Мерлін Монро вимагала заспокійливого від Тетяни (фото)

За півтора тижні у Чернігові відбудеться перший літературний фестиваль. Його організатори молоді поети і письменники.

Представники Чернігівської літературної студії готові презентувати свої напрацювання. Хто вони?

Для цього Високий Вал розпочинає нову рубрику «Молоді і натхненні».

Ми пропонуємо вам серію інтерв’ю з молодими літераторами. Що вони роблять, як пишуть і що їх надихає? Все це розкажемо вам.

Розпочнемо з молодої письменниці Тетяни Скрипкіної. Вона вивчає іноземні мови. Перекладає з англійської. Пише відеопрозу та автобіографічні тексти. Тетяна співала у власному гурті, грала у театрі, працювала на телебаченні і це далеко не повний перелік того, що встигла зробити.

Вона перша, хто читав власні переклади на літературному вечорі.

Лист Мерлін Монро з психіатричної лікарні, який читала Тетяна у власному перекладі, схвилював всіх. Надзвичайно тонко вона передала настрій і атмосферу. Нещодавно молода письменниця почала перекладати «Сніданок у Тіффані» українською. Навіщо це їй? Що далі робитиме?

Відповість сама Тетяна.

- Твоя проза автобіографічна. Як ставляться до цього люди, описані там?

- Більшість про це не знає =))

- Чия думка про твою прозу хвилює більше, широкого загалу чи тих, про кого пишеш?

- В принципі, ті, про кого пишу, не знають про це. Такого не буває: «Привіт! Сьогодні написала прозу про тебе». Якщо хтось себе впізнає, ок. Хоча, сьогодні спеціально перевірю. Коханому скажу, що про нього нещодавно читала прозу хо-хо

Текст є, бо має бути. Текст, як частина мене. Це щось невід’ємне.

- Якість чи емоційність твору важливіша для тебе?

- Важливі емоції, які були вкладені у твір.

- Чи не хочеться у якомусь із своїх творів змінити кінцівку на щасливу? Придумати свою фейрі-тейл?

- Все автобіографічне, не хочеться нічого придумувати. Але безумовно напишу щось з хеппі ендом!

- Вважається, що у суч літ забагато сексу і матюків. Ти і сама Карпу читаєш. Але у тебе більше ніжності і просто почуттів. Що є визначальним для написання твого тексту?

- Можливо, я просто ніжніша 

- Чи не тягнеться рука в тексті вставити матюки, якщо почуття зашкалюють?

- Вони є інколи. Але стримуюсь. Це своєрідна звичка. Багато часу проводжу з дитиною подруги, завжди «фільтрую» все від матюків 

- Чому перекладаєш"Сніданок у Тіффані"? Це перший великий переклад?

- Це у списку, що прочитати цього року. Український варіант не знайшла. «Якщо немає, то зроби». От і роблю, аби людям було що читати українською.

- Чи не хочеться в перекладах додати щось своє. Змінити сюжет ?

- Переклад для мене - це гра слів. При перекладі у тебе є два варіанти - перекладати близько до оригіналу, чи дійсно якісно (у значенні літературно). При літературному перекладі губиться смак. Задача - його зберегти. Не у всіх це виходить.

Тому читаю книги, дивлюсь фільми мовами оригіналу.

- Скільки випито кави під час перекладу листа Монро? Чи чогось міцніше?

- На той час, час перекладу, хотілось пити заспокійливе. Бо це листи з психіатричної лікарні, куди Мерлін потрапила обманним шляхом. І коли таке перекладаєш, відчуваєш кожне слово переживань і психозу, який їй передавався від інших пацієнтів. Я вночі не одразу засинала.

Там немає нічого лячного, просто коли з текстом багато працюєш, то ніби сам його пишеш, пишеш про свої переживання!

- Чи перекладаєш щось не з англійської? Яку наступну мову плануєш вчити?

-Якось так склалось, що всі тексти англійською. Можливо, щось перекладу з іспанської.

Наступна мова? Зараз закінчую навчання іспанської. Хотіла почати іврит, але почала турецьку, без щасливого продовження. Думаю її замінити на якусь іншу.

- Журналістику спробувала і пішла далі. Як щодо музики і театру? Не хочеш повернутися?

- Як у пісні Івана: проїхали далі пішли. ©

Музика - хочеться брати уроки гри на піаніно і вокалу. Думаю, це буде згодом.

Театр. Поки що переключилась на короткометражні відео.

 

От таке веселе і насичене життя у молодої чернігівської письменниці і перекладачки Тетяни Скрипкіної. Здається, що така людина не може зупинитися. А для чого все це робить? Може, у пошуках щастя.

Але на питання, чого для повного щастя не вистачає Тетяні Скрипкіній, вона відповідає: «Я вже щаслива».

А ви? Може, щастя в творчості?

Розкривати всі таємниці проведення фестивалю ми будемо у подальших розмовах з молодими літераторами.

А творчість Тетяни Скрипкіної ви зможете послухати і оцінити на фестивалі.