Останнє оновлення: 17:29 середа, 23 жовтня
Що, жаба давить? ©
Ви знаходитесь: Політика / Україна / Про замовні статті, їх авторів та наслідки
Про замовні статті, їх авторів та наслідки

Про замовні статті, їх авторів та наслідки

Cвоїми думками про "замовні статті" ділиться читач "Високого Валу" та один з активних коментаторів публікацій.

Щоправда, саме поняття, яким він оперує і виносить у заголовок, так і не розкрито. Як казав безсмертний професор Преображенський - "Непонятно, что под ним скрывается..." Втім, згідно з характеристикою «Високого Валу» від автора, розміщуємо без правок.

Отже...

Про замовні статті, їх авторів та наслідки

В Україні журналістика має трохи інший, ніж у справді демократичних країнах, вигляд. І справа не у професійності чи таланті.

Коли читаєш чергову статтю про «виведення на чисту воду», «оприлюднення фактів зловживання» чиновників усіх рівнів, з одного боку, радієш. Адже такі публікації лякають і інших потенційних корупціонерів. Якщо вже ті вирішать красти, то з острахом. Принаймні, хоч якийсь стримуючий фактор буде.

З іншого боку, за кожною такою викривальною статтею обов’язково стоїть замовник. Назвемо його містер Х. Ці містери Х звичайно діляться на такі категорії.

1. Редактор (або власник) газети, яка відчайдушно бореться за рейтинги або ледве зводить кінці з кінцями.

Такому редактору викривальні матеріали як спраглому вода. Народ любить публікації про корупціонерів. Адже це пояснює наш вкрай низький рівень життя. А тут народу і винного підсовують.

Приклад. «Високому Валу» неважливо, про що стаття. Але матеріал розмістять. Ті, кого звинувачують, напишуть спростування. А далі крок за кроком вималюється Інтернет-конференція. Так само поступає «Вісник Ч». А «Сіверщина» взагалі громить усіх.

2. Представники іншої політичної сили, яка перебуває в опозиції до іншої політичної сили.

Цих хлопців влаштовують усі методи та форми боротьби з владою. Їх гасло: пиши все, там видно буде. Чиновники почнуть виправдовуватися, зав’язнуть. Одним словом, вляпаються по самі вуха.

Приклад. Обласний БЮТ вустами «Деснянської правди» успішно хвалить себе та критикує інших. За такою схемою діють і громадські організації.

3. І, нарешті, третій, всім українцям знайомий тип: Той, кого давить жаба.

Вона давить тих, хто випав з владної команди з будь-яких причин. Невдах, яких «попросили з роботи» через некомпетентність. Колишніх керівників. Представників команди, яка програла боротьбу за владу в регіоні. Тут втрачати нічого. А зайвий раз відігратися на колишніх конкурентах чи колишніх партнерах – останній шанс залишитися у великій політичній грі.

Приклад: замовниками (або навіть авторами) найгостріших публікацій можуть бути колишні голови адміністрацій та їх заступники, начальники усіх рівнів, яких звільнили, невибрані на наступний строк депутати чи представники органів місцевого самоврядування.

Крім очевидного викривального позитиву замовні публікації несуть і негатив. Це – розхитана по всіх щаблях державна влада, яка остаточно втрачає довіру громадян.

І наостанок, спостереження. Ніхто не читає замовну статтю ретельніше того, проти кого вона направлена. А ще уважніше читають ті, про кого в цій статті мова і не йшла – ті, хто переплутав державну кишеню зі своєю. І такі публікації можливо єдина зброя, яка допоможе у боротьбі з хабарниками в усіх органах влади.

