Найстаріший житель - дерево, яке ще всіх переживе. Відео

Колись життя в селах району вирувало, будувалися школи, сільські клуби, бібліотеки, працювали підприємства, сьогодні для більшості сіл це вже все в минулому, жити складно, літнім людям особливо, та є мовчазні велетні, котрі зберігають спогади не одного покоління сільських жителів.

Сьогодні найстарішим жителем села Гірки є дерево невизначеної породи. Хто його посадив і коли сучасні мешканці Гірок вже й не скажуть, цього достеменно не знали і їх пращури.

"Я зустрів свого діда, Царство йому Небесне, він прожив 97 років, звернув увагу на це дерево і його спитав, чи пам'ятає він хто його посадив. А він каже, що питав ще у свого діда", – прокоментував вік дерева житель села Гірки Володимир Леоненко.

"Цьому дереву може вже 1000 років, воно давно-давно і наші діди були, так це дерево було, нам уже по 77 років", – сказала Олександра Митрофанівна.

Дерево не лише гарне, а ще й корисне, за ним можно визначити погоду, стверджує Володимир Леоненко.

"Коли навесні з'являються листочки, значить морозів вже не буде. 2-3 градуси морозу, лист вже опадає", – розповів Володимир Леоненко. – Виросло завдяки нашій природі таке прекрасне дерево, воно нікому не заважає, а приносить тільки радість".

Цей величезний красень, який в обхваті має 5м 10 см, розташувавсь на чудовому майданчику, де колись вирувало життя: бігали діти до школи, ходили до бібліотеки, співали у клубі.

"Коли у школу ходили, у футбола гуляли, тут зелень така гарна була, клуб рядом стояв, красиво було", – згадала Олександра Митрофанівна.

Зараз біля дерева лишень могила солдатів-визволителів, які загинули при визволенні Новгорода-Сіверського у роки Другої Світової війни, та фельдшерський пункт. На шкільному подвір'ї вже років з 20 не лунають дитячі голоси, приміщення сільського клубу згоріло.

Населення Гірок поступово скорочується, адже середній вік його жителів 70 років. Із 137 жителів лишень 12 дітей. Людям важко дістатися до міста, до лікарні, адже автобус на Н.-Сіверський ходить лише 1 раз на тиждень. Вирушають шосткінські рейси, які курсують частіше, на тиждень 4 рази.

Час іде, життя летить і лише кремезний зелений велетень беззвучно спостерігає за змінами і радує кожне покоління селян.