
Туристичний маршрут «Чернігівщина кінематографічна». ФОТО
Маршрут "Чернігів – Седнів – Сосниця – Новгород-Сіверський – Шестовиця – Чернігів".
Мальовничі краєвиди, багата історія та визначні пам’ятки Сіверського краю вже не одне десятиліття приваблюють сюди режисерів, які прагнуть відшукати вдалу натуру для своїх майбутніх шедеврів. Чимало видатних стрічок, які увійшли до золотого фонду радянського кінематографу знімали на Чернігівщині. Саме місцями тих легендарних зйомок і пролягатиме наш маршрут.
Примітка: якщо виїзд планується зі столиці, до загального розрахунку часу додається також дорога з Києва до Чернігова. Якщо ж подорож планується із Чернігова – уся мандрівка займе близько 12 годин і її найкраще планувати у вихідні дні.
Чернігів. Єлецький монастир (час перебування 30 хв. – 1 год)
Обласний центр неодноразово ставав знімальним майданчиком. Зокрема, за радянських часів тут знімали епізоди стрічки «Дождь в чужом городе» та відомого фільму-казки «Там, на неведомых дорожках», а останніми роками російські та українські кінематографісти навідуються до міста досить часто (стрічки «Тяжёлый песок», «Красный лотос», «Владика Андрій» та ін.). Але чи не найвідомішим став «Вій», перший радянський «фільм жахів». Місцем для його зйомок обрали старовинний Єлецький монастир.
Єлецький Успенський монастир є однією з найстаріших обителей не лише Чернігівщини, а й України. Заснований він сином Ярослава Мудрого, князем Святославом, ще у другій половині ХІ ст. За легендою, назва монастиря походить від ікони Божої Матері, яка чудесним чином з’явилася на одній із ялин. Саме на цьому місці і заклали майбутню обитель. Найвизначнішою пам’яткою монастирського комплексу можемо вважати Успенський собор ХІІ ст. Він і став одним із об’єктів, які потрапили «під приціл» кінокамер під час зйомок «Вія» влітку 1966 року. У той час на території обителі розміщувалося безліч різних організацій: від обласної бібліотеки до товариства «Динамо». Тож для зйомок довелося привести це місце у більш-менш пристойний вигляд. Як розповідають очевидці тих подій, у соборі полагодили старі двері, пофарбували куполи, засипали величезну калюжу перед храмом. Успенський собор можна побачити у тій сцені фільму, де з воріт семінарії вибігають відпущені на вакації бурсаки.
Тут же перед храмом знімали і поїздку дідів у бричці. Колоритних персонажів грали Микола Яковченко, Микола Панасьєв та Степан Шкурат (останній – найстаріший актор українського кіно, якого знімав ще Довженко).
Нічні мандри бурсака Хоми-Леоніда Куравльова теж відзняли на території монастиря, у колоритних чагарниках поблизу аптечних складів. А от церкви для найстрашніших епізодів із мертвою панночкою-відьмою у Чернігові не знайшлося. Спочатку бутафорський храм хотіли спорудити просто на клумбі, але майже одразу відмовилися від цієї ідеї. Як варіант розглядали і старовинну монастирську дзвіницю ХVІІ ст. Але тут на знімальну групу чекав сюрприз із минулого. Всередині все було захаращене і занедбане, вікна вибиті, а посеред всього цього – величезне погруддя Сталіна. Колись цей монумент стояв на Валу, але в часи розвінчання культу особи «вождя народів» зняли, і комусь у голову прийшла думка залишити його у монастирській дзвіниці. Величезними зусиллями монумент винесли та вивезли у невідомому напрямку. Але "Вієвою церквою» дзвіниця так і не стала. Надто довго довелося б приводити до ладу занедбане приміщення. Тож для зйомок виїхали у Седнів. Саме це мальовниче містечко – наступний пункт нашої подорожі.
Переїзд Чернігів – Седнів (28 км). Час на дорогу біля 30 – 40 хв.
Седнів (час перебування 1 – 1,5 год.)
Седнів – старовинне містечко з багатою історією, що вперше згадується в давньоруських літописах як місто-фортеця Сновськ. У XVII – XVIII ст. був сотенним містечком у складі Чернігівського полку.