Ілюстрація: Сергій СТУК

Коментарі (36)

Ілон | 2009-02-12 16:50

Івон
Якщо уважніше читати, в матеріалах можна знайти різні позиції. Особливо, якщо об"єкт критики не приховує своєї ))). Часто різна точка зору подана у двох сусідніх матеріалах. Тут головне - помічати, аби хотіти.
Зазвичай у нашому недорозвиненому громадянському суспільстві корупціонер звик відмовчуватися, плювати з високої вежі чи доводити звинувачення до абсурду. Ніби так і треба. Ще й примудрятися при цьому ображатися за те, що зачепили його високоповажність. Живий приклад - матеріал про землю. Жодної відповіді опонуючої сторони по суті навіть в коментарях!
Отже, відсутність всіх правд в одному місці частіше означає, що хтось свою "правду" елементарно приховує.
Тому, шановна пані, шукаючи ідеал, не треба робити у цьому випадку винною саме журналістику. Особливо, якщо ви займаєтеся нею не далі теорії. Журналістика лише існує в тому середовищі, яке ми з вами разом створюємо.
Куди важливішою є нейтральна подача матеріалу автором без оціночних суджень. Але ж з пісні слів не викинеш, якщо йдеться про негативні моменти нашого життя.
Якщо захочете, заради задоволення дефіциту інформації розповім вам про світові "взірці" об'єктивності.

Белогура | 2009-02-12 15:05

     А как звучит это 7
     Олег Обушный мне
     как брат,
     его я видеть
     очень рад.
     С Борзны,
     как Плющ Иван,
     готов на ласку
     и обман.
     Умеет он
     и говорить ,
     пообещать
     и позабыть.
     Пять партий
     он уже сменил,
     про Либералов
     позабыл.
     Тот, кто идет
     все по костям,
     Обушный здесь
     Обушний там...
     В том виноваты
     и сполна
     все мы , кто знает
     и Борзна...

Івон | 2009-02-12 13:28

Об’єктивний журналістський матеріал — це той, де подана правда кожної зі сторін конфлікту. Це - основа, і так дуже легко поділити всі викривальні матеріали на замовні і не замовні. Не треба видумувати велосипед, його давно вже придумали до нас. А отримано за однобічний матеріал гроші чи просто моральне задоволення... Що це міняє?
Пригадала помітні матеріали останнього часу роблю гіркий висновок: щось чернігівські журналісти давно вже цей принцип забули. І в пошані зараз не ті, хто його дотримується. Багато хто навіть гордиться, пишучи те, що об’єктивно відноситься до жанру "комерційна антиреклама". Це взагалі не журналістика, панове. На жаль

віктор | 2009-02-12 13:22

 Гееейя!!!!!Уроди , іроди ,суки ,христопродавці,язикатофіли,маленькі бізнес-кориссспонденти,сосуни влади,грошмани партій,рекламісти,апекси з"сірою массой",не пійму тільки де,між ногами чи в черепі особистому,пппесник ти прав кожний деп і чин єє Цнотлива Повія"а далі по тексту ППС "Інна ,ти покажи кого замовить,Хоть пенсійонерку 90 річну --ти скажи що в неї треба тільки найти .От приємно читати Соломаху---головне інформувати населення про пі... вибачаюсь за не нормативну лексику,оО приємно --громадьську баню б мати де всі з усіми-оООО.А методи і форми це ві д фантазій.І не потрібно засилля ми ж не мозахих..ІННочка, ти настільки права,не замовнного нічого в цьому житті не існує,все коштує!!!!!!Псевдопатріоти алекси,ппси,івони.Приобушниє ,при..при...депи ...нардепи і зверху названі.А ось і відповідь:1"згіден" чи може "згоден"ЧДПУ чи"ВВ",ей де ви там ,як правильно русоукрофобствувати.2 Ух дуже правильно,"жопа"через два пишеться, пп чи через три ппп.А може ширєє буде.!А от синку хоть ти і трейтій ,з туалетним папіром і з презеервами томість шаріками....будь здоров.3.І хоть ти вкакуйсяа,чи вписюйся ,а жаба давить і не тільки мене , а ще і 46 млн населення НАШОЇ РІДНЕНЬКОЇ УКРАЇНИ.Чисто замовна стаття , а хочете знати від кого??????? А ну ж бо догадайтесь .??? ООО,А сила громади , А громадськадумка, мабуть тільки лукавий знає скільки паперу ви в смітник носите. і це тільки вершина айсбергу, НА всіх вас пенсіонери плюються, а мені приємно. Чиновницька свора - Поверніться будь ласка задом к лесу к народу передом. І Иначе вам удачи не видать.Народ (скот ,бидло, 46 млн)

410 | 2009-02-12 11:25

2 інна.
не згоден. все залежить не від віршів, а від того хто кому і як потрібен..

