Виставка дитячої творчості в музеї Коцюбинського. ФОТОрепортаж

Дитячий алкоголізм, наркоманія, злочинність. Сумно. Страшно. У батьків немає часу на малечу, і їх чадо шукає пригод на вулиці. Або сидить і грається в комп’ютерні ігри.

Батьки задоволені: хай собі сидить, аби в халепу не втрапив. І йде вся енергія дитини на війну з віртуальними монстрами, у яких потрібно вирвати зброю, відібрати скарби, знести башку, щоб кров залила весь екран. Ото весело!

Але стоп! Невже все так страшно? Ні, не все, - переконалася я, коли побачила виставку, яка ще на тому тижні відкрилася в музеї Коцюбинського. Є сьогодні такий феномен, як дитяча творчість. У нашій області діють багато гуртків, які допомагають розвивати творчий потенціал дітей. От тільки чи всі батьки про це знають?

На виставці в музеї Коцюбинського представлені вироби декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, створені дітьми з усієї області. Чого там тільки немає: і кераміка, і вироби з бісеру, дитяча іграшка, вишивка і орігамі, витинанки і різьблення по дереву – всього не перелічити. Більше 250 експонатів, виконаних настільки майстерно, що не віриться, що це працювали дитячі руки і фантазія.

У вільний від навчання час ці діти займаються у гуртках з різними майстрами і методистами, що дає їм можливість не тільки самовиразитися, а і знайти своє покликання: багато хто з них потім стає професійним художником чи дизайнером, майстром декоративно-ужиткового мистецтва.

Один з таких гуртків – студія фітодизайну «Лілея» Чернігівського обласного центру науково-технічної творчості учнівської молоді. Про діяльність цього гуртка і взагалі про дитячу творчість я поговорила з керівником студії Тетяною Едуардівною Пискун.

- Учнів – близька 36. По 12 гуртківців повинні бути на заняттях. Є діти, які вже по п’ять років займаються, і вже закохалися у фітодизайн, є ті, які тільки прийшли і знайомляться з ним.

- Що таке фітодизайн і в якій країні вперше з’явилася ця практика?

- Це мистецтво складання композиції із живих, штучних квітів, з сухо квітів. Різні композиції, настольні, інтер’єрні, різні настінні композиції, колажі. Зявилося мистецтво аранжування квітів у Японії. Бо японські воїни-самураї, коли знаходилися довго в лісах, їм якось треба було свій час проводити. І вони почали збирати мох, якісь цікаві гілочки, і складати композиції.

Вони вигадували свої особливі засоби кріплення цієї композиції. У нас зараз на будь-яку композицію кажуть, що це екібана, хоча це не так. Бо екібана – це окреме мистецтво, яке має свої закони, свої особливості, відмінні від європейської флористики.

У Європі флористика зародилася в Англії після Другої світової війни, коли люди пережили всі ці страхи. Почали відкриватися клуби аранжування квітів, і туди потоком пішли жінки, щоб якось відійти від жахів війни і насолодитися красою. Але до падіння залізної завіси ми знали тільки екібану, а потім до нас прийшла і європейська флористика.

- Дуже активно. Сюди приїжджають майстри флористи з-за кордону: це і голландські, італійські. Я сама закінчувала курси в Києві. Зараз, коли є можливість, я завжди відвідую міжнародні виставки в Києві і беру з собою дітей. Бо у мене є діти, які відвідували майстер-класи закордонних флористів.

- Цікаво, що в Японії цим займатися почали чоловіки, хоча існує такий стереотип, що це жіноча справа.

- Це тільки у нас такий стереотип. Бо я тільки один раз була на майстер-класі жінки. А взагалі майстер-класів було багато, і проводили їх чоловіки. За кордоном більшість відомих майстрів-флористів – це чоловіки. З одного боку вважається, що це легка і приємна справа, але зараз такі важкі техніки у флористиці і такі об’ємні інтер’єрні композиції для банкетів, офісів і церков, що чоловікам це більше під силу, ніж жінкам.

- За кордоном це, напевне, і дуже прибуткова справа?

- Так, хоча самі іноземні майстри кажуть, що не дуже. Для нас здається, що вони багато заробляють. На рівні зарплат у них – це середній достаток. У нас у Києві також майстри флористики заробляють нормальні гроші. В Чернігові теж починає розвиватися флористика, але якщо брати це як мистецтво, її не багато. В основному це більше бізнес, ніж мистецтво.

- Я маю на увазі, що професійних флористів, які б знали закони аранжування у нас ще не багато. Хоча вже в салонах у нас поступово починають направляти на навчання людей.

- Чим відрізняється японське аранжування квітів від європейського?

- Східне мистецтво аранжування екібани має свої закони. У них є три лінії, за якими вони будують свою композицію: це небо, земля і повітря. Вони використовують дуже мало рослинного матеріалу. Японці кажуть, що нема некрасивої гілочки, і з кожної гілочки можна зробити композицію гарну і красиву. У них більше мінімалізму. Якщо в європейській флористиці і декоративного багато, штучний матеріал використовується, то Японія – це філософія, це мінімалізм. Вони так будують свої композиції, що вона повинна мати відображення у воді.

- Це насолода для душі і відпочинок. Діти приходять сюди, як вони кажуть, морально відпочити від школи, від всіх тих «треба». Тут їм цікаво. Коли зроблять композицію, вони несуть її додому. І у перехожі всі зупиняють свій погляд, дивуються, що таку красу роблять, запитують, де вони купили. Дівчаткам це приємно.

..........................................

Студія фітодизайну «Лілея» - це лише один з багатьох гуртків для творчої молоді. Взагалі різних гуртків багато у всіх районах нашої області. І чимало творчих дітей.