Не дозволяйте політикам саджати дерева!

Кампанія з озеленення, яка навесні прокотилася Україною, продемонструвала: багато ще чого в нашій країні робиться „для галочки”.

На останньому засіданні Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області аналізували результати „Весняної толоки 2008”.

І голова ради – Леонід Бурковський – промовив на перший погляд парадоксальну фразу: „Не дозволяйте політикам саджати дерева де заманеться”.

І це при тому, що Леонід Григорович і сам очолює Чернігівську обласну організацію Партії Зелених. Що ж змусило природоохоронця сказати таку фразу? 

Чи є користь від „весняної толоки”?

Кожної весни всі масово кидаються озеленювати власні міста й селища. Президент – Віктор Ющенко – і цього року кинув клич, і на місцях його завдання ринулися виконувати. У Чернігові з 5 березня до 20 квітня тривала масова кампанія з озеленення. Традиційно в ній беруть участь і представники влади, і громадські організації, і політичні партії. Дерева висаджують, де тільки можна. Але, виявляється, де не можна, також садять.

Представники чернігівського комунального підприємства „Зеленбуд” вже стомилися пояснювати, що дерева потрібно саджати правильно, аби з акції була користь. На засіданні Громадської ради при  Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області зайшла мова про результативність цьогорічної „Весняної толоки”. Леонід Бурковський запропонував заслухати звіт чернігівських озеленювачів. А ті й доповіли, що з дерев, які були посаджені у минулі роки, прижилася лише невелика частина. Тому є дві причини: саджають не ті породи дерев, і не там, де потрібно.

Наприклад, минулого року добровільні озеленювачі з чернігівських осередків політичних партій та громадських організацій саджали поблизу Стрижня фруктові дерева. Три десятки молодих яблунь, вишень та абрикосів з’явилися поблизу набережної.  Втім, ця місцина не зовсім придатна для садівництва – вважають фахівці. Ще тоді головний інженер комунального підприємства „Зеленбуд” Валентина Несторенко попереджала: „Там дуже поганий грунт, садимо не тоді і не так, як треба”. Дерева там пробували садити вже кілька років поспіль – але вони не прижилися.

Цього року висаджували дубки та липки.  Шістдесят саджанців висадили тільки на Болдіних горах. Акцію зініціювали Державне управління охорони навколишнього середовища у Чернігівській області та заповідник „Чернігів стародавній”. Казали, що саджанці брали саме там, де беруть їх і для Президента. Начальник Держуправління охорони навколишнього середовища в Чернігівській області  Сергій Горонович зауважив, що дерева тут можна висаджувати лише за консультацією з науковцями. Але навіть після таких консультацій, каже очільник „Зеленбуду” – Анатолій Супрун – можуть бути проблеми. Він на засіданні Громадської ради зауважив, що частина дерев мала висоту 40-60 сантиметрів. Такі саджанці, за словами фахівця, навряд чи приживуться.

Ми відповідаємо за тих, кого приручили...

Але якщо навіть саджанці приживаються, виникає дві нові проблеми. За молоденькими деревцями потрібен догляд. Після акцій з озеленення рідко які посадки ставляться на баланс певних відомств. Дерева просто залишаються сам на сам зі спекою, морозами, дощем та вітром. Депутати, звичайно, обіцяють, що приходитимуть доглядати за саджанцями: поливатимуть їх, удобрюватимуть. Але, мабуть за роботою, забувають про обіцянки. В кращому випадку деревцями опікуються комунальники та озеленювачі. Тому голова чернігівських Зелених Леонід Бурковський і попрохав: не саджати дерева заради піару. А якщо вже саджати, то пам’ятати: ми відповідаємо за тих, кого приручили.

Зараз за молодими дубками на Болдіних горах доглядають співробітники заповідника „Чернігів стародавній” та екологи.  Але не всім деревам так пощастило.

