Виставка картин «Кохайтеся, чорнобриві…». Анонс

Виставка української народної картини «Кохайтеся, чорнобриві…» з фондів Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» відкриється 6 березня о 12.00 у Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній» (у Колегіумі, на Валу).

Експозиція проводиться у рамках заходів до 200-ї річниці з дня народження генія українського народу Тараса Григоровича Шевченка.

У наш час народна картина впевнено здобуває збиральницькі та виставкові пріоритети, а мистецтво народної картини виступає оберегом національної самобутності, показником високих моральних і естетичних уподобань українців. «Музей Івана Гончара» — провідний державний всеукраїнський спеціалізований науково-дослідний і культурно-освітній заклад — створив найбільшу колекцію народної картини (понад 1700 робіт!). У Чернігові вперше будуть репрезентовані найбільш цінні полотна з цієї рідкісної збірки.

Мешканці нашого старовинного міста та його гості мають чудову нагоду побачити тематичні вишивки та полотна з колекції українських народних картин, серед яких і народні портрети Тараса Григоровича Шевченка, які на кшталт неканонізованого домашнього святого разом з іконами і фотографіями родини, висіли під рушниками у наших бабусь та прабабусь. Більшість картин покликані якнайповніше розповісти про традиції в стосунках людей між собою та зі світом: ставлення до батьків, до природи, до релігії, до краси, до дітей та коханих.

Народні картини зазвичай зображають фольклорні сюжети, краєвиди села, зустрічі закоханих, портрети людей і натюрморти. Широко поширена тема любові, залицяння, прощання з надією на подальше возз’єднання.

Позбавлені фахових навичок, народні малярі обмежено користувались засобами лінійної та просторової перспективи, законами світлотіней та рефлексій. Вони не прагнули до анатомічно правильної передачі людських зображень. При цьому їхні твори не втрачали своєї емоційної сили, набуваючи глибокої символічності. Без перебільшень українська народна картина постає своєрідним «вікном» у душу майстра, а отже і всього народу.

Розглядаючи народні картини, ми ніби опиняємося серед героїв шевченківських поем, з вираженими національними типажами українців, одягнутих у традиційний народний одяг, що нині майже повністю витіснився модерновим «європейським». Ці полотна зберігають інформацію про минувшину рідного краю, етнокультурні цінності.

Чи здатні ми сприймати їхні мистецькі твори душею, чи є вони для нас тим важливим і необхідним, заради чого вони й постали із глибин людського духу і людської історії, можна зрозуміти лише доторкнувшись поглядами до цих неперевершених полотен та відвідавши виставку «Кохайтеся, чорнобриві…».