Останнє оновлення: 15:20 п'ятниця, 16 квітня
Економічна зброя / Сільське господарство
Ви знаходитесь: Економіка / Регіон / Молочні ріки міліють. Відео
Молочні ріки міліють. Відео

Молочні ріки міліють. Відео

Переробні підприємства на тлі скорочення дійної череди б’ються за сировинні зони, але й надалі платять господарям круторогих копійки

Директор ЗАТ «Куликівське молоко» Людмила Бажан ще два роки тому особисто утримувала двох корів, але згодом відмовилася:

— Невигідно, — каже. — Сіно треба купити, те-се. Самі затрати.

Однак вона не вважає свій молокозавод «ворогом № 1» селян. Хоч ті здають молоко практично за безцінь...

— Ну хіба ми не хочемо платити більше? — зітхає директор. — Але ж і нам стає з кожним днем важче. Ось ми встановили в Авдіївці, Орлівці, Горбові, Виблях, Куликівці вагончики з холодильним обладнанням для збирання молока від населення. Затрати? Затрати! Щоб продукція була якіснішою. Але щоб підключити вагончик до електроенергії, треба кілька тисяч гривень на кожен!

Нас уже штрафують і за те, що не платимо гроші за оренду землі, на якій вони стоять. Приїхав чоловік із земвідділу в Дроздівку й оштрафував десь на 300 гривень приймальницю молока, що поставила біля двору естакаду. Як бур’яни перед чиєюсь хатою буяють, то це нормально. А як стоїть приймальний пункт, так треба виготовити проект відведення землі... І це ж знову тисячі гривень!

Аміак для якості

...На Чернігівщині за останні роки через проблеми збуту продукції «полягли» практично всі льонопереробні, цукрові заводи (працюючих лишилося тільки по одному). Господарства перестали вирощувати льон, буряки, а цукор подорожчав майже вдвічі!

Схоже, подібна доля чекає й молокопереробну галузь. Здавалося б, Придесення не має проблем з великою рогатою худобою: у селянських господарствах на 1 липня налічувалося 95,6 тисячі корів, у сільгосппідприємствах — 61,2 тисячі. Щоправда, з початку року дійна череда поріділа на 7,3 відсотка, або на 12400 тварин. Досить значна цифра, до того ж скорочення триває не перший рік.

Зменшення сировинної бази диктує свої «правила гри» на молочному ринку регіону. Тут борються вже за молоко аж 30 переробників, одинадцять з яких — із Сумської, Київської, Полтавської областей, де теж міліють молочні ріки щомісяця дедалі більше.

Яким чином забезпечується якість неохолодженого молока, що перевозять молоковози за 180-230 кілометрів? Як повідомив один із компетентних фахівців молочної галузі «не для преси», їхні конкуренти возять на молоковозах аміак, з допомогою якого кислотність молока залишається «в нормі». Щоб витіснити місцевих переробників, сусіди також підвищують якість молока на папері, і таким чином в окремих селах отримують більшу платню за здану продукцію.

Меншає молока — дорожчає сир, сметана. Разом з тим Україна дала зелену вулицю молочній продукції з Білорусії. Вона дотується сусідньою державою, а тому відповідно дешевша від української. Тим часом чернігівське масло відлежується на складах.

Вершків на вершках не знімеш

У селах думка одна: господарі маслозаводів їх дурять! Практично всіма чернігівськими переробними заводами володіють немісцеві власники. Наймані ж адміністрації виконують їхню волю і гнуть свою лінію, не піддаючись на численні звернення підняти вартість заготівлі сировини. Кінцевий же продукт має досить високу ціну!

Але навіть зароблений мізер здавачі молока отримують останнім часом із запізненням. Заборгованість перед товаровиробниками у серпні сягнула 8,2 мільйона гривень. Найбільше завинили в Ніжинському, Менському, Бобровицькому, Коропському, Щорському районах.

