Чернігів - рідне місто для афроукраїнського гурту "Чорнобривці"
Виявляється, для відомого афроукраїнського гурту “Чорнобривці” Чернігів - майже рідне місто.
Продюсує цю незвичну групу наш земляк, чернігівець Юрій ШОЛОХ. Доля звела їх на концерті. Сам колишній музикант, Юрій надзвичайно зацікавився оригінальним виконанням молодих співаків. Спробували працювати разом. І не помилилися.
Українська поміркованість і африканський темперамент чудово зжилися. Вже невдовзі репертуар “Чорнобривців” заряснів новими піснями. На Івана Купала “Чорнобривці” порадували чернігівців черговим концертом.
Українські квіти чорнобривці цвітуть до пізньої осені. Співочий гурт «Чорнобривці» Чернігів зустрів серед літа осінніми хмарами, холодним непривітним дощем і нечисельною публікою. Ще за лаштунками концерту я поспитала у хлопців, чи не побоюються вони зриву виступу і як сприймають подібний гастрольний екстрим. Стівен, Девіс і жіноча чарівність гурту Івон дружно блиснули у відповідь білосніжними посмішками і пояснили, що для артиста є справжній екстрим.
- Коли ми виходимо на сцену, то намагаємося наповнити весь зал своєю енергетикою і силою, - говорить Стівен. - І коли навіть у залі сидітиме десять чоловік, ми знаємо, що ці люди прийшли послухати нас, а значить наша праця немарна. Тому обмаль публіки для нас не екстрим. Коли, наприклад, виставлений неякісний звук, ото справжній екстрим!
Стівен, Девіс та Івон родом з далекої Уганди. Приїхали до України за вищою освітою. А знайшли одне одного у Харкові. І чи то натура така вже африканська непосидюча, чи іскра української пісні так глибоко запала гостям в душу, та майбутні радіоелектронщики… вирішили співати.
Вперше гурт «Чорнобривці» зазвучав у 2003-му. А вже невдовзі випустив свій власний альбом, який охрестили рідною угандійською “Акунаматата”, ніби відразу запрограмувавши на успіх, бо в перекладі це слово означає “Без проблем”. А вже у жовтні цього року обіцяють видати ще один диск.
“Чорнобривці” залюбки вивчають український фольклор, давні звичаї і традиції. І коли одного разу на дружній вечірці, запрошуючи гостей до келихів, африканець Стів, сипнувши вогниками чорних очей, вигукнув традиційне “Будьмо!”, ошелешені гості-українці знітилися, так і не здогадавшись, що ж мають сказати у відповідь.
Цей випадок хлопці і досі згадують з посмішкою. А ще можуть здивувати будь-кого хвацьким гопаком. Уявіть лише, як виконують його неперевершені у пластиці і русі африканці. Люблять український борщ і однаково сміються, як над анекдотами про чукчей, так і про афроукраїнців.
До Чернігова у “Чорнобривців” ставлення особливе. Побачивши одного разу давні храми поліського міста, угандійці закохалися в нього по-справжньому. Залюбки приїздять сюди співати, тим більше, що продюсер сам родом ернігова. А ще саме у нашому місті записують на студії свої диски.
А ще африканці зізнаються у тому, що закохалися. В гарну українську пісню. І майже половина всього репертуару «Чорнобривців» україномовна. Причомуспівають вони наших пісень трохи своєрідно: додаючи співочому українському мелосу ритмики і енергії далекої Африки. І навіть за лаштунками чорношкіра красуня Івон, пристукуючи каблучком, легко наспівує «Два дубки».
До речі, мої нові африканські знайомі розповіли і про деякі традиції своєї батьківщини. Одна з них – особливо давня і шанована – родинність. Сім’я для угандійця – це святе. І на противагу європейській поміркованості і прагматизму, для африканця чим більше дітей, тим краще. Наприклад, Девіса з гурту «Чорнобривці» вдома чекають 13 братів і сестер. Напевно, в їхній країні не знайдеш сумної хати. Бо навіть у лихові ці люди звикли співати. Хоча б про дружину, яка, хай і некрасива, проте добра господиня: вміє і гостей зустрічати, і на стіл подавати, і дітей доглядає справно, і чоловіку догодить.
Хто зна, можливо з часом і приживуться африканські «Чорнобривці» на українській землі, знайдуть тут свою долю і кохання. Втім, як би там не склалося, творчість цього незвичного співочого гурту зайве нагадує пророче «І чужого навчайтесь, і свого не цурайтесь!». І якщо навіть африканці беруться співати українських пісень, то, кому, як не нам, українцям, памятати, хто ми, якою мовою говоримо і співаємо, і на якій благодатній землі живемо.
На фото: Гурт "Чорнобривці" з продюсером Юрієм Шолохом і журналістами
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 7345 |
Коментарі (2)
Славик | 2008-08-28 20:20
аноним | 2007-07-14 11:06