Про що думають їжачата і де береться ароматне молоко? (фото, відео)

Він виповз на асфальт стадіону просто на пекуче сонце. Зазвичай їжаки в цей час міцно сплять, дивлячись свої їжачі кольорові сни. Та йому було не до сну. Він був сам. У великому світі. Де немає знайомих стежок і Мами.

Яким дивом він тут опинився? Може вирішив розвідати нову галявину і заблукав? Чи підвів їжачий нюх?

Він мовчав і кволо жував прілий осиковий листок. Потім важко пересунувся по асфальту, ледь піднімаючи зазвичай прудкі лапи.

Поруч зашуміли кроки і почулись голоси чужих істот.

Мама говорила, що на світі живуть Люди. Вони зовсім не такі, як ми. Їх не варто боятися, але все ж краще оминати: хтозна, що у цих великих істот на думці? Але сил відповзти на безпечну відстань вже не було.

Їжак згорнувся в останній спробі захиститися і завмер. Ці дивні Люди ще довго на нього дивилися, про щось розмовляючи на своїй чудернацькій мові. А потім сталося найстрашніше: величезні руки загорнули його у якесь шмаття і асфальт зник. Згори було небо, поруч ці руки – малий поплив у безвість.
А далі – інша реальність. Руки випустили не на траву і не на асфальт, а на теплу, але слизьку підлогу. І раптом диво – найсолодший у світі аромат молока!

І сон у пахучій щойно зірваній траві... І повне їжаче щастя...).

Коротка довідка для читачів: нині малюк оселився в старому яблуневому саду. Де немає поруч машин і пекучого асфальту. Де вдосталь запашних яблук і соковитої трави. Де поруч мамина стежка...