На виправдання переробники розповідають про важку економічну ситуацію. Мовляв, у багатьох країнах увели обмеження на ввезення сухого молока, масла. Тому експорт молокопродуктів з Чернігівщини впав на 42 відсотки. Головним чином тому виробництво масла зменшилося цьогоріч у півтора разу, казеїну — у 3,1 разу, молока та вершків сухих — у 2,1 разу.

Адміністрації маслозаводів у паніці: реалізація продукції йде слабо, а значить, нічим платити здавачам. Крім того, є ще низка інших проблем.

— Ми маємо невеликий борг у півтора мільйона перед товаровиробниками, — повідомив голова правління ВАТ «Чернігівський молокозавод» Валентин Галич. — Це при тому, що нам винні за продукцію 5 мільйонів гривень. Хотіли взяти кредит, щоб закрити питання боргу, але нам відмовили...

Керівники інших заводів стурбовані «допомогою» у скрутні часи державних органів. У цьому році на вимогу МНС вони повинні вирішити питання встановлення на підприємствах систем раннього виявлення аміаку. А це — сотні тисяч гривень. Подорожчали витрати на сертифікацію, експертні висновки щодо продукції. Треба й брати дорогі ліцензії на застосування деяких хімреактивів.

Кооперативи: врятують — не врятують

Уряд почав фінансувати державну програму зі створення обслуговуючих кооперативів. У цьому році Чернігівщина має отримати на їхній розвиток майже 3,6 мільйона гривень.

Депутат обласної ради Віктор Кияновський обурений нераціональним використанням грошей:

— У Білорусії з держбюджету профінансовано 140 доїльних залів. Половину грошей дають на будівництво молококомплексу, якщо профінансуєш самостійно другу половину затрат. Я був на одному білоруському молокозаводі: там 99 відсотків молока йде з обладнаних ферм. А ми хочемо наплодити обслуговуючих молококооперативів, які все одно не зможуть дати відповідну якість молока. Бо воно буде доїтися руками. Уже в нас робили по селах міні-цехи з переробки сільгосппродукції. Де вони? А тепер хочуть настворювати міні-заводиків з переробки молока.

З цією позицією не дуже згодні в головному управлінні агропромислового комплексу. Тут стурбовані зайнятістю населення на селі. Нині офіційно на Придесенні працює у сільгоспвиробництві 28 тисяч чоловік. Тим часом у сільських населених пунктах проживає 427 тисяч душ.

— Якщо зайняті в селах отримали за рік 371 мільйон гривень зарплати, — повідомив начальник головного управління агропромислового комплексу Анатолій Максак, — то здавачі молока майже 330 мільйонів гривень. Це серйозні кошти, які допомагають людям виживати, забезпечувати себе найнеобхіднішим. Але нас тривожить тенденція зниження цін на молоко, затримки виплат за нього.

У розвитку обслуговуючих кооперативів на Чернігівщині передусім вбачають появу формувань, які енергійно захищатимуть економічні інтереси сільгоспвиробників. Чи поламають вони попередні схеми молокозаготівлі, покаже час. Однак діяльність першопрохідців у цій справі не дуже обнадійлива.

Голова батуринського кооперативу імені краєзнавця Олександра Кондакова Леонід Бердичевський дуже розраховував, що його здавачі молока матимуть можливість збувати продукцію за вищою ціною, ніж інші жителі населеного пункту.

— Ми завдяки спонсору розжилися на великий холодильник місткістю 1800 літрів, — каже він. — Але... молоко у нас приймають так само по гривні, як і на інших кутках. Бо вони монополісти!

Голова кооперативу, однак, не впадає у відчай. Він хоче за урядовою програмою підтримки обслуговуючих кооперативів купити трактор, молоковоз, сироварню.

Тим часом представники молокопереробних підприємств запевняють, що сировину невигідно закупляти навіть по гривні, бо заводи розраховані на виробництво великих обсягів продукції, але ринок її споживання катастрофічно впав.

Відеокоментар Віктора Єфимова (2004 рік):

Фото: Сергій СТУК

закрити

Додати коментар:

SVOBODA LIVE! - YouTube
SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  Гурт МАХА розширює горизонти англомовним треком та відео «Paradise»

SVOBODA.FM