Таємниці стародавнього Чернігова. Спаський собор. ФОТО

У самому центрі чернігівського Валу – стародавнього Дитинця височить архітектурна споруда, увінчана п'ятьма півсферичними куполами та двома конусоподібними верхами. Це Спаський собор – перлина давньоруської архітектури, унікальна архітектурна пам'ятка початку ХІ ст.

У 2011 році йому виповниться 975 років.

Це найдавніша точно датована і добре збережена автентична кам'яна споруда Київської Русі та східних слов'ян загалом, що збереглася в Україні, унікальний високомистецький твір давньоруської архітектури. Своєю розпланувально-просторовою композицією справила вирішальний вплив на українську архітектуру XI-XVIII cт.

А засновано Спаський собор було за князювання в Чернігові Мстислава Володимировича – першого літописного чернігівського князя. І хоча письмові джерела не називають точної дати заснування собору, все ж можна припустити, що закладка собору відбулася, певно, в 1033-1034 рр., бо в 1036 році, в рік смерті Мстислава, стіни споруди було виведено вище землі до рівня, якого міг досягти рукою вершник, що стоїть на коні (до 4-х метрів).

В «Повести временных лет» під 1036 р. записано: «В лето 6544 Мстислав изыде на лови и разболеся и умре, и положиша в церкви у святого Спаса, юже бе сам заложиша, бе бо вздано ея при нем взвыше яко на кони стоящи рукою досящи».

Письмові джерела не називають і подію, на честь якої було закладено храм. Однак деякі історики вважають, що Спаський собор закладений на честь важливої події того часу – війни двох князів-братів Мстислава і Ярослава Володимировичів з ляхами в 1031 році, яка закінчилася блискучою перемогою князівської дружини і поверненням Русі Червенських міст (це давньоруські міста над Західним Бугом, які були захоплені ще в 1018 році польським королем Болеславом Хоробрим).

Але, скоріше, причиною його будівництва не була якась конкретна подія. Зведення цього храму пов'язане з утвердженням самостійності Чернігівського князівства і міста Чернігова – головного суперника Києва. Спорудження такої величної будови-пам'ятки свідчило про могутність, славу і незалежність князя, що його заснував, а також про могутність і багатство міста і всього Чернігівського князівства. В цьому процесі вже на той час церква грала помітну роль. Хто ж і коли завершив будівництво храму, відомостей теж не маємо. Але здогадатися не важко – наступник Мстислава на чернігівському столі Святослав Ярославич.

Архітектурно-планувальне рішення і техніка будівництва Спаського собору характерні для візантійського культового будівництва. Однак своєрідне і сміливе рішення архітектурної композиції собору, де творчо злито в єдине ціле так звану базилікальну схему романського походження з центричною хрестовокупольною візантійською системою, говорить про самобутній творчий почерк будівничих Спаського собору.

Характерна риса зовнішнього вигляду собору – святковість і урочистість, чому сприяла і загальна динамічно-пірамідальна композиція об'єму і віртуозне використання декоративних можливостей основного будівельного матеріалу – плінфи. Стіни собору зведено технікою змішаного мурування, тобто чергуванням цегли-плінфи та каменю-пісковика на вапняно-цем'янковому розчині. Зовні храм не був потинькований, а стіни оздоблено символічними зображеннями і орнаментальними візерунками декоративного характеру.

З пірамідальною зовнішньою композицією пов'язане висотне розкриття центральної нави всередині собору, багато прикрашеної монументальними розписами-фресками (збереглися лише фрагменти), різьбленими шиферними плитами хор і підлоги, біломармуровими колонами аркад-трифоріїв, що відділяють бічні нави.

Собор – трьохапсидний, п'ятибанний храм, витягнутий по осі захід-схід, розділений вісьмома стовпами на три нави з нартексом-притвором на заході. Над нартексом знаходяться хори.

З півночі та півдня до собору примикають вежі з конусоподібними завершеннями, які зведені в кінці XVIII ст., а на початку ХІХ ст. (1818 р.) до трьох входів були прибудовані нові тамбури, які закрили древні притвори. Ці прибудови дещо змінили первісний вигляд пам'ятки. А пожежі XVIII-XIX ст. пошкодили і внутрішнє оздоблення храму. Зараз інтер'єр прикрашають пам'ятки XVIII і XIX ст. – різьблений позолочений іконостас та олійний настінний живопис, виконаний бригадою художника Я.Юринова. В 70-80–их роках ХХ ст. проведено великий об'єм реставраційних робіт з відновлення внутрішнього оздоблення храму.

Функції Спаського собору в давнину не обмежувалися лише культовими. Довгий час він був головною суспільно-політичною спорудою міста та князівства. Тут проходили святкові церемонії, укладалися договори, зберігалися відзнаки військової слави. Він був і усипальницею чернігівських князів і церковних ієрархів. Літописи називають 8 князів, 1 митрополита і 1 боярина, які поховані в соборі.

В період з 1929 по 1941 рр. Спаський собор був музеєм історико-культурного заповідника, а з 1967 по 1992 рр. – музеєм архітектурно-історичного заповідника.

Зараз Спасо-Преображенський собор діючий храм Української православної церкви Московського патріархату.