Історія Седнева та його пам’ятки тісно пов’язані із відомим козацько-старшинським родом Лизогубів. Взагалі концентрація пам’яток на такій невеличкій території просто вражає. Розташовані вони всі дуже компактно: від садиби Лизогубів, де розташувалася місцева школа, зовсім недалеко до старовинної козацької кам’яниці ХVІІ ст., що належала тим-таки Лизогубам. Коштом цієї родини була збудована справжня архітектурна прикраса Седнева – Воскреенська церква, що є одним із зразків українського бароко. Саме з цим храмом пов’язана ще одна седнівська цікавинка – так звані «мумії Лизогубів». Надзвичайно добре збережені залишки понад чотирьох десятків поховань представників цього козацького роду виявили у 20-х роках минулого століття в усипальниці під храмом. Тоді «нетлінні» покійники добряче спантеличили та налякали навіть затятих атеїстів. Однак диво пояснюється своєрідним мікрокліматом усипальниці.
Втім наш маршрут зараз пролягає до не менш легендарного і загадкового місця – церкви Святого Георгія. Саме цей дерев’яний храм ХVІІІ ст. і став таємничою і овіяною легендами «Вієвою церквою», де нечиста сила згубила нещасливого бурсака Хому Брута.
Роль Панночки у фільмі „Вій” зіграла знаменита Наталія Варлей. Один із найбільш вражаючих і страшних епізодів картини – політ мертвої відьми у труні під куполом церкви. Під час цих зйомок актриса ледь не загинула, випавши з труни. Закінчилося все зламаною ногою, але зловісні чутки про те, що тут не обійшлося без нечистої сили не змусили себе чекати.
Вже пізніше храм майже повністю знищила пожежа і довгий час його ніяк не могли відреставрувати. Говорили про прокляття «Вієвої церкви», про те, що нечиста сила не прощає подібних загравань, що не треба було використовувати для зйомок справжню старовинну церкву – адже такі споруди накопичують пам’ять багатьох поколінь.
Лише кілька років тому реставрація храму нарешті завершилася, він був повністю відбудований, на прилеглій території провели археологічні дослідження. Нині церква є діючим храмом місцевої громади УПЦ Київського патріархату.
Взагалі Седнів сміливо можна назвати містечком не лише історичним, але й мистецьким. Із ним тісно пов’язані постаті таких видатних діячів як Тарас Шевченко та Леонід Глібов. Тутешні мальовничі краєвиди надихали не одне покоління художників, що зупинялися у седнівському Будинку творчості. Серед них такі знаменитості як Тетяна Яблонська та Микола Глущенко.
Переїзд Седнів – Сосниця (87 км). Час на дорогу близько 1 год 30 хв.
Сосниця. Літературно-меморіальний музей О. Довженка (час перебування близько 1 год.)
Із Седнева ми вирушаємо до не менш мальовничого міста на берегах зачарованої Десни – Сосниці, батьківщини видатного українського письменника та кінорежисера Олександра Довженка.
Саме тут розташований літературно-меморіальний музей О.П. Довженка, відкритий у 1960 році. Спочатку він був філіалом місцевого краєзнавчого музею, потім – Чернігівського історичного, а з 1992 діє як самостійна установа. Складається комплекс із літературної експозиції та батьківської хати, де і з’явився на світ майбутній митець. Поруч із хатою – пам’ятник самому Олександру Петровичу, тут він молодий замріяний юнак.
Постать Олександра Довженка є визначною не лише в українському, але і у світовому кінематографі. Саме він, як стверджують фахівці, започаткував той самобутній напрямок, який визначають як «українське поетичне кіно». У 1958 році, згідно опитування 117 видатних кінокритиків із майже трьох десятків країн, фільм Довженка «Земля» назвали серед 12 найвизначніших кінострічок всіх часів і народів.
Батьківщина видатного кіномитця теж стала знімальним майданчиком для стрічки за одним із найвідоміших творів Довженка, однак вже після його смерті. У 1964 року дружина Олександра Петровича, режисер Юлія Солнцева знімала тут фільм «Зачарована Десна». У ньому знімалися і жителі Сосниці, ряд епізодів знято на мальовничому березі Десни поблизу села Змітнів.
Переїзд Сосниця – Новгород-Сіверський (90 км). Час на дорогу близько 1 год 30 хв.
Новгород-Сіверський і «Князь Ігор» (час перебування близько 1 год.)
