Жах: Condom-атака з автоматами та обміном шприців. ФОТО

На Чернігів запланована condom-атака з автоматами. Ці «набої» пропонуватимуть молоді під виглядом боротьби зі СНІДом. Напевно щоб не плодилися.

Також у Чернігові заплановано на шару міняти використані наркоманами шприці на нові, стерильні. Це замість того, щоб запроторювати ці антисоціальні елементи до відповідних установ з міцними гратами.

Про всі ці страхіття повідомляє Медіа-Центр «Моє Місто».

Дивно, як ці дорослі жінки і чоловіки на солідних посадах говорять про «виховання ... культури статевого життя» і в той же час – про пропаганду розпусти «в місцях скупчення молоді та підлітків» шляхом встановлення ящиків з презервативами.

Що за логіка «шиворот-навыворот» - казати про «зменшення негативного впливу наркоманії» і одночасно забезпечувати наркоманів десятками тисяч шприців та відпускати їх – хай колються?

Хто, які структури це неподобство фінансують? На жаль, не вказується. Втім, обидва найбільш вірогідні варіанти нічого доброго собою не являють: або ми своїми податками, або закордонні фонди з назвами на кшталт «фонд розвитку...».

Прес-реліз

Що робиться в Чернігові для зменшення негативного впливу наркоманії та поширення ВІЛ/СНІДу?

Обмін використаних шприців на стерильні (аби запобігти поширенню захворювань серед ін’єкційних наркоманів), роздача презервативів для профілактики ВІЛ/СНІДу серед молоді та деякі інші заходи тривають на Чернігівщині, аби зменшити шкоду від наркоманії та поширення ВІЛ-інфекції. Однак головним шляхом у цьому напрямку має стати виховання культури взаємин у підлітків і молоді, в тому числі – культури статевого життя.

Про це йшла мова в медіа-центрі «Моє місто», учасниками якого стали керівник Обласного СНІД-центру Микола Дейкун, генеральний директор КП «Ліки України» Світлана Пасталиця та заступник директора Обласного центру соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді Ніна Кононенко.

Спершу чернігівські журналісти оглянули поліклінічне приміщення СНІД-центру та ознайомилися з його роботою. Микола Дейкун повідомив, зокрема, що тут можна отримати консультацію таких лікарів, як терапевт, дерматолог, інфекціоніст, гінеколог та багатьох інших. Клієнтами на умовах повної конфіденційності можуть стати як ВІЛ-позитивні, так і звичайні люди. Одне з головних завдань Центру – проведення скринінгових досліджень населення. Тест на ВІЛ можна провести за бажанням пацієнта, якщо для цього є певні підстави. Адже одне таке дослідження коштує близько 40 грн. і більше.

- В нашій сфері є такі поняття, як до тестове і післятестове консультування, - пояснив представникам ЗМІ Микола Дейкун. - Кожен бажаючий може звернутися до СНІД-центру і, якщо людина говорить правду, ми визначимо, чи показане їй таке обстеження. Адже шляхи передачі ВІЛ-інфекції відомі: статевий, ін’єкційний і від матері до дитини. Якщо людина не мала непередбачуваних статевих контактів, якщо не вживала ін’єкційних наркотиків – чи є в цьому необхідність?

За словами Миколи Дейкуна, на цей момент на Чернігівщині проживають близько 2150 людей, які мають офіційний статус ВІЛ-інфікованих. Однак насправді за оптимістичним прогнозами їх більше в п’ять разів, а за песимістичними – в десять. Тобто в області живуть від 10 до 20 тисяч ВІЛ-інфікованих, які навіть не знають про те, що можуть бути небезпечними для оточуючих. Щорічний приріст складає приблизно 30% - це дуже багато.

Об’єктивне пояснення цієї динаміки таке: від моменту виявлення першого ВІЛ-інфікованого в Україні минуло понад 20 років і якщо в інших областях СНІД-центри були створені давно, обстеження населення велося понад 10 років, то у нас ця робота почалася лише 5 років тому. А епідемія на Чернігівщині розвивалася так само, як і в інших регіонах.

«Тому у нас накопичився прошарок ВІЛ-інфікованих людей, які не були своєчасно виявлені, - переконаний пан Дейкун. - Щороку ми робимо понад 100 тис. скринінгових досліджень, і сьогодні виявляємо тих, хто не пройшов обстеження своєчасно».

Аби зменшити негативний вплив наркоманії та поширення ВІЛ/СНІДу, на Чернігівщині запроваджені такі програми, як обмін використаних шприців на стерильні та розповсюдження презервативів. Цим займаються центри соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді. Докладніше про це розповіла Ніна Кононенко.

- За перше півріччя цього року наші співробітники обміняли майже 20 тис. шприців і ще стільки ж прийняли на утилізацію, - повідомила Ніна Василівна. – Це відбувалося як в стаціонарному режимі роботи, так і в пересувних пунктах. За цей же період ми видали трохи більше 14 тис. презервативів та понад 13 тис. одиниць дезінфікуючих засобів. В середньому в області на одного споживача ін’єкційних наркотиків було видано близько 24 презервативів, 23 од. деззасобів та 34 шприці.

Однак це не забезпечує потреби споживачів наркотиків на всі 100%, а це означає, що вони можуть заразитися самі і бути небезпечними для інших (на згадку спадає історія зі шприцем, яким вкололася дівчинка в дитячому садку). Тому в багатьох регіонах України запроваджується практика, аби ці люди мали можливість обміняти шприці в доступних місцях, а саме – в аптеках.

 - Ми вважаємо, це найбільш оптимальний варіант, адже аптек у нашій області достатньо, ми готові відкрити такі пункти у своїх закладах, - розповіла Світлана Пасталиця. – Але для цього в області має бути достатня кількість шприців для обміну. Сподіваємося, з цим допоможуть міжнародні громадські організації, які опікуються проблемами зменшення шкоди від споживання наркотиків.

Ще одне нововведення, яке буде запроваджене в Чернігові до кінця поточного року: автомати з продажу презервативів з’являться в місцях скупчення молоді та підлітків, а саме біля навчальних закладів та гуртожитків, в центрах відпочинку та дозвілля. Цей проект буде реалізувати одна з громадських організацій. Заплановано встановити 25 автоматів. 

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити