Древні загадки: Три причини поїхати у Варву

Мальовнича безтурботна зима й легенди про скарби "прописалися" у древнім місті на Чернігівщині.

Не в усіх є дачі й родичі за містом. А так іноді хочеться послухати дзвенячу морозну тишу, що порушує тільки рідким собачим гавкотом, насолодитися ледачим спокоєм невеликого дрімаючого містечка.

Пропонуємо відправитися на південь Чернігівщини, у древнє місто Варву на березі колись бурхливої ріки Удай. Хоча тут майже не залишилося слідів замків, кріпосних стін та колишньої величі, Варва зберігає дивні легенди й казки.

Побачити золото скіфів

Звичайно, "київських" золотих пекторалей у варвинському краєзнавчому музеї нема, однак виробам зі скіфських курганів, що зберігається тут, будь-який музей позаздрить. Адже скіфські майстри своєю тонкою роботою вміли будь-яку прикрасу перетворити на шедевр.

Якщо музей закритий, то ключ можна пошукати у вчительки історії в місцевій середній школі. Вона ж і екскурсію провести може, познайомивши з історією не тільки музею, але й міста.

Заснована в сиві часи, уперше Варва згадувалася в літописах більше 900 років тому. Зараз містечко потопає в сніжних заметах, і щоб насолодитися гарними панорамами, краще здійнятися на один зі старих пагорбів - Холодницю або Замкову гору. Замкова гора (місцевість, де стояла фортеця Варин) захищала селян від половців і згадувалася навіть в "Повчанні" Володимира Мономаха.

Правда, перед татаро-монголами не встояла. Після цього Варва переходила з рук у руки - і Великому князівству литовському, і Речі Посполитої, і Російської імперії. Причому раніше належала до Полтавської губернії, тому й зараз там можна почути полтавський діалект.

Знайти скарб і стати звіздарем

У червні 1709 року шведський король, відступаючи з-під Полтави, сховав у Варві свої скарби - скарбницю, що на відміну від армії вдалося врятувати. Гарну легенду підтверджують й історики. Тільки не можуть прийти до єдиної думки, де ж закопаний цей скарб - на пагорбі Холодниця або на дні ріки Удай.

Коштовності не давали спокою людям ще в царські часи, тому тут багато землі перерили. До речі, це одна з версій походження назви одного з районів містечка - "Перекоповка". Місцеві навіть жартують, що можна "відкривати" приїжджим таємну карту скарбу, видаючи за місце для риття власний город.

Але вивчаючи землю, не забувайте піднімати голову до зірок. Говорять, особливо яскраві вони на півдні, однак, повірте, після 23:00 Варву накриває таке сяюче зоряне небо, що легко на час дар мови втратити.

А все тому, що саме в цей час у містечку виключають всю електрику (очевидно, з метою економії), і темрява "ковтає" все навколо. Так що Варва ідеальне місце для астрономічних спостережень.

От тільки дуже далеко за межі містечка виходити вночі не варто - останнім часом на околицях розвелося багато вовків.

Послухати байки й легенди

Хоча Варва – містечко невелике, легенд і казок тут вагон і маленький візок. Наприклад, якщо пощастить, можна побачити загадкову тварину, що розмірами нагадує лося. Такого звіра в неясному місячному світлі бачили багато місцевих жителів. Що це за тварина промайнула, зрозуміти не змогли. Але те, що це не ілюзія – підтвердили гавкітом дворові пси.

А ще, говорять, у місті можна зустріти дивного чоловіка "при параді" - у білій сорочці й чорному піджаці, що виходить дуже пізно з дощечкою під пахвою ввечері... зі цвинтаря. Як отут не згадати старі історії про чорну людину, що після смерті навідується до родичів у гості.

А ще дуже популярна тут історія про підземний хід. Правда, невідомо ким він був викопаний і куди вів. Старожили згадують, як колись у дитинстві вони туди пробиралися, але дуже швидко поверталися - уже метрів через десять дихати було практично нічим.

Довідка туриста

Маршрутки йдуть від м. "Харківська" й "Чернігівська", квиток в одну сторону – 40 грн.
Зупинитися можна в готелі "Берізка" - вул. Шевченко, 35, тел. (04636) 2-15-92. А також - в готелі ГПЗ – вул. 9-Травня, тел.(04636) 2-82-41.

Сергій ЧОРНИЙ