У Вільнюсі відбулися читання віршів українських поетів, які нині воюють на фронті

У Вільнюському Літературному домі відбулися читання віршів українських поетів, які нині воюють на фронті, в рамках поетичного проєкту «Нескорені й ніжні». Дистанційно у читаннях взяли участь народні артисти України Євген Нищук та Анатолій Гнатюк, які зачитали тексти поетів Сергія Жадана, Гліба Бабіча, Любові Голоти.

 Поети, які зараз воюють на фронті - Олекса Бик, Олена Максименко, Артем Полєжака, Сергій Пантюк, Дмитро Савченко, лікарка та волонтерка Наталі Лелюх та інші, надіслали відео з персональним виконанням своїх творів. Поетеса Світлана Дідух-Романенко, що зараз проживає у Литві, також надіслала відео з поезіями власного виконання.

Авторкою поетичного проєкту, реалізованого у фантастично стислі терміни, стала українська письменниця, громадський діяч і виконавиця Леся Мудрак.

 

Це не просто "поезії з фронту". Це творчий тандем українських поетів, які взяли до рук зброю, і литовських поетів-перекладачів - Антанаса Йонінаса, Владаса Бразюнаса і Аліни Борзенкайте. Литовські автори надзвичайно проникливо і чутливо змогли передали емоції українських митців, які вирішили бути на передовій сил Добра.

"Я побачила, що в Україні почали з'являтися видання, які стосуються якраз воєнної поезії, фронтової поезії, і я бачила, як цьому тішилися наші поети, які є на фронті. Тоді мені подумалося, чому б цих поетів не вивести на міжнародний рівень, тим паче, що у нас зараз велика і потужна діаспора у Литві. І цих поетів ми знаємо, любимо, читаємо, і чому б їх ще раз не побачити, але вже в іншому амплуа? В амплуа воїнів, які справді щодня десь на межі між життям і смертю, потерпають від куль, потерпають від того, що завтра може не настати. Тому я вирішила написати всім своїм друзям, знайомим і навіть незнайомим поетам, щоб вони відгукнулися і надіслали відео з гарячих точок", - розповідає про ідею проєкту його авторка Леся Мудрак.

Українсько-литовський поетичний проєкт Лесі Мудрак «Нескорені й ніжні» / Олег Головатенко / LRT

Підтримала українську мисткиню у її задумах Рада культури Литви.

Найбільше запам'яталися авторці щемливі моменти, коли війна може відбрати у поета слово, або не дає йому навіть хвилини перепочинку для запису відео:

"Під час підготовки найщемнішим було те, що, скажімо, кілька дорогих для мене поетів, зокрема Сергій Тачин до прикладу, не змогли надіслати своє відео. Вони сказали, у нас тут так гаряче, що ми навіть не можемо знайти, Лесю, навіть двох-трьох хвилин навіть для того, щоб відзняти хоч щось. Інший поет, не буду називати його імені, він просто перепросив і сказав: "Лесю, ти розумієш, війна забрала у мене все, і вона забрала у мене слово. І я не можу написати жодного рядка, а читати старого я не маю права, тому що, власне, під кулями пишуться нові тексти". Ну і це для мене було мабуть несподівано, тому що конкретно від цих людей я точно щось очікувала", - зауважила Леся Мудрак.

Українсько-литовський поетичний проєкт Лесі Мудрак «Нескорені й ніжні» / Олег Головатенко / LRT

Але авторці дуже втішно і радісно побачити і почути, по-перше, литовських перекладачів, литовських письменників, які долучилися до проекту, а також відчути снагу українського бойового слова в литовському звучанні.

