КАНАЛИ НА ЗАМОВЛЕННЯ або ЗАБАВКА ДЛЯ ТЕЛЕМАНА

Ще донедавна телевiзори в областi показували не бiльше трьох програм. Ситуацiя змiнилася, коли на Чернiгiвщину, як i в iншi регiони України прийшло кабельне телебачення (КТБ).

ХТО Є ХТО

У листопадi 1991 року у Чернiговi запрацювала перша органiзацiя кабельного телебачення - ТОВ “Комерцiйний телевiзiйний центр”. За словами її колишнього директора Вiктора Коваля, зоною дiї першої черги був район вулиць Доценка, частини Рокоссовського, Космонавтiв. А на початку 1992 року абонентами кабельникiв стали майже 1,5 тисячi чернiгiвцiв. Розпочинали з ретрансляцiї 5 каналiв, поступово збiльшуючи їх кiлькiсть. Згодом реорганiзувалися у ТОВ “Кабельний телевiзiйний центр м. Чернiгова” (КТВЦ), поширивши його дiяльнiсть на iншi вулицi, а кiлькiсть пропонованих каналiв наростили до 23. КТБ “завойовує” i найбiльшi мiста областi.

У Прилуках виникла ПП “Телерадiокомпанiя “ТЕЛЕСАТ”, яка нинi ретранслює 18 каналiв. 1996 року там же з’явилася - ТРК ПФ “ТIМ” (Телекомунiкацiйнi iнформацiйнi мережi), а у 1998 - її фiлiал у Нiжинi. В обох мiстах абоненти компанiї нинi мають змогу дивитися 30 каналiв. З 1996 року працює чернiгiвське ТОВ “Телеорганiзацiя “НIСА”. Її пакет з 23 каналiв можуть оцiнити мешканцi 17-го кварталу, вул. Шевченка, мiкрорайонiв Масани та Красного мосту. У 1997 роцi у Чернiговi з’явилися одразу 3 телекомпанiї - ЗАТ “ТРК “Дитинець”, ТРА “Терра” i ТОВ “ТРО “Лiга”. Зоною дiї першої є центр мiста, другої - район ЗАЗу i ремзаводу, третьої - вул. Толстого, мiкрорайони Подусiвка, Шерстянка, район колишньої музичної фабрики. “Дитинець” пропонує зараз 39 вiдкритих i 3 закритих (кодованих), “Терра” - 39 вiдкритих, “Лiга” - 20 вiдкритих каналiв...

А як ми виглядаємо з погляду попиту на кабельне телебачення в Українi?

За останнiми даними, в Українi налiчується 2 мiльйони абонентiв КТБ, з них понад 40 тисяч - на Чернiгiвщинi. Найбiльше їх у “Дитинця”, КТВЦ, ТIМа.

Серед пропонованих кабельниками каналiв переважають росiйськi та європейськi супутниковi, деякi київськi. Згiдно iз Законом України “Про телебачення i радiомовлення” та iншими нормативними актами, усi органiзацiї КТБ обов’язково ретранслюють канали державного та суспiльного мовлення (УТ-1, УТ-2, УТ-3 “Iнтер” тощо). За окрему плату можна дивитися деякi спортивнi, науково-популярнi, еротичнi та iншi незабороненi Нацiональною радою України з питань телебачення i радiомовлення (НРУПТР) програми. Бiльшiсть кабельних телекомпанiй на окремому (технiчному) каналi передають абонентам власнi оголошення, програми телепередач, iнформацiю, що стосується дiяльностi мережi. А ось ЗАТ “ТРК “Дитинець” має власний канал мовлення. Працює вiн як рекламно-iнформацiйний. 18 годин на добу. У формi телегазети на ньому через кожнi 15-20 хв. йдуть семихвилиннi блоки свiтових та вiтчизняних новин, а також анонси фiльмiв, курси валют, прогнози погоди, власноруч зроблена реклама, фоторяди на iсторичну та екологiчну теми. Смiшнi та неординарнi сюжети з комп’ютерної мережi мiстяться у програмi Олександра Чуйка “Знайдено в Iнтернетi”.

ПРАВОВI ОСНОВИ

Дiяльнiсть кабельникiв регламентується законами України “Про iнформацiю”, “Про телебачення i радiомовлення”, “Про авторське право i сумiжнi права”, тимчасовим положенням НРУПТР “Про порядок ретрансляцiї (трансляцiї) телеканалiв у мережах кабельного, ефiрно-кабельного телебачення” та деякими iншими актами. У зазначеному тимчасовому положеннi, яке дiє до прийняття закону про КТБ, закрiплено тезу стосовно того, що єдиною законною пiдставою для ретрансляцiї телепрограм та отримання абонентної плати кабельними телекомпанiями є лiцензiя НРУПТР на право ретрансляцiї (трансляцiї) телеканалiв. Представник НРУПТР в областi Леонiд Мельник так коментує ситуацiю навколо лiцензування дiяльностi кабельникiв:

- 6 з 9 кабельних телекомпанiй, якi нинi працюють на Чернiгiвщинi, мають лiцензiю. Серед тих, хто на сьогоднi врегулював свої вiдносини з нами, уклав угоди на трансляцiю з телевиробниками i пропонує гарний вибiр каналiв - органiзацiї КТБ “ТIМ” (м. Прилуки), чернiгiвськi “Дитинець”, “Лiга” i “Терра”. ТОВ “ТО “Нiса” має лiцензiю на кiлька каналiв. Тривалий час лiцензування окремих телекомпанiй пов’язувалося з технiчними проблемами (неправильним оформленням документiв, гальмуванням зi сплатою за лiцензiю тощо).

