважніше читають ті, про кого в цій статті мова і не йшла – ті, хто переплутав державну кишеню зі своєю. І такі публікації можливо єдина зброя, яка допоможе у боротьбі з хабарниками в усіх органах влади.
     ЗАПИТАННЯ А ЧИ ЧИТАЄ ІНТЕРНЕТ ОЛЕГ ОБУШНИЙ І ЧИ
    НАВЕРТАЄТЬСЯ СЛЬОЗА КОЛИ ВСПОМИНАЄ ВОЛОДЮ ФРАНЦУЗА ...
     АДЖЕ ТОЙ СЕДИТЬ ЧЕРЕЗ НЬОГО ????

Сергій Соломаха | 2009-02-11 12:24

Головне завдання журналістів - надавати суспільству своєчасно інформацію необхідну для формування громадянського суспільтва.
А форм і методів подання може бути скільки завгодно.
Засилля замовних матеріалів, а не журналістських розслідувань, свідчить про не розвинутість громадянського суспільства в Україні.

Час | 2009-02-11 12:19

5+

Сергій Кордик | 2009-02-11 11:52

Автор або редактор видання, в якому вміщена замовна публікація викривального характеру, повинен мати, перш за все, певні блага (фінансові, матеріальні тощо). Не треба плутати з викривальною публікацією-розслідуванням, де нічого спільного із замовним матеріалом не має. Адже щодо останнього, то при викривальній статті-розслідуванні відсутні будь-які меркантильні інтереси автора так і редактора. Мета тут лише одна - щоб восторжествувала справедливість. А отже треба бути об’єктивним, чесним, неупередженим... Щоправда, кожний справедливість і чесність характеризує по-своєму. На жаль...

ППС | 2009-02-11 11:49

Так, а что-же на счет гонорара?

newsva | 2009-02-11 10:57

Та газети начебто за передплату живуть. А рекламу "втюхують" додатково, замість інформації, за яку читачі власне й платили.

AlexPS | 2009-02-11 10:44

AlexPS
newsvaНа жаль, "на шару"...
Насколько я знаю газеты живут исключительно за счёт рекламы. А авторы получают часть дохода в виде гонораров или нет?

newsva | 2009-02-11 10:39

AlexPS
На жаль, "на шару"...

AlexPS | 2009-02-11 10:36

А кто заказал эту статью? И к какому типу из указаных выше относит себя автор?
Есть еще четвёртый тип: идейные журналисты, которые без денег, сквозь призму своего мировозрения преподносят происходящее вокруг. По моему авторы Вала относятся к этому типу, а вот правильное это мировозрение или нет - это уже другая тема.
закрыть

Добавить комментарий:

Реклама на сайте SVOBODA.FM
Фотоновости

  Собака унюхал даже игрушечную гранату

SVOBODA.FM

Загрузка...
Загрузка...
RedTram
Загрузка...