Хочете вміти дебатувати – створюйте власний дебатний клуб

Те, що нам показують щодня в телевізійних ток-шоу – жодного стосунку до дебатів не має. Ці дійства можна називати будь-як: суперечки, демагогії, дискусії, полеміки, сварки, взаємне обливання брудом. Хіба що „Свободу слова” на ICTV певною мірою вже можна вважати дебатами.

На жаль, таку невтішну думку висловили фахівці з дебатних питань на Всеукраїнському дебатному чемпіонаті, який проходив нещодавно у Львові.

До речі, відповідальним за проведення чемпіонату був наш земляк, чернігівець, колишній учитель 31-ї гімназії, а нині виконавчий директор благодійної організації „Вчителі за демократію і партнерство”, яка є представником міжнародної освітньої дебатної асоціації в Україні, Ігор Сущенко.

Проте останні чотири роки наш земляк живе і працює в Києві.

-- Пане вчителю, на Всеукраїнському дебатному чемпіонаті цьогоріч представлено більше десяти регіонів України, понад 20 команд, у тому числі з Білої Церкви і Знам’янки (Кіровоградська область), а Чернігова немає. Чому так?

-- Чернігів – це мій біль. Шкода, звісно, що наше місто більше не звучить на дебатних чемпіонатах. А був час, коли всерйоз говорилося про чернігівський дебатний стиль, який вирізнявся серед інших особливо толерантним ставленням до опонента: не як до ворога, а як до друга. Коли я працював учителем у 31-й гімназії, то з 1999-го по 2003-й рік ми з учнями активно дебатували в своєму клубі та з командами інших шкіл, їздили на солідні поєдинки. Чому нині дебатна активність занепала – не знаю. Хоча наша організація „Вчителі за демократію і партнерство” розповсюджує інформацію про користь подібних занять, як тільки може, і запрошує вчителів і студентів на тренінги.

-- А в чому, власне, сенс дебатів і що це дає людям?

-- Вміння правильно дебатувати дуже розвиває людину, особливо молоду. В нашому випадку йдеться про старшокласників, але є 12 дебатних форматів, серед яких, зокрема, студентські, політичні, самоврядні, наукові. Головне в дебатах – не участь у турнірах, хоча це дуже важливо, а щотижневі заняття за підручниками, на яких члени дебатного клубу відшліфовують свої вміння та навички. Підготовка до дебатів передбачає чітке формулювання теми дебатів і всебічне вивчення цієї теми, всіх „плюсів” та „мінусів”, адже в дебатах не існує правильної і неправильної думки. Правий той, хто переконав суддів. А судді, за визначенням, завжди праві. Не можна їм сказати, що наша команда переконала більше, ніж інша. Апеляцій тут не існує – такі правила.

Члени дебатного клубу задля переконливості і відповідності міжнародним стандартам вишукують різноманітну інформацію на задану тему, факти і гіпотези, аналізують її, вибудовують послідовність аргументацій, щоби втрьох (по 5-6 хвилин кожному плюс три хвилини на запитання) за 44 хвилини (ні більше, ні менше) переконати суддів у своїй правоті. В дебатах не існує власного переконання. Така ж вимога і до суддів. Треба вміти абстрагуватися від власних пристрастей і судити об’єктивно. Також дебатерам треба вміти аргументовано відстоювати протилежну точку зору, яку вони щойно спростовували. Це все вчить молодь терпимості, дає важливі соціальні навички і розуміння того, що переконувати потрібно не опонента, а тих, хто слухає і приймає рішення. Тобто того, хто є на даний час суддею – у випадку з телевізійними ток-шоу такими є глядачі. Адже переконати опонента неможливо – у нього інша точка зору!

-- А що потрібно для того, аби організувати дебатний клуб?

-- Усе просто: потрібен керівник, який дійсно хоче займатися цією справою і якому самому це цікаво. Міністерство освіти України наразі готове підтримати з наступного навчального року спеціальний курс для шкільних профільних класів (англійської мови та гуманітарних). Наша організація вже працює над створенням такого курсу. Вірніше, їх має бути два – для 5-8-х класів та 8-11-х. Дирекцією мають бути виділені для занять певні години щотижня і вчителям передбачається оплата праці. Досі дебати в школах були в системі позакласної роботи. До речі, так само і у вищих навчальних закладах: студенти збираються самі, шукають керівника з числа випускників, що пройшли дебатні курси, і займаються.

-- Ви задоволені такими перспективами?

-- Так, я мріяв, щоб дебати ввійшли в систему нашої освіти. Ці заняття дають дітям надзвичайно багато позитивного і корисного. Зрештою, вони формують нову генерацію українців.

-- Розкажіть, будь ласка, про нинішній чемпіонат детальніше.

-- Всеукраїнському дебатному чемпіонату у Львові передували міжрегіональні дебатні турніри серед школярів і студентства, присвячені важливим суспільно-політичним питанням. Зокрема, залучення молоді до прийняття рішень на локальному та міжрегіональному рівнях; обговорення питань євро інтеграції; вступ України в НАТО та ЄЕП.

Англомовних і україномовних команд приблизно однакова кількість. Вони з таких областей: Львівської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Сумської, Черкаської, Вінницької, Одеської, Житомирської, кіровоградської, з Києва та Сімферополя. В ході чемпіонату проведено чотири відбіркові раунди, півфінал та фінал, а три найкращі англомовні спікери поїдуть на Всесвітній дебатний чемпіонат, що відбудеться цього року в Чеській республіці в кінці липня – на початку серпня.

Дебатувалися такі теми: ”Поінформованість забезпечує зменшення насильства в сім’ї” та „НАТО гарантуватиме безпеку України”.

Чемпіонат організовано МГО „Школа рівних можливостей” та БО „Вчителі за демократію і партнерство” за підтримки „Програми демократичних грантів посольства США” та ЮНІФЕМ, за сприяння Українського освітнього центру реформ, Львівського міського відділу освіти, львівської ГО „Дівочий клуб „Юнка”.

Відбувався чемпіонат у приміщенні Львівської гімназії міжнародних відносин.

P.S. Переможцем турніру серед україномовних команд стала команда Дніпропетровського національного університету.

Серед англомовних команд перемогла команда Житомирського міського ліцею при ЖТУ.

Крім них фіналістами стали україномовні команда: Бердянського клубу „Співдружність” та команда Дніпродзержинської гімназії № 11.