Останнє оновлення: 13:06 середа, 28 червня
Технології і втілення
Ви знаходитесь: IT / Україна / Як відкриті дані можуть допомогти розвитку Чернігова?
Як відкриті дані можуть допомогти розвитку Чернігова?

Як відкриті дані можуть допомогти розвитку Чернігова?

Сервіси для покращення комфорту городян, підвищення бізнес активності, підвищення контролю за діями влади – всі ці практичні можливості відкриває формат відкритих даних, в якому місцева влада має оприлюднювати інформацію.

Формат відкритих даних – це глобальна світова практика, що вже показує свою ефективність.

Якщо говорити простими словами, формат відкритих даних - це спеціальний стандартизований формат кодування інформації, який дозволяє автоматизоване використання (оброблення) оприлюдненої інформації електронними засобами (програмами).

Щоб інформація була представлена у форматі відкритих даних, органи влади мають кодувати її в потрібні формати. Детальніше про це можна прочитати за посиланням.

Як це працює

Для розуміння, які можливості дає оприлюднення владою інформації у форматі відкритих донних, наведемо кілька прикладів, що вже працюють в Україні.

Це, наприклад, пошуково-аналітична система «007», що передбачає пошук та візуалізацію даних із відкритих джерел про використання державою бюджетних коштів. Його ідея – дати громадськості інструмент контролю влади та можливість стежити за бюджетними витратами, збирати докази зловживань і швидко переводити боротьбу з корупцією в правове поле. Основний акцент зроблено на простоті використання та представлення специфічної інформації з масивів великих даних. Проект розпочав роботу навесні, у квітні 2016-го.

На локальному рівні, на основі відкритих даних, реалізуються ініціативи, що роблять комфортнішим життя городян. Наприклад, у Львові розробили зручний мобільний додаток, який дозволяє стежити за графіком руху громадського транспорту.

Сервіс «LvivTransportTracker» дозволяє відслідковувати інформацію про громадський транспорт міста Львова в режимі реального часу. У ньому користувачі дізнаються час очікування прибуття на зупинку потрібного транспорту, а, також, наступного за ним. Львів’яни можуть на мапі стежити, як рухається транспорт, переглядати повний перелік зупинок будь-якого маршруту і шукати зручні місця пересадки на інший транспорт.

Ще один показовий приклад - це проект сайту texty.org.ua про рейтинг шкіл України на основі даних зовнішнього незалежного оцінювання. У базі знаходиться близько 9000 шкіл України, для оцінки яких використовуються результати ЗНО. Кожен бажаючий може, зайшовши на сайт, подивитися на скільки якісні знання дає та чи інша школа.

Якщо дивитися глобально, то переведення наявної інформації, що є в урядових установах та органах місцевого самоврядування, у формат відкритих даних є однією з передумов для втілення системи управління «розумних міст».

У 2015 році в ЄС було проведено одне з найбільш потужний досліджень щодо оцінки впливу та потенціалу відкритих даних щодо розвитку економіки країн та Єврозони в цілому. Вплив використання відкритих даних у розрізі секторів економіки виглядає наступним чином. Експерти вважають, що найбільшу вигоду від розвитку відкритих даних (22 млрд євро у 2020 році) отримає саме державний сектор. Це підтверджує, що державний сектор є основним користувачем своїх власних даних. Для сільського господарства, мистецтва і сектору розваг, очікувані переваги є значно меншими і становлять 379 млн євро для кожного з цих секторів. Відкриті дані у цих секторах мають значний потенціал, проте знадобиться час, щоб його розкрити.

Європейські вимоги

Директивою Європейського Союзу 2013/37/EU від 26 червня 2013 року було запроваджено обов'язок держав-членів надавати усю наявну інформацію у форматі, який дозволяє її повторне використання, крім випадків, передбачених національним законодавством про доступ до інформації. Відповідні положення поширюються також на дані архівів, бібліотек і музеїв.

При цьому слід зазначити, що вимогами Директиви Європейського Союзу 2013/37/EU від 26 червня 2013 року встановлено, що у форматі, який дозволяє повторне використання інформації, надається лише існуюча інформація, яка є у володінні органів публічного сектору, а не створюється нова інформація у відповідь на запит.

Що стосується України то засадами державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційною стратегією) на 2014 - 2017 роки, затвердженими Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1699-VII, передбачено, що одним із заходів реалізації Антикорупційної стратегії у сфері доступу до інформації є створення нормативно-правової та організаційної основи для запровадження доступу до інформації у формі "відкритих даних" і повторного використання інформації.

Сьогодні в Україні порядок оприлюднення органами влади інформації у формі відкритих даних регулюється двома основними документами – постановами кабінету міністрів.

Перша від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних»

Зазначена постанова, окрім іншого, визначає перелік наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних; перелік форматів, що використовуються для оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних; інформації та на веб-сторінці Єдиного державного веб-порталу відкритих даних (ЄПВД).

Також, було зобов’язано розпорядників публічної інформації забезпечити протягом шести місяців оприлюднення та подальше оновлення на своїх офіційних веб-сайтах наборів даних згідно із Положенням.

Окрім того, Кабінет Міністрів України ухвалив другу постанову від 30 листопада 2016 р. № 867 «Деякі питання оприлюднення публічної інформації у формі відкритих даних», якою затверджено Порядок ведення Єдиного державного веб-порталу відкритих даних.

Цей Порядок визначає основні поняття та механізм ведення ЄПВД з метою забезпечення доступу до публічної інформації у формі відкритих даних та взаємодії з користувачами щодо відкритих даних.

