Новий «Чернігів стародавній»

Генеральний директор Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” Юрій Соболь розповів про Генеральний план його розвитку.

План містить в собі визначення меж та зон охорони пам’яток заповідника, режим використання території, а також порядок заходів щодо охорони, використання, реставрації, реабілітації, музеєфікації пам’яток заповідника. Розроблявся він більше року.

Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника “Чернігів стародавній” був розроблений на замовлення Міністерства регіонального розвитку та будівництва. Це четвертий подібний план в Україні.

Його автори – науковці та архітектори Науково-дослідного інституту пам'яткоохоронних досліджень Українського державного науково-дослідного інституту проектування міст «Дніпромісто» та Державної служби з питань національної культурної спадщини.

Проект рішення Чернігівської міської ради «Про Генеральний план розвитку Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній» був оприлюднений на сайті Чернігівської міської ради на початку травня. З того часу має пройти місяць «обговорення», після чого в червні на сесії Чернігівської міської ради планується розглянути його та затвердити.

Генеральний план є науковою роботою. Тому для читання та сприйняття дуже важкий. Він складається з 153 сторінок тексту та 150 сторінок фотографічного матеріалу.

Оскільки цей план накладає дуже багато обмежень на проектування будівництва, шляхів, проектування житлового будівництва та розваг, він є дуже важливим і потребує ретельного вивчення. Саме тому він називається Генеральним.

На території заповідника заборонені будь-які роботи з землею без залучення археологічних служб або працівників заповідника, тим більш якщо вони не пов’язані з його функціонуванням.

 - Згідно з планом необхідне влаштування огорож навколо валу, як території, що має певний режим використання, та вхідних вузлів заповідника: каси, крамниці, інформаційні стенди, декоративні культурні композиції.” – каже пан Соболь.

При визначені охоронної зони заповідника були враховані напрацювання Науково-дослідного інституту теорії та історії архітектури і містобудування. Інститут у 1997 році здійснив коригування історико-архітектурного опорного плану і зон охорони пам’яток Чернігова, що були затверджені пізніше Генеральним планом міста у 2003 році.

На той час, при визначенні охоронної зони заповідника, спеціалісти репрезентували її виключно як буферну зону, не завжди дотримуючись принципу прокладання меж по топографічним рубежам. У новому проекті цей недолік виправлено.

Крім того, пропонується дещо розширити охоронну зону за рахунок окремих ділянок міста, які й дотепер зберігають традиційний характер забудов та охоплюють найвагоміші частини стародавнього Чернігова – Окольний град, Третяк та Поділ.

Враховуючи, що територія Чернігова ХІІ ст. сягнула далеко за межі означених ділянок, пропонується визначити ще одну охоронну зону, яка б забезпечувала збереженість археологічних нашарувань Передгороддя — найбільшої частини чернігівського передмістя давньоруської доби з прилеглими до неї ділянками середньовічних могильників.

У межах цієї території традиційний характер забудови простежується лише фрагментарно, отже головну спрямованість режиму використання даної зони визначають саме археологічні рештки. Таким чином, її слід визначати як зону охорони культурного шару давньоруського Чернігова.

На жаль, сучасна «земельна ситуація» в місті не дозволяє визначити цілісну територію заповідника, тому вона складається з декількох ділянок.

Принципово важливим є те, що основні позиції цього Генплану узгоджуються з нині чинними Генеральним планом Чернігова та Детальним планом території центральної частини Чернігова. А його основні положення не суперечать також чинним Правилам забудови та використання території обласного центру.

Небезпека

На думку авторів проекту, для Чернігова найбільшу небезпеку становить вибіркове будівництво в загальноміському центрі. Це може спотворити традиційний характер середовища, призвести до втрати певних його якісних характеристик.

Загалом для Чернігова — міста з активним рельєфом і з багаторівневою забудовою, власне як і для Києва, Кам’янця-Подільського, Кременця, Львова або Чигирина, проблема «п’ятого фасаду» забудови, тобто панорам з верхніх точок рельєфу, є дуже актуальною.

Проте ця проблема надто пізно потрапила до поля зору фахівців і на сьогодні тільки почала вирішуватися.

Чернігів – перлина мистецтва

Автори проекту впевнені, що Чернігів повинен розглядатися як витвір містобудівного мистецтва. Це останнє в Центрально-Східній Європі східнослов’янське місто, що в своєму містобудівному укладі й вигляді зберегло втілення основних засад давньоруського містобудування.

Саме тому Чернігів має значення ландшафтної, містобудівної та архітектурної пам’ятки всесвітнього значення. Місто мало вирішальний вплив на розвиток містобудування всього східнослов’янського світу впродовж ХІІ-XVII ст. і є винятково цінним свідченням культур Київської Русі, українського Відродження і бароко.

Саме з огляду на це заповіднику «Чернігів стародавній» у 1998 році надано статус національного, а з 1995 року обговорюється проблема доцільності внесення архітектурно-ландшафтного комплексу м. Чернігова до списку всесвітньої культурної і природної спадщини ЮНЕСКО.

На думку авторів проекту, архітектурно-містобудівна спадщина Чернігова цілком відповідає критеріям щодо включення об’єктів до зазначеного списку.