Сторінки з життя класичної чоловічої гімназії в Чернігові

На початку XІX століття в системі навчально-виховного процесу Російської імперії відбулись суттєві зміни.

Вони стосувались системи освіти всієї Лівобережної України, і зокрема Чернігівщини.

Саме в 1805 році в Чернігові була заснована чоловіча класична гімназія, яка була до-речі одна з перших на терені Лівобережної України.

Гімназія знаходилась на Валу, і займала два будинки. В одному (зараз це будівля історичного музею) розміщувались учбові класи, а в іншому (зараз його не має) був розташований пансіон для сторонніх учнів. З часу відкриття і до 1834 року за навчання платні не брали. Бідні і найкращі учні були звільнені від платні. Платня за навчання бралася за півроку і за рік. З суми збору пів суми йшло в нагороду кращим вчителям, а інша частина видавалась в якості допомоги бідним учням.

З 1837 року при гімназії була впроваджена посада лікаря без винагороди. Відомо, що першим лікарем був Іван Тимофеевич Скибинський. Він слідкував за санітарними справами в класах, здійснював першу медичну допомогу.

Поведінка учнів гімназії не носило на себе якихось великих відхилень від норми, хоча були проступки, які несли з собою не тільки недовготривалий арешт, але і звільнення без права вступу в інші навчальні заклади. До них належали: крадіжки на базарі, видання анти владних газет, вживання спиртних напоїв.

Під час навчально-виховного процесу активно використовували в Чернігівський класичній чоловічій гімназії і фізичні покарання. Так в 1858 році з 240 учнів гімназії 18 було покарано різками. Такі покарання були розповсюдженні і в інших гімназіях. В 1859 році в «Журнале для воспитания» були надруковані «Правила о проступках и наказаниях учеников гимназий Киевского учебного округа» М. І. Пирогова, який був попечителем Київського учбового округу (До округу входили навчальні заклади Чернігівської губернії, включаючи Чернігівську класичну чоловічу гімназію). Ці правила були поширені і в Чернігівській гімназії. Великі аркуші були розміщенні в класах гімназії з текстом правил. Вони мали вигляд таблиць, в яких усі види провин та покарань розміщувались за рубриками. Цікаво, що згідно правил залишались фізичні покарання, але вони застосовувались відносно особливих провин з дозволу педради гімназії.

В кінці навчального року складався звіт про роботу гімназії. В ньому за пунктами і розділами вказували загальну кількість учнів і викладачів, про уроки які були пропущенні вчителями та учнями, вказували з яких причин. В звіті друкували і міністерські розпорядження. Сам звіт друкували в друкарні Губернського правління.

В кінці навчального року згідно «Правил Київського навчального округу» перевідні іспити проводили в присутності комісії, в склад якої входили: директор, інспектор, викладачі предмету, а також два асистента за програмами і білетами, а випускні іспити — в присутності громадськості і всіх членів педагогічної ради.

Учні на іспитах повинні були давати «ясные показания науки», а ні заучені відповіді. Якщо учні вчились гарно впродовж навчального року, але давали слабкі відповіді на іспиті, було дозволено складати іспити вдруге. Крім річних іспитів, були і піврічні задля перевірки знань учнів в пройдених курсах.

В ювілейний випуск 1905 року гімназію з золотою медаллю закінчило п’ять чоловік, з срібною — чотири, без медалей двадцять дев’ять учнів. Всі вони отримали атестат про закінчення гімназії і в майбутньому стали студентами вищих навчальних закладів. Крім учнів, які закінчували гімназію з атестатами, були й учні які отримали тільки свідоцтво про прослуховування повного курсу гімназичних наук.

Випускні і переводні іспити проводились з кінця травня по червень місяць і закінчувались урочистостями. За час діяльності гімназії в стінах навчального закладу навчались різні суспільно-політичні, громадські, військові та культурні діячі. Серед вихованців гімназії: письменники Г. Успенський, Н. Вербицький, І.Ясинський, М. Могилянський, Н. Кочерга; статистик В. Варзар, хірург М.Волкович, дипломат Г. Щербина, революціонери Ю. Коцюбинський та В.Примаков (були розстріляні в часи сталінських репресій в 1937 році).

Доволі цікава доля споруди Чернігівської класичної чоловічої гімназії в XX столітті. Після Жовтневого заколоту 1917 року, «завдячуючи» новим суспільним перетворенням навчальний заклад проіснував тільки два роки. З 1919 року в приміщенні двох будівель колишньої гімназії була розташована середня школа. З 1932 року і до початку Великої вітчизняної війни — Чернігівський історичний музей. Під час війни будівля була суттєво пошкоджена. Після відбудови з 1951 року в відбудованої споруді розміщувався зооветеринарний технікум, а трохи згодом, з 1964 року — філіал Київського політехнічного інституту. Після реставрації 1975-77 років будівлю класичної чоловічої гімназії займає Чернігівський обласний історичний музей ім. В. Тарновського.

Звичайно, історія створення та діяльності Чернігівської класичної гімназії має свої особливості. Багато питань ще і досі не розкрито, особливо це стосується долі багатьох учнів гімназії, які колись жили та навчались в нашому стародавньому місті.

Данило РИГА. Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній».