У чиєї корови міцніші дійки? або Як чернігівський політикум «переварить» відміну дати виборів?

Громом серед ясного неба стала новина про те, що парламент відмінив проведення місцевих виборів 30 травня – у термін, визначений кілька місяців тому тими ж депутатами Верховної Ради.

Нам – представникам «пересічної» більшості громадян - не звикати до того, що у наших депутатів «сім п’ятниць на тиждень». Ну, «прогриміло», і нехай.

А от для тієї категорії громадян, які належать до «непересічної» меншості, новина була справді важливою. Для одних «грім» став благословенням згори, для інших - ударом нижче пояса.

Хитрі «щасливчики»

Почнемо зі «щасливчиків». До них належать ті депутати місцевих (обласних, міських, районних) рад, які, пройшовши у ради за партійними списками, за чотири роки депутатства не виправдали сподівань своїх «господарів», не відслужили їм належним чином, тож і втратили надію ще раз потрапити в оновлені варіанти кандидатських списків і, зрозуміло, в депутатські крісла.

Тож чому б їм не посидіти там ще, бодай, з рік (віце-спікер парламенту, бютівець Микола Томенко, наприклад, запропонував провести місцеві вибори аж навесні 2011 року), бюджет «подерибанити», земельку – чернігівську, козелецьку, ніжинську – поділити, та й попіаритись, порекламувати себе «на шару» під час сесій і на очах представників місцевих ЗМІ, зовсім не завадить.

А там, дивись, з’явиться можливість до іншої політичної сили перекинутись чи свою власну (що у нас не диво) громадську організацію створити і на вибори з нею піти, - раптом пощастить?! Кажуть же: «Час – гроші».

Щасливчиками можна вважати і тих нинішніх депутатів від БЮТ, Партії регіонів, Блоку Литвина, КПУ, які, хоча й відслужили упродовж депутатського терміну належним чином своїм політичним силам і їх «хазяям», але не є досить потужними особистостями, тож і не впевнені, що потраплять саме у прохідну частину кандидатських списків. Бо якщо вибори зараз, то, вибачте, треба зважати на рейтинги, зароблені, скажімо, Арсенієм Яценюком і Сергієм Тігіпком під час президентських перегонів. Автоматично ці рейтинги можуть перекинутися до представників нових політичних сил, очолюваних цими політиками на місцях. А це, вибачайте, цілих 20% - на двох!

Нічого не вдієш, такими є колізії нинішнього «пропорційного» («списочно-партійного») виборчого законодавства. Довіряє, наприклад, мешканець Варвинщини політику Тігіпку, ставить «галочку» навпроти його партії чи блоку його імені, і до місцевої ради проходить якийсь Вася, якого ні сам Тігіпко, ні люди, яким він довіряє, в очі не бачили. Те ж саме може статися з мешканцем Корюківки, який голосуватиме за Блок Яценюка, а до ради пройде місцевий Стьопа, якого земляки інакше як «ворогом народу» не називають.

Невже стріляли холостими?!

А в Чернігові?! Це ж, якщо вибори цієї весни, то доведеться ділитися процентами не лише з партіями, а й – з громадськими організаціями, яких в обласному центрі розвелося як мишей у коморі поганого господаря!

Тут і «За Чернігів» і «Сила громади», і «Громадська думка»! Вони вже у вибори і гроші вклали, й людей гречкою годували, і паркани у фіолетовий колір фарбували, й оголошували, що «Чернігів – найкраще місто в світі»… Невчасно трохи оголошували, щоправда. Те, що коїться на вулицях і площах «найкращого» міста, змушує сумніватися в цьому твердженні.

До речі, автор цього матеріалу став 19 лютого мимовільним свідком того, як крижані бурульки, які обвалилися з даху п’ятиповерхівки на Проспекті Миру (будинок №35), важко травмували жінку і вщент розбили вивіску крамниці «Живые цветы», розташованої на першому поверсі. Нічогеньке місто – найкраще і найбезпечніше в світі!

