Олешня вшанувала пам’ять Софії Русової. Фото

Добрих справ не може бути забагато. Таким принципом упродовж поки що зовсім нетривалого часу свого існування керується благодійний фонд імені Софії Русової.

Черговою його доброю справою стало вшанування відомої просвітительки, ім’я якої і носить фонд, з нагоди 70-ї річниці від дня її смерті.

5 лютого в засніжену Олешню – родовий маєток родини Ліндфорсів – прибула невелика, але згуртована делегація: голова благодійного фонду ім. С. Русової Іван Чаус, кобзар-лірник Василь Нечепа, заступник голови Ріпкинської райдержадміністрації Олександр Родинченко, завідуючий кафедри дошкільної освіти та практичної психології ЧДПУ Іван Зайченко, заслужений вчитель України Інеса Вачнадзе, чернігівський поет Станіслав Поліщук, журналісти.

Вони поклали квіти до пам’ятного знаку на честь Софії Русової і взяли участь у вечорі пам’яті славетної просвітительки. Він відбувся в Олешнянській школі і, безперечно, надовго запам’ятається і школярам, і вчителям. Пролунав гімн школи, юні олешнянці читали вірші, присвячені Софії Русовій, перед учнями і вчителями виступили гості. А потім незабутні хвилини сприйняття українського слова і споконвічної народної музики присутнім подарував Василь Нечепа.

Дивлячись на олешнянських дітей, я зрозумів, що через кілька років, несучи у своїх душах і серцях надбання і просвітянський спадок Софії Русової, вони вступатимуть у доросле життя з почуттям національної гідності і самосвідомості. І це буде, мабуть, найвагомішим підсумком діяльності благодійного фонду.

Іван Чаус має чимало планів на майбутнє. Серед них: розроблення туристичного маршруту «Чернігівські шляхи Софії Русової», щорічне проведення свят, присвячених пам’яті видатної просвітительки, вручення нагород та премій видатним педагогам та науковцям, збір матеріалів для майбутнього музею Софії Русової, встановлення в Олешні пам’ятника просвітительці.

Взявся Іван Чаус і за ще одну справу, досить серйозну і непросту. Він веде переговори з нащадками Софії Русової (їх більше тридцяти, і живуть вони у багатьох країнах) про перепоховання її праху в Олешні. Нагадаю, що Софія Русова померла в еміграції в 1940 році і похована на Ольшанському цвинтарі у Празі.

Отже, справа національного українського просвітництва і виховання, започаткована на Чернігівській землі Софією Русовою, живе. Вона живе у благородних справах вдячних нащадків. А значить – у України є майбутнє.

Фото автора та Ірини Кудіної