Сергій Сулімовський - золотий голос Чернігова

Якщо ти займаєшся вокалом, мрієш виступати на одній сцені з зірками, чи просто полюбляєш слухати концерти на нашій площі, то обов'язково повинен знати, хто такий Сергій Сулімовський.

Сергій Сулімовський - соліст Філармонійного центру, лауреат Всеукраїнських та Міжнародних конкурсів, учасник рок-гурту "Свій світ".

Після закінчення школи він здобув професію слюсаря, але творча душа прагнула до самореалізації, саме тому працює не слюсарем, а співаком.

- Сергій, ким ти мріяв бути, коли ще був дуже маленьким?

- Ще в дитинстві, коли я чув пісні Віктора Цоя, я уявляв себе на його місці. Мріяв співати, стояти на сцені й дарувати радість слухачам. Тоді я намагався його навіть копіювати. З того часу я почав вчитися грати на гітарі і співати, як Віктор.

- Коли ти вперше вийшов на сцену, тобі було страшно?

- Вперше я вийшов на сцену ще в школі. У нас був шкільний оркестр, в якому я також брав участь. Звичайно, вперше було дуже страшно, але як тільки починав виступати, страх просто зникав. І з тих пір я зрозумів, що хочу бути саме артистом, а точніше співаком.

- Після школи я вступив до Вищого професійного училища №15. Опанував професію слюсаря. Але так склалося, що кошти я почав заробляти своїм співом. Разом зі своїми друзями ми створили рок-групу під назвою «Астральний фактор», але, на жаль, проіснувала вона не дуже довго.

- Чи правда, що ти грав у підземному переході? Тобі вистачало цих коштів?

- Так, грали. Після закінчення училища я зібрав кількох своїх хлопців і ми почали грати в підземному переході. Так склалося, що слухачів було досить багато, всім подобалося те, що ми робили. І коштів на той час так само вистачало. Було навіть таке, що за день ми заробляли всього по 2 грн, а було і по 80. На той час цих коштів вистачало.

- Працюючи в переході, невже тебе ніхто не помітив і не запропонував перейти співати в інше місце?

- Як не дивно, але ні. Я вже набагато пізніше дізнався, що директор Філармонії кілька разів проходив повз нас, але пропозицій про роботу від нього не надходило. Мабуть, просто в цьому не було потреби. Взагалі, одна пропозиція була, але потім щось не вийшло, і ми так і продовжували грати в переході.

- Одного разу мені запропонували взяти участь у конкурсі, який на той час проводився щорічно під назвою «Твій шанс». Я вирішив спробувати, і виграв. Після цього мені запропонували залишитися працювати в Філармонії. Я, звичайно, погодився. Далі вже вступив до Музичного училища на вокальне відділення.

- Який зараз у вас в Філармоній колектив? І як ви обираєте собі репертуар?

- Раніше нас було кілька хлопців, а зараз я один серед дівчат. Але, при цьому у нас дуже гарні відношення. Звичайно, бувають різні моменти, але в основному все спокійно. Репертуар підбираємо собі самі.

- Хто вам пише фонограми, і чи було таке, що ти вибрав пісню таку ж, як і хтось ще?

- Взагалі всі фонограми ми записуємо у Сергія Галамаги. По-перше, у нього вони дуже якісні, а по-друге, великий репертуар. Щодо пісень – бувало різне. Але, якщо, наприклад, інша людина вибрала пісню раніше за мене, то я ніколи на неї претендувати не буду.

- Що більше всього любиш слухати і що виконувати?

- Взагалі, я дуже люблю рок. У дитинстві слухав Віктора Цоя, і зараз він мені все ще подобається. Виконую пісні Валерія Меладзе, Миколи Баскова, групи Арія, але терпіти не можу всяку попсятину, в якій немає ні тексту, ні гарної мелодії. В будь-якому разі, мені треба, щоб ця пісня була мною осмислена, і щоб в ній можна було показати всю міць голосу.

- Багато артистів працюють ще на весіллях, ти підробляти?

- Якщо чесно, то терпіти не можу співати, коли перед тобою сидять товсті лисі мужики і жують м'ясо. Максимум, де я можу заспівати кілька пісень, це у моїх друзів. Нехай навіть це буде весілля, але у моїх друзів. Там - так. В інших місцях - ні.

- Ха... (сміється) секрет ..:

- Якщо б хтось запропонував тобі переїхати до Києва і там працювати, ти б погодився?

- Звичайно, хотілося б, Але, на жаль, я не можу виїхати з Чернігова. У мене хвора мати, я не можу її тут одну покинути. Тому змушений працювати і жити тільки тут. Якщо б все було добре, то, звичайно, із задоволенням.

- Я знаю, що ти нещодавно одружився, як твоя дружина ставиться до твоєї творчості?

- Так, одружився. Але при цьому ми вже 5 років живемо разом, це вже чималий термін. До творчості ставиться дуже добре. Іноді вона мене просите навіть заспівати що-небудь. Каже, що скучила за моїм голосом...