"Насправді, коли я тільки потрапила до Литви, мене під свій творчий покров взяла ось письменниця, громадська діячка Марія Мажуля. На той час вона працювала секретарем з міжнародної діяльності в Спілці письменників Литви. І, зокрема, ось так мабуть почалася наша співпраця з Марією. І, коли я нині звернулася до Марії, щоб вона допомогла мені перекласти деяких поетів, може залучити інших перекладачів, вона сказала, що Лесю, Ви вже були тут, і на фестивалях, і на заходах, вас знають наші класики. Можете сміливо звертатися до них. І я втішена, що лауреат багатьох національних премій в Литві, Антонас Юнінас, здавалося б, людина, до якої не підступися, він безвідмовно взяв кілька текстів і переклав їх литовською мовою. Тому що він вже багато років працює з українським словом. І ось нещодавно на Вільнюській книжковій ярмарці він презентував Антологію української поезії литовської мовою. Тому я вважаю, що такого рівня перекладачі, скажімо, як Антонас, - це просто якийсь дар Божий нашому проєкту", - розповідає Леся.

Українець Антон Попов вже багато років опановує литовську мову, тому він також зміг долучитися до поетичних перекладів. Ще він займався організацією заходу, а за професією і покликанням є лікарем.

"Я думаю, що так дивно поєднати непоєднане. Здавалося б, поезія - така деликатна пані, шляхетна, витончена. Це бомонд, який живе там, скажімо так. І той же Сергій Пантюк. Він, скажімо, бомонд, він дозволяв собі світське життя. І раптом, він під Бахмутом в окопі. Бачили, який він натуральний, справжній? Це ж не постановочна річ!", - розповідає Антон Попов.

 

Українсько-литовський поетичний проєкт Лесі Мудрак «Нескорені й ніжні» / Олег Головатенко / LRT

"З усіма поетами я знайомий, по більшості. Полєжака, який такий простий, ну, здавалося б, такий, знаєте, хлопчик. Парубок моторний, розумієте, над ним так посміювалися трохи, ну, може, ну, такий, ну, в хорошому такому сенсі. Тепер він воїн! Вояка! Він такий там чолов'яга, так, він з автоматом. І які гарні вірші! От, повірте, він гарний поет. А там він піднявся на недосяжну висоту. Тому що там, мабуть, така трансформація відбувається. Бо поруч смерть, бо він знає, за що він іде! І не втратити отаке відчуття поетичного слова, не втратити гумор, який в нього є. Ви чули його вірш? Ну, це прекрасно, це настільки лірична штука, там в окопах", - додає Антон.

Своїми думками також поділилися відвідувачі поетичних читань

"Це дуже гарний захід, який дійсно хвилює, тому що поезія завжди хвилює людей, викликає певні почуття. А тим більше, коли це є твори тих письменників, поетів, які зараз перебувають на війні. Дуже рада, що є нові поети, яких стали перекладати, тому що Владас Бразюнас є лауреатом фонду Тараса Шевченка, він переклав Кобзар литовською мовою. І разом з ним громада українців Вільнюса робила дуже багато заходів. Так само, як і поет Антонас Йонінас, він теж завжди був. Коли ми робили дуже гарний захід, було 200 років Тарасу Григоровичу Шевченку, то він був одним з таких основних модераторів цього заходу. Дуже гарно, що молоді українські письменники, поети так швидко зуміли залучити до перекладу литовських видатних поетів", - зазначила голова Громади українців Вільнюса Наталія Шервітєне.

 

Українсько-литовський поетичний проєкт Лесі Мудрак «Нескорені й ніжні» / Олег Головатенко / LRT
"Мені сьогодні дуже сподобалося, відчуття насправді неоднозначні, тому що у нас як кожного українця є свій біль за те, що у нас відбувається в Україні. Але було дуже приємно бачити і чути наших прекрасних поетів, які пишуть просто невірні речі. Навіть у тих точках, де вони знаходяться, вони пишуть з таким гумором, з такою легкістю, з такою ноткою позитиву, що вдається такий мікс, коли ти можеш одночасно відчути і той позитив, і той біль, і все те, що відбувається. І це круто, коли ти можеш так наблизитися до наших хлопців та дівчат, які зараз там, які воюють, які волонтерять, які допомагають. Підтримувати їх та казати світу про них, бо вони наші герої, світ повинен кожен день про них чути", - каже киянка Марина.

