
Маршрут «Прокляття роду Галаганів». ФОТО
Галагани – знаний в Україні козацько-дворянський рід. Представники різних поколінь Галаганів зробили дуже багато для розвитку культури й духовності на Чернігівщині.
Вони будували чудові храми і розкішні палаци, відкривали навчальні заклади й збирали твори мистецтва. Але весь цей час над Галаганами висіло жахливе прокляття – за тяжкий гріх, що був скоєний їх родоначальником Гнатом Галаганом.
Під час Північної війни, будучи полковником компанійського полку, він зрадив гетьмана Івана Мазепу і перейшов на сторону московського царя Петра І. А потім за наказом Петра Гнат Галаган знищує і Запорізьку Січ, яка його вигодувала і вивела в старшини. Запорожці-характерники, які вціліли після погрому Січі, вважали Галагана своїм ворогом і прокляли Гната до сьомого коліна…
Після цих подій Гнат Галаган був призначений Прилуцьким полковником. Саме тут, у Прилуках розпочинається його будівельна діяльність. Мабуть, неспокійно було на душі у карателя своїх побратимів-запорожців, відчував він свою невиправну провину перед ними, тому і будує величні храми, намагаючись хоч чимось замолити тяжкі гріхи перед Господом…
Отож, вирушаємо з Чернігова до Прилук, подорожувати можна автобусом або на власному авто (відстань за маршрутом Чернігів - Прилуки ~ 175 км, приблизний час у дорозі 3 год). Це старовинне місто згадується ще в «Повчанні» Володимира Мономаха у ХІ столітті, але найдавніші споруди, що збереглися тут до нашого часу, були збудовані в Прилуках у ХVIII столітті саме коштом Гната Галагана.
Найстаріша мурована споруда міста – так званий Арсенал Галагана, або полкова скарбниця була побудована полковником поруч із своєю садибою у 1714 р. В масивних підвалах цієї невеличкої кам’яниці з товстими стінами колись в окутих залізом дубових скринях зберігалася привезена з походів коштовна зброя, на полицях – полкові прапори, перначі, також зберігались і гроші. Товщина стін арсеналу сягає метра, але суворий вигляд споруди пом’якшують барокові фронтони та пілястри на торцях. Поряд із скарбницею розташована ще одна унікальна пам’ятка козацьких часів – поховання невідомого козака ХVIII ст. Під час розкопок тут було виявлено добре збережену домовину з «Прилуцькою мумією» - природно муміфікованим тілом козака із простреленою скронею. Зараз тут встановлено пам’ятник-хрест.
Неподалік від полкової скарбниці коштом Гната Галагана у 1720 р. був зведений Спасо-Преображенський собор, який він будував як свою усипальницю. У південній вівтарній частині храму був влаштований склеп, в якому покояться останки прилуцького полковника. Сам собор дуже величний і монументальний, прикрашений п’ятьма банями. Він завершує розвиток типу українського п’ятибанного храму, в якому бокові верхи розташовуються не по кутах споруди, як в соборах Київської та Московської Русі, а по сторонах світу. Тобто цей собор є своєрідним храмом-компасом, подібний до чернігівської Катерининської церкви, ніжинського Миколаївського собору, новгород-сіверського Успенського собору, храмів Густинського монастиря під Прилуками. Всередині собору вражають яскраві розписи та багатоярусний різний іконостас.
Одночасно з Спасо-Преображенським собором, у тому ж 1720 р. коштом Гната Галагана була зведена мурована дзвіниця, яка водночас слугувала і брамою-проїздом на територію Прилуцької фортеці. Цікаво, що поруч, в тому ж приміщенні, розташована невеличка церква Св.Миколая Чудотворця. Тобто в цій споруді об’єднуються в єдине ціле 4(!) функції - оборонна башта, фортечна брама, церква та дзвіниця! На другому ярусі дзвіниці бачимо великі арки з отворами, де знаходяться дзвони. Завершує цю унікальну багатофункціональну споруду купол з люкарнами, в яких раніше були вмонтовані циферблати баштових годинників-курантів.
Далі вирушаємо до с.Сокиринці Срібнянського району, відстань до яких з центру Прилук по трасі «Київ-Суми» десь близько 40 км. Саме в Сокиринцях, першим власником яких був Гнат Галаган, облаштували своє родинне гніздо Галагани. А вже у ХІХ столітті Павло Григорович Галаган зводить у садибі чудовий мурований двоповерховий палац на 60 кімнат. Також з’явилася огорожа з брамою, службові флігелі, розкішний парк з альтанкою та оранжерея. Син П.Г.Галагана Григорій Павлович зібрав у Сокиринському палаці велику колекцію творів українського, російського та західноєвропейського мистецтва, завдяки чому сучасники почали називати садибу Галаганів «українським Парнасом». Тут бували Тарас Шевченко та Микола Лисенко. Для Григорія Павловича в палаці часто грав «український Гомер» - найвидатніший кобзар Чернігівщини і всієї України Остап Вересай, який і жив, і був похований у Сокиринцях.
Григорій Павлович був представником шостого покоління Галаганів, і тому він дуже серйозно замислювався над страшним прокляттям свого роду. Але йому не вдалося його уникнути – історія династії Галаганів закінчилась смертю сина Григорія Павловича – Павла, який був представником саме сьомого покоління Галаганів. Збулося страшне пророцтво запорізьких характерників…
Згас рід Галаганів, але й сьогодні ми можемо помилуватися картинами зі славетної колекції творів живопису, яку зібрав Григорій Павлович Галаган. Для цього вирушаємо… назад, у Чернігів! Тому, що Галаганівська колекція знаходиться вже не в Сокиринському палаці, в залах музею якого виставлені фотокопії картин, а в Чернігівському художньому музеї, складаючи основу його колекції.Тому нещодавно музею було надано почесне право іменуватися «Чернігівським обласним художнім музеєм ім. Григорія Галагана».
Замислившись над долею роду Галаганів, починаєш усвідомлювати, наскільки все неоднозначно в нашій історії. Віроломний зрадник Гнат Галаган будував прекрасні храми і став зачинателем славнозвісного роду українських меценатів - поціновувачів мистецтва. А передбачена прокляттям запорожців смерть представника останнього, сьомого покоління Галаганів – Павла стала приводом для того, щоб його батько в пам'ять про померлого сина заснував у Києві навчальний заклад для талановитих юнаків із незаможних родин – Колегію Павла Галагана. Виходить, що прекрасні квіти можуть рости і з багнюки, а смерть одного може дати життя багатьом іншим! Тому для всього є своє місце в цьому світі…
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 30182 |
Посилання до теми:
20.03.2012 Маршрут «З Коропом по Вишеньки». ФОТО
20.03.2012 Маршрут «Східна Чернігівщина». ФОТО
20.03.2012 Екскурсія Черніговом. ФОТО
19.03.2012 Маршрут «По слідах билинного богатиря Іллі Муромця». ФОТО
19.03.2012 Подорож Чернігівщиною. ФОТО
15.03.2012 Маршрут Черніговом «Без історії немає майбутнього». ФОТО
14.03.2012 Туристичний маршрут «Чернігівщина кінематографічна». ФОТО
12.03.2012 По місцях славетної родини Розумовських. ФОТО
1.03.2012 Розкажіть про подорож Чернігівщиною і виграйте смартфон від «Київстар»
Додати коментар: