Останнє оновлення: 13:32 четвер, 12 червня
Історія
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / 10 листопада – річниця ліквідації посади гетьмана
10 листопада – річниця ліквідації посади гетьмана

10 листопада – річниця ліквідації посади гетьмана

253 роки тому, 10 листопада 1764-го, імператриця Катерина ІІ скувала гетьманство в Україні.

Ще Петро І після смерті Івана Скоропадського в 1722-му не дозволив козакам обрати нового гетьмана, запровадивши першу Малоросійську колегію. Вона проіснувала п’ять років.

Внаслідок зміни влади в Росії (померли Петро І та його наступниця Катерина І) в 1727-му гетьманом обрано Данила Апостола.

Але чергова російська імператриця Анна Іоанівна переграла ситуацію, і з 1734-го в Гетьманщині діяло Правління гетьманського уряду. Більш прихильною до козацтва виявила себе Єлизавета Петрівна, завдяки якій у 1750-му відбулися формальні вибори призначеного згори Кирила Розумовського.

Однак у 1762-му до влади в Росії, внаслідок чергового палацового перевороту, прийшла Катерина ІІ – національна героїня Російської федерації, правління якої називають добою «просвіченого абсолютизму».

Імператриця, що здобула корону завдяки вбивству чоловіка Петра ІІІ, спершу намагалася виставити себе прихильницею прогресивних поглядів, навіть вела листування з відомими діячами французького Просвітництва.

Однак справжню ціну її «демократичності» наглядно ілюструє непримиренне ставлення до українського козацтва, чиї вільнолюбиві традиції викликали в «освіченої» правительки непримиренну лють.

Тож коли в 1763-му старшинська рада надіслала петицію про повернення колишніх вольностей та створення в Гетьманщині шляхетського парламенту, а за тим Кирило Розумовський звернувся з пропозицією зробити посаду гетьмана спадковою, зі столиці прийшов приголомшливий наказ Катерини ІІ від 10 листопада 1764-го про зречення гетьманства Кирилом Розумовським.

Спантеличена старшина хотіла обрати нового гетьмана, однак отримали ще більш категоричну інструкцію: «…щоб навіть сама назва гетьмана зникла, а не то, щоб якусь особу вибирати на таке становище».

Окрім того, російська «просвітителька» розформувала козацькі полки на Слобожанщині (1765), підступно ліквідувала Запорізьку Січ (1775), а потім і всю Гетьманщину (1782), запровадила кріпацтво (1783), перевела Києво-Могилянську академію на російську мову викладання (1783) та конфіскувала церковні землі (1786).

Сергій ГОРОБЕЦЬ,
Український інститут національної пам’яті

На ілюстрації: Гетьман Кирило Розумовський,
портрет XVIII ст. (day.kyiv.ua)

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Чернігів: від газет до цифри

SVOBODA.FM