Наступна зупинка на нашому маршруті – старовинне княже місто Новгород-Сіверський, земля «Слова о полку Ігоревім». Саме звідси у 1185 році розпочався невдалий, але легендарний похід князя Ігоря Святославича на половців. За легендою, військо виступило якраз з-під стін новгород-сіверського Спасо-Преображенського монастиря.
Обитель, безумовно, є найвизначнішою пам’яткою старовинного міста. На території монастиря діє унікальний музей «Слова о полку Ігоревім». Тут можна побачити не лише найповніше зібрання видань цієї визначної літературної пам’ятки, перекладеної безліччю мов (в тому числі і японською, китайською, монгольською...), а і реконструкції одягу, зброї та обладунків князівських часів.
Було б дивно, якби ця старовинна овіяна легендами земля не привернула до себе увагу кінематографістів. Тож приступивши до зйомок фільму-опери «Князь Ігор» режисер Роман Тихомиров обрав для них саме батьківщину легендарного Ігоря Святославича. Головну роль у фільмі виконав Борис Хмельницький, який, як подейкують, саме для цього образу і відпустив свою знамениту бороду. Фільм вийшов на екрани у 1969, а місцеві старожили і досі чудово пам’ятають ті зйомки. У міському краєзнавчому музеї також зберігається переданий туди після зйомок реквізит. (За бажання екскурсантів та наявності часу можливе також відвідання краєзнавчого музею)
Переїзд Новгород-Сіверський – Шестовиця (198 км). Час на дорогу близько 3 год.
Шестовиця (час перебування близько 1 год.)
Завершується наша подорож у селі Шестовиця під Черніговом. Знаменита вона не лише мальовничими краєвидами та давньою історією (тут у ІХ – ХІІ ст. розташовувалося одне із найбільших у Східній Європі поселень вікінгів). Саме поблизу Шестовиці проходили зйомки культового радянського фільму «В бой идут одни «старики».
Відвідання Шестовиці – гарна можливість для туристів відпочити у затишному та мальовничому місці після виснажливих переїздів.
Поверненя з Шестовиці до Чернігова (20 км). Час на дорогу близько 30 хв.
p.s. Подорож захоплива але тривала, то ж не забудьте узяти із собою в дорогу воду та легкий перекус
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 29969 |
Посилання до теми:
12.03.2012 По місцях славетної родини Розумовських. ФОТО
12.03.2012 Iсторична зима чернiгiвських часiв, або Чернiгiв запрошує! ФОТО
12.03.2012 Прогулка Новгород-Сиверским. ФОТО
12.03.2012 Батуринська осiнь. ФОТО
1.03.2012 Розкажіть про подорож Чернігівщиною і виграйте смартфон від «Київстар»
Коментарі (11)
Асе | 2012-03-23 23:32
vikta | 2012-03-19 08:43
андрій курданов | 2012-03-17 17:52
Автор | 2012-03-17 15:20
Щодо "Батальонів..." - на початку третьої серії в епізоді з німецьким запроданцем церква дійсно нагадує Георгіївську у Седневі.
андрій курданов | 2012-03-16 18:28
Щодо "Батальоны просят огня" в районі Седнева - можливо перебор. Або теж доведеться уважно передивитися цей фільм.
Автор | 2012-03-16 09:54
Стосовно церкви. Дійсно, в остаточному варіанті фільму ззовні \"вієву церкву\" зображує зовсім не седнівська святиня. Однак в ході зйомок натурний матеріал знімався, серед іншого, і в Седневі.
http://ru.wikipedia.org/wiki/Вий_(фильм,_1967)
За слушним зауваженням Андрія, Георгієвська церква привернула увагу творців фільму. А місцеві будівельники під час реставраційних робіт 6-7 років тому згадували про іконостаси, що їх заїжжі кіношникі-вієвці розвішували по стінах седнівської церкви св. Георгія. Як відомо, не весь відснятий Кропачовим і Єршовим матеріал задовольнив керівництво Мосфільму, і значну його частину було забраковано. в Можливо, цей момент дійсно було б варто докладніше розкрити в описі маршруту.
У будь-якому випадку, Седнів входить до переліку кінематографічних обєктів області не лише через Вія. Є інформація, що в ньому знято епізоди \"Григорія Сковороди\", а сама Георгіївська церква потрапила в обєктив операторів фільму \"Батальони просят огня\".