Доїти – не передоїти

Таким чином, від щасливчиків ми плавно переходимо до тих, кому від рішення українського парламенту дісталося нижче пояса. Оце якраз вони – нові політичні сили та місцеві громадські організації, спонсори яких вклали мільйони в їх розкрутку, випускали (і продовжують випускати) колосальними тиражами газети, якими завалюють поштові скриньки людей, які от-от з нікому не потрібних пересічних мали б, подібно до казкової Попелюшки, перетворитися на «дорогих земляків» - тобто, виборців.

Все прорахували, руки потирали в очікуванні успіху, а тут… отака дуля під ніс від шановних парламентаріїв.

А якщо до виборів ще рік?! Чи згодні будуть спонсори, яким у чернігівській міськраді, зрозуміло, потрібні свої люди і голоси, ще рік перебувати у невдячному статусі дійної корови – це питання.

По всьому видно, що ані «Сила громади», ні «За Чернігів» (хай вибачать автора люди, які об’єдналися в ці організації) доярами-стахановцями бути вже не можуть. Схоже на те, що єдині більш-менш надійні «дійки», які лишилися в місті, це ті, до яких припала «Громадська думка». Але ж цілий рік!!!

Закон обійти важко

Хоча… Якщо тиждень тому більшість політиків натякали саме на березень 2011 року, то тепер ситуація змінилася.

Ось що пише на сайті «ПіК» чернігівський політичний оглядач Павло Пущенко: «Місцеві вибори мають бути проведені протягом 2010 року, заявив заступник голови ЦВК Андрій Магера… За словами Магери, Конституцією передбачено, що депутати місцевих рад обираються терміном на п'ять років, а сільські, селищні і міські голови – терміном на чотири роки. До цього була норма, що всі вони обиралися терміном на чотири роки, зазначив член ЦВК і додав, що «норма, що змінила термін до п'яти років, набрала чинності вже після виборів 2006 року».

Отакі справи. Що ж, Магера – це добре. Але, крім нього, заговорили ще й політики. Одні говорять про дату 27 червня, інші – про 26 вересня, ще одні – про 31 жовтня 2010 року.

«Расова чистота» – запорука успіху

Останню дату, до речі, запропонував лідер політичної партії «Фронт Змін» Арсеній Яценюк. І справді, 31 жовтня – все ж краще, аніж 27 березня.

Дивись, до цього часу виборці не встигнуть забути бойового настрою політика, яку той демонстрував під час президентської кампанії, обіцяючи взяти декого «за яйця». А в домашніх шухлядах багатьох українців ще збереглися розкішні брошури, розповсюджені штабами кандидата Арсенія, чи не єдиним завданням яких було доведення факту «расової чистоти» свого лідера.

Схоже на те, що, якщо завдання буде виконано і на Чернігівщині повірять, що Ратушняк, який обзивав Арсенія Петровича поганими словами, – брехун, то перебіжчику з «Нашої України» заступнику голови облради Олегу Обушному, який очолював обласний штаб Яценюка під час виборів, можна буде і далі спокійно ходити по Чернігову у вишиванці і засідати в кріслі депутата обласної ради упродовж ще одного терміну.

«Повний соціалізм» Тігіпка

Сказавши кілька слів про штаб Яценюка, було б несправедливим обійти увагою «людей Тігіпка». Обласний виборчий штаб цього політика очолював ще один перебіжчик з «Нашої України», депутат чернігівської міськради Максим Городній.

А от в нижчих ланках представників штабу панував «повний соціалізм». Десятки членів Соціалістичної партії України з якогось дива (невже через гроші?!) кинулися працювати на Тігіпка в Чернігові і, схоже на те, що впоралися з поставленим (ким?!) завданням непогано. Тігіпко набрав у регіоні більше, аніж Мороз.

Отакі-от справи, шановні земляки. Так коли все ж таки відбудуться вибори до місцевих рах? Скажу щиро, спочатку я схилявся до думки, що через рік. Та тепер думаю, що цього разу депутатам Верховної Ради не вдасться обдурити закон! Сам перший заступник голови Верховної Ради, представник Партії регіонів Олександр Лавринович у останньому своєму інтерв’ю натякнув на… 27 червня. Що ж, побачимо.