Чернігівський сфінкс не менш цікавий, аніж єгипетський. Фото

Зображення цієї фантастичної істоти свого часу прикрашало один з храмів Чернігова.

Пропонуємо уривок, присвячений цій істоті, з книги відомого чернігівського журналіста та фахівця у галузі туризму Сергія Колесника, що готується до друку.

«…Серед численних пам'яток історії і культури Чернігова, є одна, що посідає цілком окреме місце на усіх просторих теренах Східної Європи. Пам'яткою не тільки слов'янської, але й всієї індоєвропейської цивілізації є білокам'яний барельєф, що у XII столітті прикрашав західний портал чернігівського Борисоглібського собору, а нині зберігається в інтер'єрі цього архітектурного шедевру Золотої Доби. Він зображує фантастичну істоту з головою пса, парою лап, пташиними крилами і оповитим лозою лускатим тулубом, що закінчується зміїним хвостом.

Це - Чернігівський Звір. Поряд з іншими архітектурними прикрасами з білого каменю барельєф було знайдено під час реставрації Борисоглібського собору у п'ятдесяті роки минулого століття після руйнувань, завданих споруді під час Другої світової війни. Упродовж десятиліть висловлювалися різні припущення щодо змісту образу цієї комбінованої фігури.

Тільки 2001 року на підставі порівняльного аналізу сотень міфологічних та епічних творів індоєвропейських народів було показано, що істота з порталу є втіленням Космосу. Йдеться про Космос у філософському, міфопоетичному сенсі, тобто, про цілісну, гармонійну світобудову, перебуванням у якій насолоджувалися давні люди. Цей Всесвіт уявлявся їм конечним, замкненим, впорядкованим, прекрасним, та максимально пристосованим для життя людини.

З міфологічної точки зору всі казкові та билинні герої, наприклад, Святогор чи Ілля Муромець, були бійцями Космосу, і здійснювали подвиги для його врятування. Відповідно, їхні супротивники, Змій чи Кощій Безсмертний, втілювали темні сили Хаосу.

Древні індоєвропейці вірили, що Всесвіт складається з трьох рівнів: Небес, Землі і Підземного світу. Символом Верху, посланцями Неба були птахи. Серединний рівень представляла Мати-Земля, що символізувала зв'язок життя і смерті і тому могла поставати в образі хижого звіра, у тому числі й пса. Втіленням же Низу був Змій, що також асоціювався як з родючістю, багатством, життєвою силою, натхненням, так і з бідою, хворобою, смертю.

Всі три рівні з'єднувало Світове Дерево, що росло в центрі Всесвіту, його корені проникали в Нижній світ, а крона - у Небеса. У зображенні на порталі Світове Дерево постає як виноградна лоза.

Важливою деталлю образу є те, що, Звір зображений “таким, що оглядається”. Образ вийшов просторово завершеним: розміщуючись на будь-якій, навіть найобмеженішій поверхні (наприклад, на фронтоні чи міжвіконному простінку), образ залишається з глядачем, не прагнучи вийти за її край. Звір насолоджується урочистістю своєї царственої статики.

Однак ще важливішим є інше: автор знову розкриває космічність Чернігівського Звіра, але цього разу вже не сюжетними засобами, а засобами образотворчого мистецтва. Звір, “що оглядається”, постає готовим до відбиття будь-якої небезпеки - такої, що виходить не тільки з Землі, Неба, Води чи Підземелля, але і з усіх сторін світу. Оглядаючись назад і будучи готовим йти вперед, Звір з'єднує всі три категорії часу: теперішній, минулий та майбутній.

На Чернігівського Звіра надзвичайно схожі різьблені “дракони” соборів, збудованих у XII столітті у Галичі (Україна), Кракові (Польща), Хамерслебені та Кведлінбурзі (Німеччина). Проте, наш звір значно виразніший від своїх західних “родичів” - могутній, динамічний і водночас спокійний. Іноді аналогічних істот зображують у русі, як реальних тварин, що знижує силу їх образу. Адже ідеальна істота перебуває поза часом і простором: перебуваючи у спокої, вона завжди готова до дії. Саме це блискуче вдалося автору барельєфу: Чернігівський Звір утілює не лише могутність і силу, але й готовність негайно вступити в битву з Хаосом.

Розкриття образу має й суто практичне значення. Білокам'яний Звір являє собою своєрідний культурний міст, що єднає Чернігів із Західною Європою, з одного боку, та Іраном, з іншого. Для багатьох дослідників цей образ слугуватиме ключем для подальшого відкриття глибинних шарів праукраїнської і загальної індоєвропейської ментальності (тема, що набуває особливої актуальності в наші часи глобалізації), сприятиме подальшому з'ясуванню, що є загальним, а що - неповторним для кожної культури.

Концентрація могутньої міфопоетичної енергетики в образі Чернігівського Звіра обумовила той факт, що його білокам'яне зображення протягом десятиліть свідомо й позасвідомо асоціювалося з Черніговом, було символом міста, мотивом багатьох творів декоративно-прикладного та монументального образотворчого мистецтва, використовувалося в оформленні історичної та краєзнавчої літератури тощо. У роки радянської влади воно було неофіційним гербом міста.

Чернігівський Звір поєднує в собі якості символу і якості талісману, що протягом дев'яти століть боронить Княже місто. Як символ він стоїть незрівнянно вище традиційних геральдичних тварин, а лише лічені міста планети можуть похвалитися пам'ятками матеріальної культури, що як їх символи “дотягують” до Чернігівського Звіра.

Велетень європейської символічності лондонський Біґ Бен може сприйматися як втілення Центру, осі Всесвіту, а крім того - циклічності часу, що додатково посилюється його розташуванням на нульовому меридіані. Але, поступаючись йому лише розмірами, Чернігівський Звір обіймає весь Простір і весь Час. До знаменитої паризької Ейфелевої вежі Чернігівський Звір має таке відношення, як глобус до своєї осі».

Збільшити

Чернігівський Звір. Зображення з капітелі Борисоглібського собору

Збільшити

Промальовка зображення Олени Колесник