Під час загальноміської толоки у Чернігівському центральному парку культури та відпочинку посадили 300 беріз. Доклали душу і руки до озеленення і діти, і представники міської влади. Навіть мер висадив кілька білокорих красунь. Але буквально минулого тижня з 300 берізок залишилося близько 50. На думку директора парку Володимира Хольченкова, це все справа рук місцевих вандалів. Але ж проблема не тільки у варварстві деяких чернігівців. Де були правоохоронці, коли молодчики знищували  250 дерев. Не одне, не два – більше двохсот(!) саджанців. Навряд чи вони це робили в повній тиші і мовчки. Та й Центральний парк відпочинку – це не якась богом забута місцина. Тож на засіданні Громадської ради мова зайшла про бездіяльність правоохоронців.

Представниця однієї з громадських організацій природоохоронного спрямування поскаржилася, що посаджені минулого року дерева заростають травою. Деякі з них з’їли кози. Діти, які висаджували деревця, ображені: дорослі не поважають їх роботу і не можуть забезпечити догляд за саджанцями.  

На засіданні Громадської ради при Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області було запропоновано обов’язково вимагати забезпечувати догляд дерев, у тих, хто буде в наступні роки займатися висадкою саджанців.

У Чернігові забагато зелені?

Тема, яку винесли на засідання Громадської ради – „Стан  зелених насаджень Чернігівщини” – почалася із проблем озеленення, а продовжилася проблемами вирубки. Природоохоронці кажуть, що масштаби вирубок дерев у зелених зонах  Чернігова вже стають катастрофічними. Забудовники займають всі вільні площі міста, в тому числі паркові території. При цьому втрачаються дерева, яким під час більше півсотні років. Натомість висаджуються молоді і не цінні породи. За законом, забудовник має компенсувати вирубані зелені насадження. Або сплативши кошти, або посадивши нові дерева. Але, знову ж таки, вирубуються дуби, а висаджуються акації чи інші сорти, які мають недовгий вік.

Зараз на одного чернігівця припадає майже 24 м²  зелених насаджень.  Це навіть трохи більше, за екологічні нормативи Полісся. За іншими розрахунками має бути 16 м² на одну людину. Але наша область вимирає. Тож є вірогідність, що за таких норм, зелених насаджень ставатиме все менше.  Між тим є й інші вимоги, більш гуманні до природи. За будівельно-архітектурними нормами, у адміністративному пункті не менше 40% повинні займати зелені насадження. Тож, якими розрахунками користуватися, залежить від сумління кожного окремо взятого чиновника.

На засіданні Громадської ради висвітилася ще одна проблема. Виявилося, що зелені зони Чернігова не паспортизовані. Тобто вирубувати ми вирубуємо. Але наскільки багато залишається зелених об’єктів – не знаємо. І навіть КП „Зеленбуд” проводить вирубку старих дерев без попередньої вимітки. Тож люди не знають, відбувається це з дозволу екологів чи ні. Далі – більше ... „Зеленбуд” – це єдине підприємство, що займається озелененням міста. І хоча екологи мають свої претензії до його роботи – альтернативи поки що немає. Тому природоохоронці ініціюватимуть проведення конкурсу, аби вибрати підприємство, яке буде займатися озелененням Чернігова більш сумлінно.

Ще одна проблема – Чернігів не має власного розсадника. Саджанці дерев доводиться закуповувати у інших містах. Тому гроші, які сплачують забудовники за вирубку дерев, йдуть з Чернігова і працюють на озеленення інших населених пунктів.

Більш ніж півторагодинне засідання Громадської ради завершилося пропозиціями з боку представників природоохоронних організацій.

По-перше, заслухати керівництво міської ради та КП „Зеленбуд” щодо роботи, яка проводиться з озеленення Чернігова та інвентаризація зелених насаджень.

Також учасники ради запропонували протягом 2008 року заслухати керівників всіх громадських організацій екологічного спрямування про роботу проведену в 2007 році.

А екологічній інспекції запропонували спільно з громадськістю провести обстеження Чорториївського яру на предмет забруднення річки Стрижень.

Підсумовуючи роботу Громадської ради, її голова – Леонід Бурковський – запропонував звернутися щодо  озеленення з листом до міського голови Чернігова Олександра Соколова.