Також, Порядок закріплює нормативно-правове врегулювання питань функціональних можливостей, обов’язки держателя та адміністратора Порталу, процедуру реєстрації розпорядника інформації, розміщення прикладної програми, тощо.

Згідно постанов кабінету міністрів, органи місцевого самоврядування мали ще в 2016 році оприлюднити у форматі відкритих даних наступні документи: основні положення генеральних планів населених пунктів та детальних планів територій, перелік об’єктів комунальної власності в тому числі, перелік незадіяних земельних ділянок і майнових об’єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування що передані в оренду чи інше право користування (з даними про умови передачі об’єктів в оренду), перелік суб’єктів господарювання комунальної власності, фінансова звітність суб’єктів господарювання комунальної власності, відомості щодо комплексних схем розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови та деякі інші.

У Чернігові інформацію оприлюднюють, але це «неформат»

Водночас, за даними громадської мережі Опора, що проводила дослідження стану розвитку відкритих даних в українських містах в рамках проекту «Дані міст/Apps4Cities», більшість міських рад не мають чіткого і правильного розуміння, що таке відкриті дані, формат даних і плутають це поняття з відкритістю, як такою.

Станом на грудень 2016 року в 12 містах були прийняті розпорядження міських голів щодо відкриття даних, їх публікації, визначення відповідальних за це осіб. У Вінниці, Львові та Одесі в міських програмах розвитку ІТ-технологій передбачені окремі заходи, фінансування розвитку відкритих даних в міських радах. В програмах інших міст про відкриті дані не згадують. Половина досліджених міст не вчинила жодних розпорядчих дій щодо відкритих даних.

Міста мають у розпорядженні багато потрібної і корисної інформації, яка розкидана, схована чи законсервована в різних розділах чи сайтах міських рад, а також в закритих від громадськості базах даних, інформаційних системах. Формати даних на сайтах в більшості випадків немашиночитні (doc, jpeg, pdf), або є робочими документами, неструктуровані, потребують додаткової обробки.

До категорій таких міст належить і Чернігів. На сайті міської ради є безліч потрібної і корисної інформації, виконавчі органи намагаються дотримуватися строків оприлюднення публічної інформації.

Головна проблема в тому, що більшість документів оприлюднюється у форматах, які не дозволяють їх подальше автоматичне оброблення електронними засобами.

Хоча, у відповіді на наш запит, Чернігівська міська рада заявляє, що дотримується постанови КМУ про оприлюднення інформації у форматі відкритих даних на сайті ради, але, насправді, це не так.

Або в міській раді не розуміють суті поняття «формату відкритих даних», або просто лукавлять. Такі ж висновки про Чернігів наводить і дослідження ГМ Опора.

У Чернігівській міській раді відсутні розпорядчі документи щодо впровадження політики відкритих даних. Хоча є розпорядження міського голови від 12 березня 2016 року «Про забезпечення виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації», однак там не йде мова про публікацію даних у форматі відкритих даних, тому його не можна вважати таким, який формує політику відкритих даних в міській раді.

На офіційному сайті Чернігівської міської ради містяться цікаві набори даних, але не у форматі відкритих даних: є перелік комунальних підприємств з фінзвітністю (у форматі jpeg, pdf), мапа вільних приміщень та інша інформація, яка могла б бути використана для створення сервісів для міста, бізнесу.

Крім того, на Єдиному порталі відкритих даних не знайдено електронних кабінетів Чернігівської міської ради чи інших розпорядників з опублікованими наборами.

Хоча Чернігів має всі можливості для швидкого впровадження формату відкритих даних.

У своїй передвиборчій програмі та в перші місяці на посади діючий міський голова Чернігова Владислав Атрошенко обіцяв новий портал міської ради. Після вивчення ситуації, команда міського голови вже дещо обережніше висловлюється про «цифрування» життя міськради. Адже, вартість проекту становить близько 2 млн євро і в міській раді кажуть, що шукають міжнародне фінансування для цього.

З іншого боку можна не чекаючи створення нового порталу і оприлюднювати інформацію у форматі відкритих даних вже зараз на нинішньому сайті, а також створити відповідний кабінет на ЄПВД. Для цього потрібна лише політична воля.

Водночас, чернігівська IT-спільнота, що на волонтерських засадах співпрацює з Чернігівською міською радою, заявляє про складність комунікації з центральним порталом по питанням впровадження відкритих даних та про працемісткий процес такої роботи.

«ЗаразЄПВД нема ні документації як це робити, ні інструкцій, ні елементарного телефону - це велика проблема. Адже дані вводять рядові співробітники», - розповідає чернігівський IT-спеціаліст, представник проекту IGOV В Чернігові Володимир Дубина.

Також, на думку спеціаліста, для того, щоб запустити процес публікації інформації у форматі відкритих даних в Чернігівській міській раді необхідно пропрацювати з працівниками двох десятків управлінь і відділів - зареєструвати кожен і провести навчання по вводу даних, проконтролювати, щоб це все правильно вводилось.

Виходом з ситуації може стати навчання спеціалістів Чернігівської міської ради в темі відкритих даних. Відповідні програми навчань в цьому році планують впроваджуються, зокрема громадською організацією “Агенція журналістики даних” та проектом USAID “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах

Павло ПУЩЕНКО

Ця публікація підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу (http://ec.europa.eu/europeaid). Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ЧОЦ «Ініціатива» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

закрити

Додати коментар:

SVOBODA LIVE! - YouTube
SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM



Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

Реклама на сайті SVOBODA.FM

SVOBODA.FM - LIVE!
Фотоновини

  Айтішники Чернігова кинули виклик своїм колегам. Заради дітей – фото, відео

Владислав САВЕНОК


RedTram
Загрузка...
Північний вектор