Татку посуньтеся, або "Продам місце на цвинтарі"

Навіть бувалі користувачі Інтернету, які бачили в комп'ютерній мережі чимало незвичайного, звернули увагу на оголошення, розміщене на сайті Еmаrкет.ua: «Продам місце на кладовищі, б.у. Яцево. Чернігів, додано: Олена 9:15, 16 березня 2012. Ціна: 40 000 - ціна обговорюється. Площа: 1 сотка. Пропозиція від: власника.

Місце знаходиться на міському кладовищі Яцево, недалеко від входу. Другий ряд від дороги. Поруч колонка з водою. Асфальт. Легко під'їхати і припаркувати машину».

Судячи з того, що оголошення висить на сайті з 16 березня, угода досі не відбулася. Питання досліджував тижневик "Деснянка вільна".

Похорон за законом

Як ховають на кладовищі родичів, питаємо головного інженера комунального підприємства «Спецкомбінат комунально-побутового обслуговування населення» Чернігівської міськради Віталія Мелюка: 

- Для поховань існує цілком офіційна процедура, регламентована законом Україною та Порядком функціонування місць поховання м. Чернігова, затвердженого міськрадою. На наступний день після похорону особа, яка взяла на себе обов'язок поховати померлого, зі свідоцтвом про поховання, паспортом та документами, що підтверджують родинні зв'язки, може забронювати одне місце поруч для поховання в майбутньому. Розмір такого родового ділянки - 2 м 90 см на 2 м 20 см. При бронюванні місця для поховання оплачується 453 гривні.      

У старих секторах кладовища Яцево, де почали ховати ще в 1976 році, чинний на той момент закон не дозволяв проводити бронювання місця. Тому зараз, у разі, коли родичі покійного хочуть поховати померлого неподалік від родича, можливий інший спосіб. Так зване «підпоховання в існуючу могилу», яке допускається тільки через 15 років після першого поховання: така вимога санітарних норм. При цьому родичі повинні довести близьку спорідненість обох померлих.

В Інструкції про порядок поховання, утримання кладовищ та організації ритуального обслуговування в населених пунктах України говориться: «підпоховання труни (урни з прахом) у родову могилу дозволяється на підставі заяви близького родича, на якого зареєстрована могила, документа, який підтверджує особу та свідоцтва про поховання».

Якщо всі ці умови дотримані, копальники демонтують існуючий пам'ятник, розкопують могилу до появи ознак попереднього поховання, роблять розділовий шар з піску і виробляють підпоховання. Усі поховання в обов'язковому порядку реєструються, крім того, зараз створюється комп'ютерна база даних, що включає і всі старі поховання.

- Віталію Віталійовичу, чи можна купити або продати місце поховання в Яцево по оголошенню?

- Це протизаконно. Продати можна тільки те, що тобі належить. А земля на кладовищах, як ми говорили, - у комунальній власності. Тому оголошення, що з'явилося в Інтернеті - звичайне «кидалово».

«Не хвилюйтеся, все зроблю» ...

Дзвоню за вказаним в оголошенні телефону.

- Ага, слухаю вас (судячи з інтонації, часто не дзвонили). 

- Олена, які документи ви мені дасте, якщо я прийму вашу пропозицію? 

- Оригінал про смерть батька, собі залишу копію, щоб не було ніяких претензій ні з вашої, ні з мого боку. Там 20 років тому похований мій батько, зараз доглядати за могилою нікому. Я роблю таке вперше. 

- Про яке місце на кладовищі йде мова?

- Ой, я точно не пам'ятаю, здається, лівий квартал, четвертий ряд, на прізвища поруч не звертала уваги. Там є свіжа могила ... Ціну скину. 

- Ви впевнені, що можна поховати чужу людину в могилу вашого батька? 

- Я все оформлю на вас, вам доводити нічого не треба буде, не хвилюйтеся, я це зроблю. Маю право ховати, кого хочу, я дізнавалася.

Якщо не можна, але дуже хочеться - то можна

А чи має Олена таке право? За існуючим українським законодавством - ні, хоча вихопити з нього норми, що підтверджують право на деякі її дії, без оглядки на інші, можна. Адже, як відомо, якщо людина хоче бачити тільки те, що сприяє реалізації його бажання, все суперечить проходить повз його свідомості.

ЗАКОН УКРАЇНИ «Про поховання та похоронну справу» 

Стаття 28. «Право власності на земельну ділянку, де розміщене місце поховання, а також на об'єкти, розташовані на місці поховання, є об'єктами права комунальної власності і не підлягають приватизації або передачі в оренду».

