Місто з обмеженими можливостями

3-го грудня — міжнародний день людей з інвалідністю. У всьому світі реалізовуються проєкти для привернення уваги до бар’єрів, з якими стикаються люди з різною маломобільністю.

У Києві в цей день важливі питання також отримують розголосу, адже проблеми недоступного міського простору столиці стоять як ніколи гостро. Настільки, що ілюстрації з Дослідження доступності міських просторів урбан-бюро Big City Lab не змогли залишитись на його сторінках. Вони перемістились на вулиці міста: в ті місця, де їх присутність найбільш необхідна.

На п’яти локаціях Києва з’явились важливі для доступності міського простору об'єкти, яких не вистачає столиці: дерева, ліхтарі, тактильна плитка, доступні фонтани з питною водою та паркомісця для людей з інвалідністю. Команда доповнила «ілюстрації» поясненням щодо їх функції та продемонструвала, як відсутність безбар’єрної інфраструктури ускладнює пересування містом для людей з інвалідністю. Фото проєкту можна завантажити за цим посиланням.

НСК Олімпійський може прийняти тисячі гостей, але далеко не всім буде комфортно на площі поруч з ним, адже там відсутня контрастна тактильна навігація для людей з порушеннями зору. Тактильна плитка скеровує напрям руху і попереджує про об'єкти на шляху, допомагаючи людям з порушеннями зору орієнтуватися в просторі.

На превеликий жаль, на київській набережній практично неможливо знайти затінок, аби заховатись від літнього спекотного сонця. А це надважливо для людей з аутизмом та різними ментальними порушеннями. Для них можливість перепочити у комфортному просторі просто необхідна, інакше у них може трапитись сенсорне перевантаження у гучному метушливому місті.

Питна вода у парках та скверах необхідна всім: людям, які пересуваються на кріслі колісному, домашнім тваринкам, туристам, бігунам, малозабезпеченим верствам населення. Тож поява такого надважливого об’єкта продемонструє, що публічні простори мають бути комфортними для всіх незалежно від віку, соціального статусу, роду занять, зросту та витривалості.

Недостатнє вуличне освітлення, особливо в місцях, де часто гуляють в темну пору доби, стає перешкодою для усіх жителів. Зокрема простір стає небезпечним для людей з порушеннями зору та слуху, а занадто яскраве чи тьмяне освітлення викликає сенсорне перевантаження у людей з аутизмом.

Мабуть, найгостріше у цілій столиці, проблема доступних паркомісць відчувається біля фондів соціального захисту людей з інвалідністю, куди не можуть потрапити власне їх відвідувачі. Чому

вони не можуть паркуватися деінде? Тому що для зручності користувачів крісла колісного такі паркомісця ширші за звичайні: вони займають не менше 3,5 метрів та розташовуються не далі ніж 50 метрів до входу в будівлю.

«Щоденна взаємодія маломобільних груп населення з містом в більшості випадків перетворюється на постійне протистояння з ним. Працюючи над дослідженням, ми спілкувались з десятками людей з інвалідністю та маломобільними групами населення. Якщо ми зробимо місто доступним для людей з інвалідністю, то воно стане комфортним для абсолютно кожного мешканця», — зазначає директорка урбан-бюро Вікторія Тітова. — «Ця історія стосується не лише столиці: інфраструктурні проблеми, які виділили у дослідженні, зустрічаються в кожному місті України. Ми наголошуємо, що немає «людей з обмеженими можливостями» — є міста, що обмежують їх можливості»

Мета дослідження доступності міських просторів — привернути увагу до проблем недоступної міської інфраструктури і підказати, чого не вистачає місту, аби бути комфортним для всіх. Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням: https://bcl.com.ua/doslidzhennyadostupnosti

Цього року команда урбан-бюро Big City Lab створила урбан-парк на ВДНГ — локацію, доступну для різних користувачів, що спроєктована з урахуванням принципів безбар’єрності.