Тарас Возний | 2009-02-12 10:06

    
     Відповідь Льовочкіну
     ПРИЧОМ ПРИХОДЬКО
     ПРИЧОМ ОБУШНИЙ
     ОДИН І ДРУГИЙ
     ПАРЕНЬ УШЛИЙ !
     КОЛИ ПРИЙДЕ
     НСНУ КІНЕЦЬ !
     ОБУШНИЙ ПОБІЖИТЬ
     ДО ЄЦ
     А МОЖЕ ПІДЕ
     В РЕГІОНИ
     БО ТАМ ДАДУТЬ ЙОМУ
     ПОГОНИ !
     ЯК ПІДЕ В БЮТ
     ТО ТАМ при БЮТ
     ЧИ БУДЕ В НІМ,
     НІКІМ ...
     ТО КРАЩЕ
     ДО ЯЦЕНЮКА
     БО ТАМ В НЬОГО
     СВОЯ РУКА
     НУ А ПРИХОДЬКО !
     Є, ЯК , Є
     ЛОЖИТЬСЯ СПАТЬ
     І ЯК ВСТАЄ
     ОДНОЮ ДУМКОЮ
     БАГАТИЙ
     ЯК ГУБЕРНАТОРОМ
     ТО СТАТИ
     І ОСЬ В ЧОМУ
     ІХ Є ВИНА
     ЩО МИРУ МІЖ ДВОМА
     НЕМА .

Василь Чепурний, "Сіверщина" | 2009-02-12 09:02

Дякую за високу оцінку "Сіверщини", адже "громить усіх" -- це і є визнання незалежності газети, служіння її ідеалу, а не хазяїну -замовнику.

Рубало Євген | 2009-02-11 21:31

Бачте, скільки понаписували. Цілий вечір читав. Цікаво. Сам розумію, що копнув неглибоко. Якось більше по-місцевому: про те, що ближче

Третій Син | 2009-02-11 19:33

Так туди ій і дорога. А де вона зараз, не перевіряв?

Сала-маха | 2009-02-11 19:26

     ЦИТАТА ДНЯ...
    
     Таксист свиню у владу не завезе ...
     ЦІКАВО - ЦІКАВО А КОЗУ НА ПЛОЩУ ???
    

Третій Син | 2009-02-11 19:23

Олег
Кіллер завжди може відмовитися і не тицькати пальчиком у замовника, мовляв, це він злодюга, а я білий і пухнастий. А якщо вже стрелив, то відповідає в першу чергу.
А повія також звинувачує того, хто їй заплатив?
Глядач у театрі сам розуміє, де текст Шекспіра, а де власна думка актора.
А де ти бачив таксиста, який би погодився машину в море лайна завезти навіть на догоду грошовитому пасажиру? Таксист свиню у владу не завезе і джинсу на перехожого не натягне, а журналіст може. Перехожому чихати з високої шпаківні на таксиста з його пасажиром, .а ось читач може й побігти за "таксистом" з "пасажиром".
Якщо дозволяє себе використовувати, то чим він відрізняється від туалетного паперу або презерватива?

Третій Син | 2009-02-11 18:52

Олег
Кіллер завжди може відмовитися і не тицькати пальцем у замовника. А якщо вже стріляв, то відповідає в першу чергу. І, до речі, виконавці брудних справ довго не живуть.
Таксист свиню у владу не завезе і чорту крильця не прималює, а журналіст може.

