
Їх вбивали, а вони співали Гімн України
Зараз біля Меморіального комплексу «Пам’яті Героїв Крут» відбувається мітинг. Вшановують загиблих.
З цієї нагоди у село Пам’ятне Борзнянського району приїхало багато люду, зокрема й політики.
Під час важкого бою під Крутами у 1918 році до полону потрапило 27 студентів.
Один семикласник заспівав Гімн України, його підхопили усі затримані. Попри страшні катування, молодь продовжувала співати, згодом більшовики вбили хлопців.
«На Аскольдовій могилі – Український цвіт» - потім напише Павло Тичина у своєму вірші, що присвячений загиблим студентам, яких було перепоховано саме там.
У радянські часи полеглі в Крутах кваліфікувалися як зрадники, або влада взагалі замовчувала історію.
Лише у 2006 році на місці бою встановлено пам'ятник- стелу. Сьогодні у Чернігові на Алеї Героїв ще стоять бюсти 3-х більшовиків, які керували тією операцією. Але громадські активісти хочуть перенести бюсти до музею.
Заходи по вшануванню пам’яті загиблих під Крутами раніше відвідували й президенти. У цьому році серед політиків присутні Олег Ляшко та Олег Тягнибок.
Історична пам’ятка
1918 рік був складний. Постійно точилися бої між українцями та більшовиками. В той день захищати Крути було нікому.
Тому студенти Українського університету були вимушені вступили у курінь січових стрільців.
На озброєнні вони мали по 3 обійми патронів та одну гармату.
Бій продовжувався 5 годин. «300 українських спартанців» трималися добре, але 4-х тисячна більшовицька армія Михайла Муравйова виснажувала їх сили.
На морозі швидко псувалася розжарена у бою зброя, закінчувалися боєприпаси.
Наступ ворога було зупинено. Українські хлопці почали відступати, руйнуючи за собою дороги.
Більшовики втратили боєздатність на чотири дні, і лише після відновлення колій і мостів продовжили свій наступ на Київ.
Цей час дав змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір , який врятував українську державність.
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 7196 |
Коментарі (2)
filosof | 2015-01-29 21:07
Орест Субтельний . Історія України ст.307, видавництво "Либідь" Київ 1991 рік. Це щодо "врятування" Української державності.
Черговий раз переконуюсь, що "історія ще продажна дівка еволюції".
Хай живе Українська держава з народом достойним своєї справжньої, а не переписуваної , черезі політичну коньюктуру, сторії.
Семен Палій | 2015-01-29 14:58