Спадок Гетьманщини: у Конотопі презентували видання "Ревізії Конотопської сотні XVIII століття"

Російська імперія за часів Тараса Шевченка: вільні люди, озброєні землевласники – не кріпаки й не тільки посполиті. Найбільша щільність представників козацького шляхетського стану серед населення була у Конотопі – тепер місто у Сумській області. Конотоп - це славетні шляхетські роди Кандиб, Костенецьких, Парпур, Лазаревських. І от по столітній паузі саме тут презентували дослідження спадку Гетьманщини: “Ревізії Конотопської сотні 30-40-х рр. XVIII ст.”

Видання подібних документів – потужне генеалогічне та ідеологічне джерело. У часи комуністичного панування в Україні здавалося втрачений зв'язок поколінь, а сама козацька епоха виглядала хіба як романтична, анонімна старовина, наголошує ініціатор проєкту Євген Сур – також нащадок відомого конотопського роду станових козаків.

"Моя ідея була - повернути гідність нашим людям. Тому що тільки знання історії, знання всіх тих умов в яких вони жили, знання навіть про втрачені перспективи, які у них колись були, а потім вони їх втратили, чи їхні потомки, на протязі життя", - наголошує Євген Сур.

Сучасні конотопці, які зібралися на презентацію на мальовничому кутку Загребелля, запросто знаходили своїх далеких родичів за прізвищами Ревізій Конотопської сотні. А значить не такі вони вже й далекі. А вчені підтверджують: тяглість локальних спільнот українців напрочуд живуча, лишень треба дати упорядковані документи козацької доби до рук сучасників.

Дослідження Гетьманщини – це ще й шанс провести справжню адміністративну реформу в Україні. Учасники презентації прямо казали: слід відкинути совєцький поділ на області та райони, які «нарізалися» чужою владою у своїх інтересах, і звернутися хоча б і до досвіду полково-сотенного устрою 17-18 століття.

"Хотів би наголосити, що ця книжка для мене є викликом саме для держави Україна, для того, щоб ми зроуміли, що нам вкрай необхідна адміністративна реформа, самостійний адміністративний дизайн. Він допоможе нам перелаштувати логістику нашої України, змінити навіть розмір окремих адміністративних утворень і наголошу, що полки і сотні мали як на мене абсолютно ідеальний розмір, щодо розмірів України", - розповідає історик Ростислав Мартинюк.

Полково-сотенний адміністративний устрій проіснував понад 150 років. Чому б і зараз не скористатися його логікою? Для глибинного подолання московських впливів в Україні це може завдання номер один. Не область – полк, не район – сотня, не ОТГ – курінь! Бо й зараз Путін моделює стратегії відносно України, йдучи за контурами совєцьких областей. Область Запорізьку «клеють» до області Ростовської, Херсонську до Бєлгородської. Бо всі вони творилися як «пазли» у вже давно зниклому СССР. Тоді як першим кроком Богдана Хмельницького після початку війни проти Речі Посполитої стала знов таки адміністративна реформа – Чернігівське, Київське та Брацлавське воєводства були ліквідовані, а на їх місці й постали полки і сотні. Одним із центрів яких став Конотоп. Так, невдовзі саме тут Москва зазнала найбільшої військової поразки від України у 17 столітті – у знаменитій Конотопській битві. І ця війна з тим самим ворогом триває далі. Тільки зараз в Україні вже досить інтелектуальних та наукових сил, щоби підняти національну дискусію про Спадок Гетьманщини на належну висоту.

Детальніше у у матеріалі відомого тележурналіста-міжнародника, редактора програми "Особливий погляд" на "5 каналі" Олега Манчури: