Ревю 14

Ну, погуляли! Треба хоча б краєм ока з-під святкового столу глянути, що ж там у світі робиться. Та й узагалі, чи на тому світ іще місці, де ми його вночі 31 грудня залишили.

А потім можна і продовжити. Хоча, це вже кому як. Хто б міг подумати, що росіянам новорічний відпочинок набридне по саме нікуди?

Ось уже від кого такої свині не чекали, так це від них. Проте факт залишається фактом: із 600 опитаних агенцією «Profi Online Research» громадян Росії половина висловилася за скорочення новорічних вихідних днів. Мовляв, краще ці дні приплюсувати до травневих свят, коли так приємно на зеленій травичці під теплим сонечком згадувати про міжнародну солідарність трудящих. А взимку який кайф? Випив, замерз, випив, щоб зігрітися, очі розплющив — уже весна, а ти ніякий.

Можна, звичайно, тости перемежовувати різноманітними традиційними зимовими забавами, проте тут теж є свої нюанси. Бо бачили ми, як німці 2 січня у Лейпцигу в сніжки пограли. Один кинув, другий кинув. Через півгодини кидало вже душ зо 200. Ще через півгодини всі ці душі кидали сніжки не одне в одного, а в машини, автобуси, трамваї і вітрини. А коли на забаву приїхала поліція, то почали кидати і в неї. Сніг, схоже, закінчився, тож сніжки замінили порожніми пляшками. Благо, на свята цього добра навіть у німців вистачає. У результаті – ще вранці тихе місто під вечір отримало вуличні заворушення з пожежами, вибитими вікнами і пораненими захисниками правопорядку.

Втім, це бюргери у нащадків французьких мушкетерів дурного набралися. Тих теж олів’єм не годуй, дай тільки широту натури продемонструвати. На вечір 1 січня ця широта вимірювалася 1137 автомобілями, спаленими по всій Франції. Здається, цього року у французів просто настрою не було гуляти, бо, скажімо, першої ж ночі минулого року машин було спалено на 10 більше — 1147.

У Штатах на свята також свято наслідували свої ж традиції. Зокрема, грали в улюблену гру «Втечи від терориста». Перемогу отримав екіпаж літака, який новорічної ночі летів із Детройта в Орландо, але приземлився в Нешвіллі. З пантелику й курсу лайнер збив підозрілий предмет, знайдений на його борту. А раз підозрілий, значить, бомба. Отож, побачивши бомбу, командир екіпажу прийняв мудре рішення сідати там, де його терористи не чекають. Сіли, витягли із-за святкових столів саперів. А підозрілий предмет виявився ялинковою іграшкою.

Представник авіакомпанії, який про це розповів, від будь-яких коментарів відмовився. І правильно зробив. Михайло Задорнов і без того свої «недалекі» монологи про інтелектуальний рівень «братів по планеті» клепати не встигає, а тут йому знову тема.

І нарешті про сумне. Важке випробовування чекає в новому році на росіян, дуже важке. Заступник голови Ради Федерацій Михаіл Ніколаєв виступив із пропозицією законодавчо заборонити в Росії її другу державну мову. Тобто матюки. А це вже серйозно і пахне диктатурою.

У людства залишилася остання надія лише на подальший розквіт демократії і політкоректності в Сполучених Штатах. Там все ОК! Днями президент США призначив на посаду старшого технічного радника в Міністерство торгівлі країни таку собі Аманду Сімпсон, яка дещо раніше була «таким собі». Тобто мужиком. У відповідь пані Аманда подякувала і сказала: «Я сподіваюся, що дуже скоро кількість трангендерних членів президентської адміністрації буде вираховуватися сотнями!»

Кажуть, що після цієї новини Михайло Задорнов зачинився у своїй кімнаті і ще й досі не виходив. Аби тільки руки на себе не наклав, бідолаха.

А у нас новин майже ніяких, сама лише статистика. Українські політичні лідери продемонстрували небачену дієвість свого політичного слова. Тільки-но кандидати у президенти України почали поздоровляти українців з Новим роком, як три мільйона громадян із радісними криками й бенгальськими вогнями висипали на вулиці міст, селищ і сіл. Про це повідомив департамент із зв’язків з громадськістю МВС України.

Інші мільйони українців залишилися в своїх домівках, здогадавшися просто вимкнути в телевізорах звук. Про це ніхто не повідомляв, аби не засмучувати кандидатів. Вони ж так готувалися, слова всілякі на пам’ять учили. Та й, урешті-решт, це був чи не єдиний за всю історію України «концерт лідерів», коли вони нарешті згуртувалися навколо однієї спільної ідеї. У даному разі — ідеї-фікс: кожен з вітаючих щиро вірив, що цьогорічний його виступ — генеральна репетиція виступу наступного Нового року, коли він уже в якості президента країни скаже народу та-а-а-аке!

Що ж, послухаємо. За умови, звичайно, що президента до наступного Нового року нам таки пощастить обрати.

Та була під час нинішнього святкування одна несправедливість. Чомусь лише 64 українських населених пунктів зустрічали Новий рік у романтичній обстановці — при свічках. І що з того, що там негодою дроти пообривало, а ремонтникам було не до чужої електрики? Принаймні, мешканцям тих сіл і міст тепер буде що згадати. Дивися, ще й демографічна ситуація покращиться. А іншим що?

Щоправда, вже наступні свята в Україні обіцяють бути більш насиченими різноманітними традиціями різноманітних народів світу.

Не даремно ж із 1 січня набрала чинності Угода з Євросоюзом про реадмісію, за якою ми зобов’язані приймати назад нелегальних мігрантів, яких кишнули з Європи. Розміщувати їх десь, годувати, а потім кудись депортувати. І все це за свій рахунок. А так, як у нас із рахунками постійний «напряг», то вистачить лише на «розміщувати й годувати».

Ну, а чого ми хотіли? Пити за рік Тигра за китайським календарем — і без китайців? Із Євросоюзом такі номери не проходять.