Останнє оновлення: 12:46 неділя, 16 січня
КОНКУРС
Ви знаходитесь: Культура / Література / Літературний Чернігів / По місцях славетної родини Розумовських. ФОТО
По місцях славетної родини Розумовських. ФОТО

По місцях славетної родини Розумовських. ФОТО

Славнозвісний козацько-дворянський рід Розумовських – уродженців Чернігівщини залишив неабиякий слід в історії не тільки України, а і всієї Російської імперії.

Олексій Розумовський, який став спочатку фаворитом, а потім і чоловіком російської імператриці Єлизавети Петрівни, спромігся добитися в останньої відновлення гетьманства в Лівобережній Україні.

Залишитися останнім в історії гетьманом України випала доля його рідному брату Кирилу Розумовському, який до цього був Президентом Російської Академії наук. Син Кирила, Андрій Розумовський, був послом Росії у Відні, товаришував з великим Бетховеном, який присвятив йому декілька своїх творів. На Чернігівщині представниками різних поколінь Розумовських у ХVIII – ХІХ століттях були побудовані величні храми і палаци – шедеври українського бароко та класицизму, знайомство з якими і є метою цього туру. Маршрут подорожі проходить через села Чемер та Лемеші Козелецького району, міста Козелець, Ніжин та Батурин.

с. Чемер (49 км від Чернігова)

Саме у Чемері стався той щасливий випадок, коли у 1731 г. полковник Вишневський, що віз з Угорщини Токайські вина ко двору імператриці Анни Іоановни, зайшовши в місцеву церкву, був вражений чудовим голосом сина збіднілого козака з хутора Лемеші під Козельцем Олекси Розума. Полковник забрав хлопця з собою в Петербург, де той зі співака Придворної капели поступово перетворився на графа Олексія Григоровича Розумовського – чоловіка імператриці і найбагатшу людину Російської імперії.

Михайлівська церква, в якій співав Олекса Розум і де сталася ця доленосна для родини Розумовських і всієї України подія, на жаль не збереглася до нашого часу. Замість неї в кінці ХІХ століття була збудована нова (1888 р.), але й вона нині перебуває в жахливому стані. Можна помилуватись хіба що залишками стінних розписів. Але це саме те місце, з якого і почалася славетна історія родини Розумовських, і оминути його ніяк неможливо!

с. Лемеші (18 км від Чемера)

Нині село, а колись хутор Лемеші – родинне гніздо Розумовських. Батько Олексія і Кирила Розумовських, збіднілий козак Григорий Розум, як кажуть, любив випити чарочку в місцевому шинку, після чого бив кулаком по столу і говорив: «Ой, що то за голова, що то за розум!». Звідци і зявилося призвище Розум. А коли батько напідпитку приходив додому і бачив сина Олексія із книгою в руках, то хватав сокиру і починав бігати за ним навколо хати. Тому й пришлося Олексію залишити рідні Лемеші і податися до Чемера, щоб співати у місцевій церкві…

Але, ставши багатим вельможою, син пробачив батька і гарно вшанував його пам'ять. В рідних Лемешах коштом Олексія Розумовського над могилою батька була зведена Трьохсвятительска церква, освячена в 1760 р. Її архітектором був відомий київський зодчий Іван Григорович-Барський. М'які риси камерного однобанного храму з прибудованою пізніше невеличкою дзвінницею справляють гарне враження на кожного, хто подорожує трасою «Чернігів – Київ».

А в пам'ять про мати Олексія та Кирила – Наталку Розумиху, у 1910 р. на кошти одного з нащадків Розумовських в Лемешах була зведена будівля земської школи – один з кращих зразків українського модерну. Вона стоїть на тому самому місці, де колись стояла хата Розумів, і де народились Олексій та Кирило Розумовські!

Козелець (10 км від с. Лемеші)

В Козельці майже кожна старовинна будівля пов’язана з родиною Розумовських. Справжнім архітектурним дивом є величний собор Різдва Богородиці, зведений у 50-60 рр. ХVIII століття на кошти матері Олексія та Кирила Розумовських – Наталки Розумихи, на той час – вже графіні Наталії Демянівни Розумовської. Вона й була похована в цьому соборі, у крипті-усипальні Розумовських. За однією з версій, собор був спроектований і побудований самим великим Растреллі! Також авторами цього шедевра барокко могли бути архітектори О.Квасов і І.Григорович-Барський, які в той же час, за підтримки К.Розумовського поруч із собором звели будівлю Полкової канцелярії. Головною окрасою собору став розкішний 34-метровий різблений з липи іконостас італійської роботи, автором котрого теж вважають Б.Растреллі – придворного архітектора імператриці Єлизавети Петрівни. Його неймовірна краса не залишить байдужим нікого!