Третій Син | 2009-02-11 18:35

Сергій Кордик
5+

Льовочкін | 2009-02-11 17:59

    сьогодні подивився фоторепортаж, про вручення нагород в Батурині і з перегляду виникли такі рядки...
     Цікаво а ЦЕ МОЖЛИВО ЗА ВИЗНАЧЕННЯМ СОЛОМАХИ ?
     ЄЦ ТАМ ЄЦОВЦЮ ВРУЧАВ
     ГАРНУ НАГОРОДУ,
     НАГАЛЮК ХОТЬ ЩОСЬ РОБИВ...
     ЧИСТИВ ВІН БОЛОТО
     НУ, А ШУМСЬКОМУ ЗА ЩО
     ЗОВСІМ НЕПРИЧЕТНИЙ,
     ТАК, ДРУГАН ТОГО ДОНЦЯ,
     ЩО ІЗ ЄЦя - МОЛОДЦЯ
     ВІН ІЗ ЄЦ , ТО ВІН- ЇХ ТЕЖ
     " ЗАГЛЯДАЄ В РОТА",
     САНІТАРНИЙ ЛІКАР ВІН
     ТО ЙОГО РОБОТА
     А ОБУШНОМУ НЕМА
     БУДЬ - ЯКОІ ДЯКИ
     ЗАБУВАЮТЬ, А ДАРМА
     МОЖЕ БУТИ ВСЯКЕ...
     У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ВІН
     МОЖЕ ЗАСІДАТИ
     ОДТОДІ ПОКАЖЕ ВІН
     БУДУТЬ ВОНИ ЗНАТИ !
     ТО І ПРИХА, і ХОМА
     ЩЕ ХАЙ ЗАПАМЯТАЮТЬ,
     БЕЗ ОБУШНОГО НЕМА
     ДІЛА - ВСІ ТЕ ЗНАЮТЬ..

Олег | 2009-02-11 17:54

Как-то маловато вопросов ребром поставлено. Можно продолжить:
1. Имеет ли моральное право журналист, которого тошнит от сладкого, соглашаться выполнять задание гл. редактора и прославлять местную кондитирскую фабрику?
2. Имеет ли моральное право редакция, в которой все сплошь по идеологическим мотивам некурящие, размещать на своих страницах рекламу сигарет?
3. Сколько гнилых помидоров надо бросить в актера, играющего на сцене не то, что ему совесть велит, а то, что драматург Тютькин написал, а гл. режиссер Тюлькин поставил? А актер ведь тоже - "властитель дум" и "боец идеологического фронта".
4. Когда начнем клеймить позором таксистов, за деньги возящих клиентов не туда, где горизонты красивше, а туда, куда клиент требует?

123 | 2009-02-11 17:24

Главный грех журналистики в том, что в своих статьях журналист выставляет в ложном свете себя самого. - Г. Честертон

Інна | 2009-02-11 16:23

Ще чомусь згадалося... 10 років тому одну з дисциплін у моєму вузі викладав такий собі Олександр Н. Дівчата пищали від захвату: він був принциповий, він говорив про мораль, він впровадив вільне спілкування...
Ах! Ох! Просто верх демократії!
От нещодавно дізналася, що цього викладача дружина покинула. І чесно - ставши дорослою, розумію її. Бо одними демократичними принципами і віршами сім"ю не нагодуєш. Це добре в теорії і бажано з відстані. Або у 18 років. :)

savenok | 2009-02-11 16:03

У 1994 році я міркував про це (продажність і замовність). Це завжди в прямій залежності від потреб людини: ЩО і СКІЛЬКИ ій треба для щастя. Тоді й написав два вірші Пандорний ящик і Політика http://val.ua/culture/literature/literature/195667.html

