Звичайне морозне диво. ФОТОрелаксація

Якубівка... Маленьке таке, нічим непримітне село, яких на карті нашої області ще багато.

Днями мені довелося заїхати до нього, пройтися спорожнілими вулицями та помилуватися красою, поговорити з одинокими жителями і привітатися з собакою, який дуже не любить чужих.

А на дворі – зима. Та ще й яка! Сонечко уже захекалось і готове от-от сховатися за край світу, а мороз припікає. Своїми цупкими руками залазить під куртку, в рукавички, хапає за вуха. Навіть апаратура почала відмовляти.

Холодно. Але що не зробиш заради прекрасного. То тут, то там стоять поодинокі хатинки. Вулицею біжить одинока стежина, яку мабуть протоптали собаки.

Пустка на селі. Тиша. Дивишся на це, а уяві постає красне літечко, квітучі садки. Під парканами гребеться квочка з курчатами. По вулиці бігає галаслива дітвора...

Але це скоро вже буде. Скільки тут тієї зими залишилось – якийсь місяць. А потім Пасха і так далі... І все навкруги зазеленіє, забуяють луки ароматом п’янких трав і знову оживе село.

А поки що – зима.

Фоторепортаж Віктора Кошмала
морозного вечора з села Якубівка,
Чернігівський р-н