«Зелена сцена " потішить вишивкою (фото)

На виставці в рамках проекту "Зелена сцена" 20 липня будуть представлені типові речі з характерним орнаментом Полісся.

Про це «Високому Валу» повідомила Христина Шестак.

«Це речі моєї бабусі Міх Марії, яка ще з молоду ткала і вишивала вручну рушники, сорочки, наволочки, тощо. Також цю традицію зараз продовжує моя матуся Шестак Ольга, яка вишиває картини, подушки і прикрашає своїми вишивками одяг», - говориться в повідомленні.

Ще з давніх часів Україна славилася майстрами вишивки. Чернігіщина не виняток з правил. 
Вишивка Чернігівщини унікальна. Має свій особливий колорит та традиції, які складалися потягом багатьох століть. Техніки вишивання, які були поширені на Чернігівщині, можна розподілити на дві групи – лічильні та вільні.

Лічильні виконувалися за лічбою ниток основи та піткання на тканинах з полотняним переплетенням, вільні – за попереднім малюнком на будь-яких тканинах.
Колорит народної вишивки Чернігівщини дуже стриманий. Сорочки, жіночі й чоловічі, вишивали переважно білими нитками лічильними техніками. У південних районах нитки підфарбовували в сірий, синюватий колір, у південно-східних – у коричневий. На Поліссі поряд з білими вишивками дуже поширеними були червоні. Часто на одній сорочці біля полика шили червоні орнаменти, на підопліччі – білі.

У вишивках Щорського, Корюківського, Семенівського районів, де чи не найбільше з-поміж усіх районів Чернігівщини була поширена техніка набирування, орнаменти, виконані нею, мають поєднання червоного, білого і чорного кольорів. У Новгород-Сіверському районі білими та червоними нитками вишивали узори лічильною гладдю.

Побутували на Поліссі і речі, вишиті майже винятково червоними нитками. 
До них належать, насамперед, жіночі головні убори рушникового типу – зав’язки, на яких виконані занизуванням червоні орнаменти, зрідка мали синю або чорну нитку по центру.

У вишивці на рушниках значного поширення набуло використання ниток червоного, червоного у поєднанні з синім, рідше з чорним кольором. Білі вишивки на рушниках характерні для Срібнянського, Талалаївського, Прилуцького, Ічнянського, Куликівського районів. Поширені вони і в інших районах, але у поєднанні з орнаментами, виконаними червоним і чорними нитками.

З початку ХХ століття поєднання червоного та чорного кольорів стало пануючим на Чернігівщині, у першу чергу, у вишивці хрестиком.

Ймовірно, під впливом червоних кролевецьких рушників у Коропському, Сосницькому, Борзнянському районах на початку ХХ століття побутували «красні» рушники з червоної бавовняної тканини з вишивкою, виконаною білими в поєднанні з синіми або жовтими нитками. Інколи смужки червоної тканини пришивали до кінців рушників.

Тільки вишивка козацької старшини, вишивка бісером і вовною ХІХ століття та вишивка другої половини ХХ століття, виконана вільними швами, були поліхромними.

Христина Шестак