Інна | 2009-02-11 16:00

ІннаЧистого мистецтва заради мистецтва не буває. Або буває, але тоді митець загинаться з голоду.
Так і тут. Щоб продати (так, продати! бо ми всі продаємо свої знання і працю за зарплату!) статтю, у будь-якому випадку треба іти на компроміси. Поступатися, щоб потрапити у формат видання, щоб твої думки були краще зрозумілі, щоб писати, як це прийнято сьогодні.
І будь-який матеріал є замовним все одно.
Інша справа - залишатися при цьому людиною. А це вже - справа совісті кожного і не може бути об"єктом суперечки.
AlexPS
Дякую, я це і мала на увазі. Журналісти - як це не дивно, люди. І хочуть жити нормально не після-після-післязавтра.
Чому тут немає статті про підлого слюсаря, який підробляє крім зарплати? Або якогось вашого знайомого, що ввечері прийшов відремонтувати вам комп?
Зауважу - не краде, робить! А продажність... це таке дивне слово. Повторюся - ми всі продаємося. Ми всі одружуємося з розрахунку, тільки кожен - зі свого. Ми обираємо роботу, де купують нас дорожче і яка нам не огидна. То у чому питання? Свідомо брехати - так, погано. Але хто з нас свідомо не бреше?

AlexPS | 2009-02-11 15:47

ІннаЧистого мистецтва заради мистецтва не буває. Або буває, але тоді митець загинаться з голоду.
Так і тут. Щоб продати (так, продати! бо ми всі продаємо свої знання і працю за зарплату!) статтю, у будь-якому випадку треба іти на компроміси. Поступатися, щоб потрапити у формат видання, щоб твої думки були краще зрозумілі, щоб писати, як це прийнято сьогодні.
І будь-який матеріал є замовним все одно.
Інша справа - залишатися при цьому людиною. А це вже - справа совісті кожного і не може бути об"єктом суперечки.
Некоторые творцы прекрасного получили признание только после смерти, а при жизне их шедевры и копейки не стоили

Івон | 2009-02-11 15:47

Коли чиновник через ЗМІ хвалить роботу свого відомства, це ніяк не "замовний матеріал". Чиновник називається, вказує свою посаду, з позицій цієї посади повідомляє народу щось, на його думку важливе — кого тут що не влаштовує? Вирішило видання, що це дійсно цікамво - надрукувало.
А от коли те ж видання привчило читачів до того, що йому можна вірити, а між тим іноді за гроші (або навіть по дружбі чи "за ідею") свідомо бреше — оце воно. У таких випадках газети, бува, заявляють: "Це наша думка, ми за це нічого не отримали" (або "Ви не доведете, що ми за це щось отримали". А суть же не в тому. Примудряєшся писати правду ще й за гроші - молодець! Безкоштовно брешеш — усе одно продався. Двічи дурень.
Пропоную в тих випадках, коли матеріал хтось звинувачує не тільки в замовності, а в свідомому перекрученні фактів, самій журналістській громадськості влаштовувати своі розслідування. І оприлюднювати висновки.

AlexPS | 2009-02-11 15:44

И так можно подвести некий итог:
Просто некоторым людям не нравятся люди которые имеют креативный подход к чему либо, которые выделяются с серой массы шаблонных стереотипов и зангажированости.
  Журналиста который, как я уже говорил, имеет свой взгляд на жизнь всегда недолюбливали, недолюблюют и будут это делать и свои и чужие.
  А поводов прикалупатся здесь может быть много и тема этой статьи один из них.
  В следующий раз автор пускай чеки об оплате материалов заказных предоставит, а то так пустозвонство сплошное.

ППС | 2009-02-11 15:17

Немає нічого більш огидного, ніж повія, що удає із себе цнотливу та незайману дівчину. Немає нічого більш огидного, аніж журналісти, котрі удають із себе «шукачів правди» та обстоювачів справедливості, та при цьому готові облити брудом будь-кого та будь-що — аби лише за це сплатили гроші.

Інна | 2009-02-11 14:57

Чистого мистецтва заради мистецтва не буває. Або буває, але тоді митець загинаться з голоду.
Так і тут. Щоб продати (так, продати! бо ми всі продаємо свої знання і працю за зарплату!) статтю, у будь-якому випадку треба іти на компроміси. Поступатися, щоб потрапити у формат видання, щоб твої думки були краще зрозумілі, щоб писати, як це прийнято сьогодні.
І будь-який матеріал є замовним все одно.
Інша справа - залишатися при цьому людиною. А це вже - справа совісті кожного і не може бути об"єктом суперечки.

