
22 вересня - День партизанської слави
Свято партизанської слави встановлено в Україні «...на підтримку ініціативи ветеранів війни та з метою всенародного вшанування подвигу партизанів і підпільників у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, увічнення їхньої пам'яті...».
Про це сказано в Указі Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року N1020/2001.
Це - державне визнання внеску народних месників у велику Перемогу над нацизмом, відновлення історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це - свято людей сильних духом і з чистою совістю, які не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.
Понад п'ятсот з'єднань та сотні загонів і груп народних месників діяли в тилу ворога. Яскравою сторінкою тієї боротьби були дії партизанського з'єднання Олексія Федорова. Велику роль у розгортанні партизанського руху проти окупантів зіграли рейди Сидора Ковпака. У 1941-1942 роках з'єднання Ковпака здійснило рейди в тилу ворога по Сумській, Курській, Орловській та Брянській областях. У 1942-1943 роках - по Волинській, Житомирській, Київській, Гомельській, Пінській, Рівненській областях. 12 червня 1943 року почався легендарний Карпатський рейд.
Ще з радянських часів подвиг партизан-підпільників увічнюють у багатьох населених пунктах України пам'ятники, історичні музеї, музеї партизанської слави. Та з кожним днем стає все менше й менше учасників тих страшних подій історії, що з відстані часу набувають нового осмислення.
Нині історики, політологи на основі багатьох документів переглядають значення багатьох подій нашої історії, звільняють їх від ідеологічної заангажованості. Серед них - і Друга світова війна, і партизанський рух зокрема.
Багато питань, наприклад, виникає навколо трагедій спалених сіл. Зокрема, трагедій у Кортелісах на Волині і Пісках на Чернігівщині. Щодо Карпатського рейду Ковпака має місце версія про можливі сутички з вояками ОУН. За деякими матеріалами, саме Семен Руднєв умовив Сидора Ковпака уникнути цих конфліктів, що пізніше сприяло успішному виходу розрізнених загонів з Карпат.
Важливо, щоб ця тема не потрапила у сферу спекуляцій, якими сьогодні, як ніколи, послуговуються політики. Ця тема має належати завжди тільки науковцям, дослідникам і документам, які вміють говорити.
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 12800 |
Посилання до теми:
16.09.2009 Музейно-меморіальний комплекс партизанської слави «Лісоград» створено на Чернігівщині
26.06.2009 "Лісоград" має привaбити туристів
9.06.2009 Шляхами отамана Галаки. Вчетверте. ФОТОрепортаж
11.10.2007 Партизани повернулися в чернігівські ліси. З Кучмою. ФОТОрепортаж
Коментарі (2)
е | 2010-09-21 14:45
Корюківчанин | 2009-09-18 10:37
Спитайте у стариків що ще живуть.
Коли карателі палили Корюківку і вбивали мирних жителів три дні, партизани спостерігали з навколішніх лісів. 7300 жителів вбито та спалено живцем в будинках- то на совісті партизанських командирів.