Стосовно Количівки - дійсно цікавий обєкт, Однак додавати шостий пункт до вже наявних 5, як на мене, було б первантаженням одноденної програми та перевищенням ліміту, встановленого умовами конкурсу. Хоча це аж ніяк не означає, що місцевий шкільний заклад та старовинна церква не варті уваги шанувальників кіно та історії.
Стосовно Новгород-Сіверського - огляд міста планувається в контексті
спільної обєднуючої теми - \"Слова о полку Ігоровім\" та його героїв в історії та кіно. Хоча не заперечую, для повноти інформації варто згадати й названі фільми Солнцевої й Осики.
Андрей | 2012-03-16 08:47
Стосовно церкви. Дійсно, в остаточному варіанті фільму ззовні \"вієву церкву\" зображує зовсім не седнівська святиня. Однак в ході зйомок натурний матеріал знімався, серед іншого, і в Седневі.
http://ru.wikipedia.org/wiki/Вий_(фильм,_1967)
За слушним зауваженням Андрія, Георгієвська церква привернула увагу творців фільму. А місцеві будівельники під час реставраційних робіт 6-7 років тому згадували про іконостаси, що їх заїжжі кіношникі-вієвці розвішували по стінах седнівської церкви св. Георгія. Як відомо, не весь відснятий Кропачовим і Єршовим матеріал задовольнив керівництво Мосфільму, і значну його частину було забраковано. в Можливо, цей момент дійсно було б варто докладніше розкрити в описі маршруту.
У будь-якому випадку, Седнів входить до переліку кінематографічних обєктів області не лише через Вія. Є інформація, що в ньому знято епізоди \"Григорія Сковороди\", а сама Георгіївська церква потрапила в обєктив операторів фільму \"Батальони просят огня\".
Стосовно Количівки - дійсно цікавий обєкт, Однак додавати шостий пункт до вже наявних 5, як на мене, було б первантаженням одноденної програми та перевищенням ліміту, встановленого умовами конкурсу. Хоча це аж ніяк не означає, що місцевий шкільний заклад та старовинна церква не варті уваги шанувальників кіно та історії.
Стосовно Новгород-Сіверського - огляд міста планувається в контексті
спільної обєднуючої теми - \"Слова о полку Ігоровім\" та його героїв в історії та кіно. Хоча не заперечую, для повноти інформації варто згадати й названі фільми Солнцевої й Осики.
Не знал. Так что присмотрюсь к "Батальоны просят огня" непременно!
Автор | 2012-03-15 22:45
Стосовно церкви. Дійсно, в остаточному варіанті фільму ззовні \"вієву церкву\" зображує зовсім не седнівська святиня. Однак в ході зйомок натурний матеріал знімався, серед іншого, і в Седневі.
http://ru.wikipedia.org/wiki/Вий_(фильм,_1967)
За слушним зауваженням Андрія, Георгієвська церква привернула увагу творців фільму. А місцеві будівельники під час реставраційних робіт 6-7 років тому згадували про іконостаси, що їх заїжжі кіношникі-вієвці розвішували по стінах седнівської церкви св. Георгія. Як відомо, не весь відснятий Кропачовим і Єршовим матеріал задовольнив керівництво Мосфільму, і значну його частину було забраковано. в Можливо, цей момент дійсно було б варто докладніше розкрити в описі маршруту.
У будь-якому випадку, Седнів входить до переліку кінематографічних обєктів області не лише через Вія. Є інформація, що в ньому знято епізоди \"Григорія Сковороди\", а сама Георгіївська церква потрапила в обєктив операторів фільму \"Батальони просят огня\".
Стосовно Количівки - дійсно цікавий обєкт, Однак додавати шостий пункт до вже наявних 5, як на мене, було б первантаженням одноденної програми та перевищенням ліміту, встановленого умовами конкурсу. Хоча це аж ніяк не означає, що місцевий шкільний заклад та старовинна церква не варті уваги шанувальників кіно та історії.
Стосовно Новгород-Сіверського - огляд міста планувається в контексті
спільної обєднуючої теми - \"Слова о полку Ігоровім\" та його героїв в історії та кіно. Хоча не заперечую, для повноти інформації варто згадати й названі фільми Солнцевої й Осики.
Serhiy_ | 2012-03-15 19:30
андрій курданов | 2012-03-15 11:46
А щодо "Вія", то необхідно уважніше дивитися сам фільм!
Андрей | 2012-03-15 00:20
Её и в фильме нет- смотрите внимательнее.
Она предполагалась изначально для съёмок, но не более того.