Нагляд за дотриманням кабельниками чинного законодавства здiйснюють НРУПТР, податкова адмiнiстрацiя, прокуратура та iншi органи. До серйозних конфлiктiв або “наїздiв”, на щастя, не доходило. Як твердять керiвники органiзацiй КТБ, вони намагаються дiяти у правовому полi.

ТЕХНIЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Звичайно, неспецiалiсту розiбратися в тому, як влаштоване КТБ, важко. Допомiг у цьому директор ТРА “Терра” Геннадiй Алексiєнко:

- Система КТБ складається з головної станцiї, магiстральної та будинкової розподiльчої кабельної мережi. На антенному полi, що входить до складу головної станцiї, встановлено ефiрнi та супутниковi антени. Головна станцiя - це комплекс обладнання, котре приймає сигнал з ефiру або космосу, перетворює його за допомогою модулюючих та конвертуючих пристроїв i видає у кабельну мережу. Далi шлях акумульованого сигналу пролягає кабельною магiстраллю до магiстрального пiдсилювача, що обслуговує групу багатоповерхiвок, а вiд нього - до розподiльчого (будинкового) пiдсилювача, який “працює” на частину будинку, пiд’їзд.

Певне значення має кiлькiсть телевiзорiв у квартирi. Чим їх бiльше, тим слабкiший сигнал. Старi радянськi телевiзори можуть приймати не всi канали. Iнодi не “ловиться” дециметровий дiапазон або 69-й частотний канал, на який налаштовуються кабельники. Часто в цих телевiзорах не вистачає кнопок, а пiдводити вручну незручно. Таким абонентам кабельники радять за допомогою телемайстра встановити у телевiзорi дистанцiйне управлiння, розширювач телеканалiв тощо. Зате будь-який сучасний телевiзор “сприймає” кабельне телебачення без проблем.

ЯКIСТЬ

За словами Г. Алексiєнка, встановлене “Террою” дороге iмпортне обладнання виходить з ладу вкрай рiдко. З 80 пiдсилювачiв протягом чотирьох рокiв довелося замiнити лише 5-6 несправних. Збiй апаратури iнодi спричиняють коливання температури i вологостi повiтря.

Як запевнив Л. Мельник, у його кабiнетi щодня лунає близько 50 дзвiнкiв глядачiв щодо якостi роботи кабельникiв. Скаржаться в основному на неякiсне зображення та вiдсутнiсть диспетчерiв у вихiднi днi. На думку спiвробiтникiв телекомпанiй, бiльшiсть скарг пов’язана зi старими, радянськими кабелями, якi з’єднують розподiльчий пристрiй у пiд’їздi безпосередньо з телевiзором i за параметрами не завжди пiдходять до широкосмугової кабельної мережi. Втiм, тi абоненти, з ким вдалося поспiлкуватися, невдоволенi частими замiнами одних каналiв на iншi, їх “мандруванням” з мiсця на мiсце та зникненням взагалi. За твердженням директора ЗАТ “ТРК “Дитинець” Вадима Самсоненка, деякi абоненти обурюються: “Навiщо менi вашi 39 каналiв. Дайте 2-3 канали i досить”. На вiдмiну вiд заможних кабельникiв Заходу, нашi задовольнити це прохання не можуть через високу собiвартiсть трансляцiї окремого кодованого каналу. Один тiльки декодер для абонента коштуватиме 100-200 доларiв.

ЦIНА ЗАДОВОЛЕННЯ

Органiзацiї КТБ на пiдставi заяви i угоди з абонентом одержують вiд нього щомiсяця абонентську плату (5-11 гривень), одноразову плату за пiдключення до мережi (55-60), або за декодер (105), iнодi додаткову плату за користування пакетом кодованих каналiв.

Питання розмiру абонентської плати загострюється щоразу, як її пiдвищують. Обуренi глядачi звинувачують кабельникiв у здирництвi, у збагаченнi за чужий рахунок. Та, виявляється, все значно складнiше. У Чернiговi, у порiвняннi з Києвом та Одесою, абонентська плата є досить помiрною: 7-8 гривень за пакет з 20-23 каналiв i 10 - за 39 каналiв. Київська компанiя “ВОЛЯ” за базовий пакет з 10 каналiв, що йдуть у режимi цифрового мовлення, наприклад, бере з абонентiв 38 гривень за мiсяць. У США за пакет з 40 каналiв сплачують 80 доларiв, а у Європi за 20-60 каналiв - 10-30. Щоб зрозумiти, що стоїть за цими цифрами, спробуємо розiбратися з витратами кабельникiв.

