Творчий Седнів і в свій ювілей бореться за історичні пам’ятки

Краєзнавець, історик, заступник голови Чернігівської райдержадміністрації Андрій Курданов розповів «Вечері на Cвободі» про особливості святкування «Седнівської осені» та наболіле – стан історичних пам’яток.

Ведучий – Олег Головатенко.

Цьогоріч містечко має ювілей. Як святкували?

Цього року ми відзначали 950 ювілей від першої згадки про Седнів. Втім, люди вже звикли, що в цей час відбувається й культурно-мистецький захід «Седнівська осінь». Однак, цьогоріч ми відійшли від звичного формату святкування. Адже не можна й надалі радіти, коли історичні пам’ятки в такому стані.

Садиба Лизогубів. З 2004 по 2013 року на ремонт фасаду виділялися кошти з обласної скарбниці, так як балансоутримувачем є обласні структури. Район чи селище цього робити не можуть. П’ять років фасад не ремонтується. Скоро постане питання ремонту даху.

Проблемною є й альтанка Глібова, яку підтримувала громада самотужки.

Кілька слів про Георгіївську церкву. Її почали реставрувати у середині 60-х минулого століття. Але вже в середині 80-х вона похилилася. Наразі туди затікає вода, потрапляє сніг, що створює велику загрозу.

З історичної довідки. Фільм «Вій» точно знімали в Седневі. Це видно з щоденника зйомок. До слова окрім Чернігова і Седнева був виїзд і до Брусилова. Звичайно,є скептики, та і я сумніваюся, щодо зйомок у самій церкві, бо вона мала інакший вигляд. Можливий варіант, що зафільмовані певні елементи церкви були використанні при монтажі. Адже режисер вже це практикував.

Важливо – не «Вієм» єдиним славна Георгіївська церква. Там зароджувалася освітянська сфера. 1727 році при церкві з’явилася школа. Тому й виникла ідея створення музейної вулички.

 Скільки грошей потрібно на реставрацію на Георгіївську церкву?

У 2004 році Андрій Карнабеда закликав реставрувати пам’ятку. У 2008 році це «спихнули»  на релігійну громаду. Але, на жаль, це питання значних сум. Є практика, коли державні кошти спрямовуються на релігійні об’єкти. До прикладу дзвіниця Києво-Печерської лаври. Дивом вскочила до таких розрахунків і чернігівська Катериненка, хоч більше потребував Спаський собор. Маю зазначити, що громада у Седневі і так робить все, що від неї залежне. Пробували й грантові проекти писати.

Значну роль відіграє й діяльність художників, які постійно збираються у Седневі. До слова, найстаршому майстру Анатолію Шкурку цьогоріч 94 роки. Це дозволяє щоразу голосно і на увесь світ заявляти про містечко.

На сьогодні направлено відповідні документи до Мінкульту, але поки не йдеться про ціну робіт. Вартість умовна десь до 10 мільйонів. Однак, треба аби була створена відповідна комісія, що вивчить, дослідить це питання. Варто прослідкувати, аби цей лист не залежався у відомстві. Добре було б заручитися підтримкою нардепів. Сподіваємося і на допомогу земляцтва.

Який наразі стан альтанки Глібова?

Сама альтанка спроектована добре. Насторожує зсув. Є різні пропозиції фахівців: збирати воду спеціальною конструкцією і виводити її у Снов чи перенести альтанку.

Беручи до уваги архівні фото, схил не був такий заліснений. Розміщення дерев - питання екологів. За такої кількості рослинності схил надто вологий. Поки, на жаль,  все це на етапі переписки між активістами.

Наскільки приватні ініціативи сприяють розвитку Седнева?

Об’єкти зосереджені на «зеленому» туризмі досить популярні. Однак це досить клопітка справа. До слова, на територію Будинку творчості готується комфортний готель. Це дасть змогу туристам затримуватися у цій місцині на довше.

Як доводить практика, ця необхідність уже є. «Седнівська осінь» - стає все більш популярною. Адже захід давно переріс ярмарковість, ставши справжньою творчою платформою.