Тобто, ні про яку законної продажу-купівлі земельної ділянки, на якій знаходиться поховання, на сьогоднішній день мова не йде. Ні в законі, ні в інших документах, якими регламентується процес поховання, немає терміна «власник поховання». Є особа, яка зобов'язалася поховати померлого, є власник колумбарній ніші або надмогильної плити. І ніде - про купівлю-продаж поховань своїх предків. Не передбачили законодавці таких пропозицій. 

Хоча, якщо слідувати букві Закону України «Про поховання та похоронну справу», Олена, як користувач місця поховання, маючи на руках свідоцтво про поховання, «має право вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов'язані з використанням мета поховання, якщо це не суперечить законодавству!»Законодавство не допускає приватизацію землі, на якій знаходиться поховання.

Але про сам гробі - ні слова. Ніде не написано, що труну батька не можна продати, а що не заборонено законом, те - дозволено. Так чому б не продати труну з прахом тата, а на його місце помістити інший? Можливо, так міркувала Олена. 

Така пропозиція розрахована на «багатеньких Буратіно», готових платити за так зване «престижне місце» чималі за українськими мірками гроші! «Престижність» в даному випадку - розташування поховання на початку кладовища, щоб не їздити далеко. Але якщо говорити про відстань - рейсовий автобус доставить до будь-якої його точки.

Боятися, що на Яцево померлим не вистачить місця, поки не доводиться - на сесії міськради прийнято рішення викупити у власників земельні ділянки, які межують з територією кладовища, для його подальшого розширення. 

Звичайно, можна домовитися з родичем покійного, похованого в «престижної» могилі, або прийняти пропозицію тих, які самі пропонують таку угоду. Або знайти інший «хід», адже на кладовищах працює багато народу. Було б бажання обійти закон ...

Як повідомили ЗМІ, у квітні 2012 року працівниками управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю в Чернівецькій області був затриманий керівник одного з міських комунальних підприємств департаменту ЖКГ Чернівецької міської ради. Для того, щоб поховати людину на так званому «нормальному» місці, директор кладовища вимагав тисячу доларів.

Немає спокою і на тому світі ...

Але існує ще й Божий закон, адже мова йде, серед іншого, і про померлого, який перейшов в інший світ. За вченням Церкви, кладовища - це священні місця, де покояться тіла покійних християн до загального воскресіння. Раніше над місцем, обраного для кладовища, священики читали встановлені молитви і освячували його святою водою.

Митрофорний протоієрей, секретар Чернігівського єпархіального управління отець Федір Мандзюк був здивований, почувши про ситуацію з продажем поховання:

- Могила - це місце вічності, в якому людина переходить в інший світ. Там інші закони і порядки. Торгувати землею кладовища означає, що люди не мають нічого святого. Прах людину не можна принижувати, тому і встановлюють місця, де людей зраджують землі. Є терміни існування кладовищ, в які не можна втручатися, тим більше викопувати поховання.

Ці місця святі, здавна їх освячували спеціальними службами і кощунствувати і бешкетувати тут не можна. Якщо до поховання «підселюють» чужого, то це насильство над душею покійного. Людина жила в цьому світі неспокійно, помер, але і тут його стрясають, не дають спокою. Могила - це місце, образно кажучи, в якому людина знімає свій одяг і кладе її на місце, плоть його - це видима частинка Божества, тут гріх топтатися, це наруга.

Хоча є нюанси в причинах таких переселень плоті. Бувають випадки, коли з різних причин людини поховали без відома сродственики. Але близькі через час знаходять його і просять перепоховати ближче до будинку, щоб можна було приходити і помолитися за упокій душі. Монахи і зараз так роблять - кладуть свою братію в одне поховання, і, що цікаво, - в цих місцях, як, наприклад, в Печора, не спостерігається ознак тління.

Раніше багаті люди робили склепи, в яких ховали один на одному, але це - родове місце родичів. Що стосується продажу поховання свого родича - я взагалі не уявляю, як це. Вона готова продати батька, похованого в престижній на могилі, і покласти чужого покійного. Але люди моляться за те, щоб спорідненість не пропадала. Це дуже тонкі речі, ми навіть не уявляємо собі їх наслідків. І як на це подивляться інші родичі?

***

І правда, чи захоче, наприклад, донька Олени, що помістила в Інтернеті оголошення про продаж могили свого батька, гідно поховати свою матір, коли, прийде її час? Витратитися на пам'ятник, огорожу? .. 

Ну, а батькові Олени, у випадку, якщо угода вигорить, доведеться потіснитися ...

Лариса Добриніна