- Будiвництво i розширення кабельних мереж потребує великих капiталовкладень, - пояснює директор ТРО “Лiга” Олег Шевцов. - Безперебiйна трансляцiя каналiв досягається тодi, коли антенне поле є максимально потужним i складається з кiлькох недешевих супутникових та ефiрних антен. Лiк тут iде на тисячi доларiв. А уявiть, скiльки кiлометрiв коаксiального чи найсучаснiшого, оптоволоконного, кабелю треба прокласти! Один метр його коштує вiд 25 центiв до 2,7 долара. Витрати дуже вiдчутнi у старiй частинi Чернiгова, де немає телефонної каналiзацiї МТС i тому застосовується повiтряний кабель. Зрозумiло, дешевше прокласти мережу до нових дев’ятиповерхових будинкiв, розподiливши сигнал на 500-1000 квартир, нiж до групи старих п’ятиповерхiвок чи вiддалених будiвель.

Устаткування закуповується кабельними операторами лише у жорсткiй прив’язцi до курсу долара. Якщо згадати, якими були у 1997 роцi, коли починалося будiвництво мережi, курс долара (2 грн.), вартiсть пiдключення (60) i абонентська плата (5), та порiвняти з сучасними, то виявиться, що через iнфляцiю розцiнки навiть знизилися. У зв’язку з переходом супутникового телебачення на цифрове мовлення додатковi кошти спрямовано на закупiвлю вiдповiдного обладнання. Для того, щоб воно окупилося потрiбнi роки. Однак, зараз органiзацiям КТБ щомiсяця повертається у кращому разi 80 вiдсоткiв витрат на амортизацiю та експлуатацiю, а iнодi лише половина.

Крiм того, кабельники повиннi укладати угоди з власниками каналiв, програми яких вони ретранслюють, i оплачувати використання авторських i сумiжних прав. I, якщо у київських мовникiв тарифи помiрнi, то апетити iноземних просто вражають. Без уваги залишилося ухвалене торiк рiшення комiтету Держдуми у справах СНД i зв’язкiв iз спiввiтчизниками рекомендувати уряду Росiї забезпечити безкоштовну ретрансляцiю провiдних росiйських телеканалiв в Україну.

Зазначенi витрати, в тому числi на лiцензiю НРУПТР, частково закладено в абонентську плату. Як кажуть чернiгiвськi кабельники, грошей вистачає, здебiльшого, лише на пiдтримання технiки у робочому станi i ремонт. Тiльки такi гiганти, як КТВЦ та “Дитинець” можуть собi дозволити розвиток та модернiзацiю мережi. Якщо абонентську плату не збiльшувати, то органiзацiї КТБ закриються. Тож з 1 сiчня послуги окремих компанiй, можливо, оцiнюватимуться у 10-15 гривень. Зазначимо, що водночас деякi телекомпанiї не беруть плати за пiдключення з iнвалiдiв першої групи, ветеранiв вiйни, пропонують дешевий соцiальний пакет з 8-10 каналiв. Iснує гнучка система скидок i пiльг.

ПРОБЛЕМИ КАБЕЛЬНИКIВ

Перша - це борги абонентiв. Якщо упродовж 2 мiсяцiв борг по абонентськiй платi не погашується, то пiсля телефонного i письмового попередження абонент вiдключається вiд мережi. Як не дивно, але серед боржникiв є i досить заможнi люди. Певний вiдсоток складають глядачi з безнадiйною заборгованiстю, стягнути яку не вдається.

Але найпекучiша проблема - нелегальнi пiдключення. Перший варiант. Пiдключаються, використовуючи придбаний абонентський розгалужувач i роблячи собi окремий вiдводик. Кабельники, якi регулярно перевiряють кожен будинок, маючи список абонентiв, швидко виявляють нелегальнi пiдключення. Та є другий варiант, коли нелегали псують обладнання. Iнодi пiдрiзають кабель, залазять до абонентського розгалужувача i завдають величезної шкоди.

Ще одна проблема - плата за рекламу. Нинi вона залишається неврегульованою. Ситуацiя парадоксальна: сплативши за показ програм, кабельники безкоштовно демонструють телерекламу на каналах, якi одержують за неї грошi вiд замовникiв. Угоди на право спiльної реклами - справа майбутнього.

ЗА I ПРОТИ

Переваги КТБ усi вiдчувають, коли енергетики за борги вимикають передавачi ефiрних каналiв або пiд час профiлактичних робiт. Кабельники менше залежать вiд атмосферних негараздiв, дбають про якiсть обслуговування, за пiвдоби, оперативно i безкоштовно усувають пошкодження, пропонують великий вибiр каналiв. КТБ замiнює супутникове телебачення тим, хто не в змозi придбати вiдповiдне обладнання.

Не забуваймо i про сервiсну систему скидок i пiльг.

Недолiки КТБ - неможливiсть вибору мiж операторами мереж та впливу на пiдбiр каналiв, вiдсутнiсть опитувань глядацьких симпатiй i перiодичне зростання абонентської плати. Та головна проблема, як застерiгають психологи, - перетворення глядача на телемана, який весь свiй вiльний час просиджує перед екраном...