На околиці Козельця частково збереглися будівлі панської садиби Покорщина – дерев’яний будинок, каретний сарай та стара кам’яниця, які належали Вірі Дараган – сестрі Олексія та Кирила Розумовських, дружини полковника Ю.Дарагана. За легендою, саме тут імператриця Єлизавета поклонилася («покорилася») своїй свекрові – Наталці Розуміхі. За іншою версією, Олексій Розумовський «покорив» серце імператриці. Можливо, саме тут виховувалася ніби-то дочка Олексія та Єлизавети – славнозвісна княжна Тараканова (від призвища Дараган), нещаслива претендентка на російський престол.

Миколаївська церква Козельця була збудована у 1781-1784 рр. коштом священника Кирила Тарловського, який, за легендою, і обвінчав Олексія та Єлизавету в Козельці у 1744 р. Після цього Єлизавета Петрівна забрала його з собою у Петербург, де К.Тарловський став вихователем майбутньої імператриці Катерини ІІ. Потім він був також відомий як «дикий поп».

Ніжин (близько 70 км від Козельця)

у передмісті Ніжина Магерках розташована Хрестовоздвиженська церква, зведена у 1775 р. Будівництво було пов’язане із ніжинським полковником Петром Розумовським – племінником Олексія та Кирила Розумовських. Коли він помер у 1771 р., його поховали у дерев’яній Воздвиженській церкві. Але дружина Петра Пелагея профінансувала будівництво великого мурованого храму, який і звели над могилою ніжинського полковника.

Саме в цій церкви мали місце події, які лягли в основу повісті М.Гоголя «Вій». Письменнику місцеві мешканці розповідали, що колись давно у місцевого пана – чи то сотника, чи то полковника – померла красуня донька. Тіло поклали у Хрестовоздвиженській церкві, а молитви над ним читав молодий семінарист. Вночі хлопець припинив читання і підійшов до труни. Чи то хотів подивитися на померлу красуню, чи дорогоцінну каблучку з її пальця зняти. Так чи інакше, але дівчина раптом встала у труні, а нещасливий семінарист помер на місці від розриву серця. Можливо, панночка просто заснула летаргічним сном, а, може, й справді була відьмою?

Батурин (92 км від Ніжина, а відстань Батурин-Чернігів - 145 км)

Останні роки свого життя Кирило Розумовський провів у Батурині – колишній гетьманській столиці. Тут для колишнього гетьмана за проектом відомого архітектора Чарльза Камерона, у 1799-1803 рр. зводиться вишуканий триповерховий палац у стилі класицизму. Але після смерті господаря всі роботи були призупинені, палац поступово руйнувався, і тільки в наш час палац був реставрований та заново оздоблений. Його відновлені інтерєри своєю вишуканістю та пишністю не поступаються кращим палацам Петербурга та його передмість.

В один час з палацом в Батурині на кошти Кирила Розумовського зводилася і мурована Воскресенська церква, яка після смерти гетьмана стала його усипальницею. На жаль, не зберігся до нашого часу чудовий надгробок над похованням К.Розумовського роботи І.Мартоса.

Завершити подорож можна біля пам’ятника п’яти гетьманам, який знаходиться неподалік Воскресенської церкви. Поруч з фігурами Д.Многогрішного, І.Самойловича, І.Мазепи та П.Орлика – бронзова постать останнього гетьмана України Кирила Розумовського.

* * *

Ось таким вийшов тур «По місцях славетної родини Розумовських»: Лемеші, де народилися славнозвісні брати Олексій та Кирило; Козелець, памятки якого символізують пік їх могутності та слави; та Батурин – останній притулок останнього гетьмана. Все життя, як один день…

закрити

Додати коментар:

SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  Підсумки першого року роботи єдиного в Україні сервіс-центру з ремонту електровідцентрових насосів

SVOBODA.FM