 

Українсько-литовський поетичний проєкт Лесі Мудрак «Нескорені й ніжні» / Олег Головатенко / LRT

"Я розумію гарно литовську, я, звісно, розумію українську. І мені було дуже цікаво слухати мелодику поезії, як це звучить. І мій висновок такий, це звучить дуже схоже. Тому що ми об'єднані, ми спільні, у нас спільний біль, спільна боротьба. І поетичне слово звучить дуже-дуже близько. Литовське поетичне слово до українського поетичного слова", - додає вона.

"Коли ти бачиш Жадана, ти вже там. У мене футболка навіть з ним, розумієте? Дуже мені не вистачає культурного українського життя. Те, яке у мене було в Харкові. І тому те, що зараз Вільнюс дає, те, наскільки можна продовжувати бути, жити і десь брати сили, знаходити сили, бути людиною, неймовірно вдячна таким заходам. Дуже сподіваюся, що і вони продовжаться, і ми, українці, будемо на них приходити, і знаходити себе, і знаходити один одного, і знаходити країну. Здається, війна нас має пригнітити, забрати сили, але коли бачиш наші таланти в окопі, які попри все, попри втому, постійну загрозу життю, знаходять сили в собі ще писати, напевно, наша нація ніколи не згине, і обов'язково переможе", - ділиться своїми враженнями Ірина з Харкова.

Які емоції пережили в проєкті литовські митці? Що для них було відкриттям?

"Переклади - це, звичайно, нелегко. Перекладаю з української вже майже цілий рік, ціную поезію українців. Кожен поет різний, до кожного поета треба підходити окремо, це непросто. Мої знання справді ще недостатньо міцні, щоб освоїти цю мову. Насамперед треба вміти читати, будь-якою мовою, наприклад арамейською. Але весь час чогось бракує, деяких слів, особливо важко із фразеологізмами, переклад деяких це - окрема історія", - розповідає Антанас Йонінас.

Українсько-литовський поетичний проєкт Лесі Мудрак «Нескорені й ніжні» / Олег Головатенко / LRT

"Як перекладач я вже пройшов довгий шлях. Починав з перекладів Кобзаря Шевченка, хоча сам родом з Литви. Звісно, було й інше, і так потроху, потроху, мій досвід формувався багато років. І тепер для мене придумали нове випробування. Допоміг досвід перекладу українських авторів, з 2014-го року, а також з минулого року.Я усвідомив, що автори знаходяться у надзвичайній ситуації, як це відображено у назві проекту: «Нескорені та ніжні». Це також допомогло їх перекладати. Авторам здавалося, що важко примирити ніжність та нескореність, але вони створили дуже насичені тексти, в яких і є реальність війни, і дуже красиві люди. Коли я це зловив, то зрозумів, що таке їхній стан на війні. Інші люди сприймають це лише час-від-часу. А вони – постійно, тому ми стараємося наблизитися до них усім серцем. Війна нас не зачепила, і дай Боже, не зачепить. Але є українці, які нас захищають", - каже Владас Бразюнас.

"Коли мене запросили долучитися, а якраз перед тим ми співпрацювали з Владом Бразюнасом, який перекладав українську прозу, я подумала, що можу спробувати зробити свій внесок у переклад віршів. Настали дуже темні часи, ми всі тепер у біді. Як би ми не були засмучені цими подіями, але якщо можемо і хочемо зробити свій внесок, то я роблю свій цими перекладами. Отож ми посіяли зерня з кількох віршів", - ділиться враженнями Аліна Борзенкайте.

Українсько-литовський поетичний проєкт Лесі Мудрак «Нескорені й ніжні» / Олег Головатенко / LRT
А авторка проєкту Леся Мудрак резюмує:

"Ось так народився наш проєкт. Я дуже втішена, що в такому затишному колі, в такій родинній атмосферності ми сьогодні зробили цей старт".