Старий Чернігів. Будинок Губернатора: дітище Захарова і Карташевського

27 березня 1802 року – дата народження Чернігівської губернії.

Першим цивільним губернатором новоствореної губернії був призначений генерал-майор у відставці, дійсний статський радник барон Іван Васильович Френсдорф, а генерал-губернатором – князь Олексій Борисович Куракін, організатор активної розбудови Чернігова початку ХІХ століття.

Спробуємо уявити собі місто Чернігів часу приїзду до нього Куракіна.

«В Чернігові, – згадує старожил, – было тогда только две улицы, удобные для свободного проезда двух повстречавшихся экипажей – улица Александровская и Гончая... Самая кипучая и населенная часть города – близ Пятницкой церкви, но и она изрезана была переулками... И вот когда, по приезде в Чернигов генерал-губернатора князя Куракина, супруга его вздумала делать визиты, то полициймейстер, частный пристав и толпа десятских должны были разгонять возы с сеном, хлебными копнами, чтобы уладить проезд княгини...

...Правда... стояли уже вехи, означающие предназначенное распланирование города, но это нисколько не мешало Чернигову дымиться из-под навесов соломенных крыш...»

Зрозуміло: потрібна була система кардинальних заходів для того, аби Чернігів перетворився на справжнє губернське місто.

В 1803 році видатний зодчий Адріан Дмитрович Захаров створив дев'ять типових проектів «казенних будівель» для губернських міст, серед яких – і проект будинку цивільного губернатора. Протягом 1803-1817 років в Російській імперії побудували близько 60 подібних будинків. Саме цей період став часом найбільш активної забудови давнього центру Чернігова, часом побудови на Валу будинку для чернігівських губернаторів.

Проект Захарова втілив в життя архітектор Антон Іванович Карташевський, і це не випадково. Обізнаний в будівельній справі фахівець, він до того ж перебував на посаді чернігівського губернського архітектора близько 25 років. Відомо також, що в нього були дуже здібні помічники: «каменных дел мастер» Іван Лукіні і молодий талановитий помічник архітектора Павло Андрійович Дубровський, майбутній київський архітектор...

В 1803 році план побудови затвердив цар Олександр І. Кошторис «сочинили» три роки потому – у 1806-му. Будували в той час в Чернігові багато, активно використовуючи цеглу місцевих заводів.

Якщо взяти до уваги те, що тільки для побудови огорожі чернігівського «острогу» – тюремного замку – знадобилось близько одного мільйону цеглин, стає зрозумілим, з якої причини побудова будинку губернатора розпочалась тільки у травні 1809 року. В жовтні 1810 року «постройку каменною работою» закінчили. Всього використали близько одного мільйона сімсот тисяч цеглин; цеглу виготовили сім цегельних заводів: заводи, що належали «приказу общественнаго призръния», заводи міщан і купців Грибів, Шуманова, Білого, дворян Малахових. Наприклад, для оздоблення головного фасаду будинку на заводі Д.Малахова виготовили 8500 «колонных» лекальних цеглин...

«Губернаторский дом вчерне окончен», – читаємо в рапорті майстра Лукіні від квітня 1811 року. Однак кошторис «на доокончаніе» будівництва «щекатурною, печною и столярною работами», датований лютим 1812 року, залишився нереалізованим аж до 1821 року. У справу несподівано «втрутились» міжнародні обставини: участь Російської імперії у війнах в Європі погано вплинула на фінансування цивільного будівництва; а під час війни з Наполеоном Бонапартом в липні 1812 року «Высочайшим» наказом взагалі зупинили «строенія, какого бы они въдомства ни были».

Побудований «вчерне» будинок підпорядкували потребам військових, навіть проводили «ученье» зі стреляниною, що відбувалось протягом 1812-1819 років і надало будинку чимало ушкоджень... Це був час губернаторства О.П.Бутовича і О.О.Фролова-Багрєєва. Цікаво, що дідом останнього був меценат О.А.Безбородько, а дядьком - граф В.П.Кочубей, міністр внутрішніх справ.

Завдяки наполегливості першого директора Чернігівської чоловічої гімназії в ім'я Олександра І Благословенного, директора народних училищ М.Е.Маркова і підтримці В.П.Кочубея в листопаді 1821 року будинок передали Міністерству «духовнихъ дълъ и народного просвъщенія для помъщенія черниговской гимназіи». Будинок наказано було «окончить чистою отдълкою и выстроить флигеля для помъщенія чиновников и принадлежностей гимназіи»; цю важливу справу пристосування до потреб навчального закладу гідно виконав А.І.Карташевський...

Розташований на колишньому давньоруському Дитинці, біля стародавнього Спасо-Преображенського собору, Будинок губернатора репрезентує неперевершений зразок архітектури так званого «високого класицизму» і є чудовою, мальовничо неповторною часткою споруд гімназичної площі.

Промайнуло вже 200 років з часу створення на Валу Будинку цивільного губернатора. Сьогодні тут, в стінах цієї величної споруди, зберігаються унікальні колекції Чернігівського історичного музею В.В.Тарновського. На щастя, пам'ятка не зазнала значних перебудов, і гармонійні пропорції її фасадів збереглись такими, якими їх створили місцеві майстри під керівництвом А.І.Карташевського...