люба | 2009-02-11 14:19

На цю тему варто думати, аналізувати, систематизувати і писати, щоб люди розуміли, де більш-менш правдива інформація, а де інформаційні маніпуляції. Тема не розкрита, але спроба, як на мене, похвальна:)

читач | 2009-02-11 13:19

Якась недолуга спроба систематизувати те, що систематизації не підлягає... Що означає "редактор-замовник"? Він що - сам собі матеріал замовляє?
Таким чином будь-яку статтю з оціночним судженням можна назвати замовленою... Маячня якась!

newsva | 2009-02-11 12:55

Сергій Соломаха
"Засилля замовних матеріалів..."
Де воно те засилля - не знаю... Може у тому новорічному гімно-шоу "Інтера" з пласкими жартами-мочиловом Ющенка та Уряду? Таке враження, що коментатори сплять і бачать пачки "бабла" за кожну публікацію.
Розслідувати щось можна починати, коли на те буде принаймні пара-трійка ДНІВ часу. А не годин і у вихідний.

Юра | 2009-02-11 12:54

     А ще уважніше читають ті, про кого в цій статті мова і не йшла – ті, хто переплутав державну кишеню зі своєю. І такі публікації можливо єдина зброя, яка допоможе у боротьбі з хабарниками в усіх органах влади.
     ЗАПИТАННЯ А ЧИ ЧИТАЄ ІНТЕРНЕТ ОЛЕГ ОБУШНИЙ І ЧИ
    НАВЕРТАЄТЬСЯ СЛЬОЗА КОЛИ ВСПОМИНАЄ ВОЛОДЮ ФРАНЦУЗА ...
     АДЖЕ ТОЙ СЕДИТЬ ЧЕРЕЗ НЬОГО ????

Сергій Соломаха | 2009-02-11 12:24

Головне завдання журналістів - надавати суспільству своєчасно інформацію необхідну для формування громадянського суспільтва.
А форм і методів подання може бути скільки завгодно.
Засилля замовних матеріалів, а не журналістських розслідувань, свідчить про не розвинутість громадянського суспільства в Україні.

Час | 2009-02-11 12:19

5+

Сергій Кордик | 2009-02-11 11:52

Автор або редактор видання, в якому вміщена замовна публікація викривального характеру, повинен мати, перш за все, певні блага (фінансові, матеріальні тощо). Не треба плутати з викривальною публікацією-розслідуванням, де нічого спільного із замовним матеріалом не має. Адже щодо останнього, то при викривальній статті-розслідуванні відсутні будь-які меркантильні інтереси автора так і редактора. Мета тут лише одна - щоб восторжествувала справедливість. А отже треба бути об’єктивним, чесним, неупередженим... Щоправда, кожний справедливість і чесність характеризує по-своєму. На жаль...

ППС | 2009-02-11 11:49

Так, а что-же на счет гонорара?

newsva | 2009-02-11 10:57

Та газети начебто за передплату живуть. А рекламу "втюхують" додатково, замість інформації, за яку читачі власне й платили.

AlexPS | 2009-02-11 10:44

AlexPS
newsvaНа жаль, "на шару"...
Насколько я знаю газеты живут исключительно за счёт рекламы. А авторы получают часть дохода в виде гонораров или нет?

newsva | 2009-02-11 10:39

AlexPS
На жаль, "на шару"...

AlexPS | 2009-02-11 10:36

А кто заказал эту статью? И к какому типу из указаных выше относит себя автор?
Есть еще четвёртый тип: идейные журналисты, которые без денег, сквозь призму своего мировозрения преподносят происходящее вокруг. По моему авторы Вала относятся к этому типу, а вот правильное это мировозрение или нет - это уже другая тема.
закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM


Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Рятувальники відпрацювали дії по ліквідації аварії з витоком хімічно-небезпечної речовини

SVOBODA.FM

RedTram
Загрузка...
Північний вектор