Пам’ятник і вулиця імені Попудренка в Чернігові: чому їх не зачепила декомунізація?

Чому декомунізація в Чернігові досі не торкнулась пам’ятника Попудренку – герою СРСР, та вулиці, що носить його ім’я? Якою насправді є процедура знесення постаменту? Що думають про це історики та балансоутримувач пам’ятки? При це говорили в програмі Українського радіо “Чернігівської хвилі”. Ми обрали основні тези розмови.

Чому потрібно демонтувати пам’ятник Попудренку в Чернігові?

Почесний голова обласного товариства “Просвіта” ім. Т. Г. Шевченка Василь Чепурний каже, що говорив про необхідність зняти пам'ятник Попудренку і перейменувати вулиці його імені, ще коли розпочалася декомунізація в Україні. Причина – він був комуністичним діячем, причетним до вбивств українців. Та й щоденник його, каже Чепурний, опублікований уже давно в журналі "Сіверянський літопис", свідчив: перед нами – патологічний вбивця.

“Наприклад, він пише: “Зустріли в лісі дядька, що по дрова приїхав – розстріляли. Зустріли дезертира – розстріляли... Зате пограбували спиртзавод і повпивалися”. Такі були радянські партизани”.

Представник українського інституту національної пам’яті в області Сергій Горобець додає: в 1937-1939 роках Попудренко був першим секретарем Новобасанського райкому КП(б)У, із 1940 по 1941 роки – обіймав посаду третього секретаря Чернігівського обкому КП(б)У.

Крім цього факту, каже Горобець, що з його ім’ям пов’язано подія в Корюківці. Саме Попудренко був на чолі партизанських загонів, які здійснили наліт на цей населений пункт, а потім нацисти відплатили за це убивством семи тисяч мирних жителів.

“Партизанські загони (під командуванням М.Попудренка), які могли легко це зупинити, хоча б попередити, стояли поруч Корюківки, проте вони нічого не зробили”, – зазначив Горобець.

Є ще багато речей, підтверджених і не підтверджених. Але корюківський факт і посади багато про що свідчать, каже історик.

Чому пам’ятник не демонтували раніше?

“Тому що це був 2015 рік – початок процесу декомунізації – і тоді ще обережно ставилися до спадщини ІІ Світової війни. А ми знаємо, М. Попудренко у 1941 році себе проявив дуже позитивно: коли вся компартійна верхівка чернігівського керівництва розбіглася з наступом нацистів, Попудренко тут забезпечував нормальне функціонування життя в місті. До того ж, він загинув під час військових дій, отримав звання радянського героя, то довгий час боялися цього питання (демонтажу його пам’ятника) торкатися”, – сказав Сергій Горобець.

За його словами, пам’ятник розташований біля бібліотеки ім. Короленка, до якої ніяким чином не відноситься – тому, що його просто “тулили ближче до обкому партії”, тепер це приміщення сучасної обласної ради.

Процедура знесення пам’ятника. Бюрократичні моменти

Український інститут національної пам'яті звернувся до Чернігівської обласної адміністрації та міської ради з вимогою виконання Закону – себто пам'ятник Попудренку біля обласної бібліотеки треба зняти, а вулицю перейменувати.

“Справа в тому, що пам’ятник М.Попудренку підпадає під дію декомунізаційних законів, зокрема, закон про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки. Тобто, мають бути демонтовані всі пам’ятні знаки і всі пам’ятники партійним та урядовим керівникам. Партійні – це рівня першого секретаря партії”, – говорить Сергій Горобець.

Директорка департаменту культури і туризму, національностей та релігій Людмила Замай каже, що цей лист надійшов. Це питання дійсно має ініціювати облрада – як балансоутримувач.

“Ще у 2014 році, коли був прийнятий відповідний закон про декомунізацію, ми опрацьовували всі питання щодо демонтажу і зняття таких пам’яток тоталітаризму, але тоді була дискусія із представником інституту національної пам’яті Сергієм Бутком щодо включення до тих списків імен Героїв Радянського Союзу. Оскільки М. Попудренко отримав це звання, то його пам’ятник і не потрапив на розгляд. Наразі змінилися підходи і останній лист від ІНП на міську раду трактує, що М. Попудренко – людина, причетна до тоталітарного комуністичного режиму, обіймав певні керівні посади (не акцентуючи увагу на його званні Героя Радянського Союзу)”.

З її слів, департаментом, як органом охорони культурної спадщини в частині пам’яток історії монументального мистецтва, опрацьовано загальний перелік таких пам’яток по всій області, що підлягають демонтажу. Це такий комплексний підхід, щоб визначатися, відповідно до процедури за законодавством, не окремо по кожному пам’ятнику.

"До цього списку – сьогодні в ньому 147 об’єктів – було включено і пам’ятник монументального мистецтва М.Попудренку за адресою пр-т Миру, 41”.

Цей перелік, каже Замай, передали для ознайомлення і пропозицій до Інституту національної пам’яті, історикам і краєзнавцям, щоб ті вивчили і погодили із громадськістю це питання. Як тільки погодять, в Департаменті зберуть консультативну раду з питань охорони культурної спадщини (до якої входять науковці, історики, краєзнавці, художники, громадськість). Ця рада прийматиме відповідні рішення щодо кожного об’єкту, затвердить цей перелік і, відповідно до законодавства, надішлють пакет документів до Міністерства культури, щоб вони зняли з обліку і видали відповідний наказ.

А потім уже, за законом, після наказу Міністерства культури, йтиметься про цивілізований шлях щодо методики зняття з обліку і тоді вже мова піде про демонтаж пам’ятника. І це вже вирішуватиме балансоутримувач – Чернігівська міська рада.

Перейменування вулиці Попудренка

“Профільна комісія розглянула понад 150 вулиць і провулків у Чернігові, які мають бути перейменовані. Серед них і вулиця Попудренка. Вона ще не перейменована, яку нову назву ця вулиця матиме в майбутньому я, нажаль, зараз точно сказати не можу”, – повідомив Олександр Шевчук, керівник управління культури та туризму Чернігівської міської ради.