День заснування ПЛАСТу - 12 квітня

У багатьох країнах світу наприкінці XIX - на початку XX століть починають формуватись різні дитячі організації: релігійні, військове-спортивні, культурно-просвітницькі.

Накопичений досвід різних країн підвів до необхідності формування дитячої організації, яка б не була мілітаризованою, але враховувала психологію дитини та виховувала добрих громадян.

Відповіддю на цю громадську потребу виявився рух скаутів. Головною рушійною силою було бажання суспільства поставити під контроль дорослої відповідальності стихійність дитячої енергії, бажання пригод і романтики, потяг дітей до гри.

Назва скаутська (від анл. scout – розвідник або, за термінологією запорізьких та кубанських козаків - пластун) є досить вдалою, бо дозволяє підтримати романтичність молодого покоління і таким чином надати дитячій свідомості віру у власні сили.

Гаслом першої скаутської організації, яку заснував британський полковник. Роберт Бейден-Пауелл, а також в подальшому організацій інших народів є "Будь готовий" (Ве ргераred). Емблема - біла трилиста лілея з елементами національної символіки кожного народу. Наприклад, в українських скаутів-пластунів. - біла трилиста лілея, що вплетена в національний герб "Тризуб".

Фундаментальні основи

Незважаючи на різноманітність форм, яких набув скаутинг за роки свого існування, пристосовуючись до особливостей кожного окремого суспільства і країни, його Фундаментальні основи є тими спільними ознаками, що об'єднують скаутські організації всього світу.

У Фундаментальних основах Скаутський Рух визначається як "добровільний неполітичний виховний рух для молоді, відкритий для всіх, незалежно щодо їх походження, раси чи віровизначення, у відповідності з метою, принципами і методом, закладеними Р. Бейден-Пауеллом.

Метою Скаутського Руху є "сприяння розвитку молоді в досягненні її фізичного, розумового, соціального і духовного потенціалу як особистості, як відповідального громадянина і як члена місцевої, національної і міжнародної спільноти."

Слово "Рух" означає серію організованих дій, спрямованих на досягнення мети. Таким чином, Рух передбачає як мету, досягнення якої намічено, так і певний тип організації для її досягнення.

Скаутський Рух базується на трьох принципах, визначених як "Обов'язок перед Богом", "Обов'язок перед іншими" і "Обов'язок перед собою".

Перший принцип стосується співвідношення особи з духовними цінностями життя, другий - співвідношення між особою і суспільством, і третій - зобов'язань щодо самої себе.

"Обов'язок перед Богом" - це "сприйняття духовних принципів, відданість релігії, яка їх виражає, і визначення обов'язків, які з цього випливають."

Весь виховний підхід скавтингу полягає в тому, щоб допомогти молодій людині піднятися над матеріальним світом і включитися у пошук духовних вартостей життя.

"Обов'язок перед іншими" - це "любов до Батьківщини в гармонії з підтримкою місцевого, національного і міжнародного миру, порозуміння і співпраці, а також участь у розвитку суспільства з визнанням і повагою до гідності співвітчизників і цілісності природного світу."

"Обов'язок перед собою" - це "відповідальність за розвиток самого себе."

Скаутський метод є "системою поступової самоосвіти через:
- Присягу і Закон;
- навчання через діяльність;
- участь у малих групах (наприклад, гуртках) під проводом дорослих;
- поступові і стимулюючі програми різноманітної діяльності, побудовані на інтересах учасників, включно з іграми, корисними навичками і суспільнокорисною працею, все це - переважно на повітрі, в контакті з природою."

Отже, скаутський метод складається з низки взаємозалежних елементів, що творять єдине, неподільне ціле. Ось чому слово "метод" вживається в однині, а не в множині. Оскільки кожен із складників її може розглядатися як самостійний метод (і, фактично, так і розглядається іншими дитячо-юнацькими організаціями), про скаутський метод можна говорити тільки тоді, коли всі ці елементи об'єднані у цілісній виховній системі, побудованій на ідеї поступового самовиховання.

З історії

Практичне впровадження ідей скаутингу почалось з 1907 року, коли Р.Бейден-Пауелл вперше організував скаутський табір. Склад цього табору відповідав поглядам Р.Бейден-Пауелла на єднання дітей незалежно від соціального походження, раси і віровизначення, бо до табору були запрошені 11-12-літні хлопчики різних соціальних груп.

Вперше у XX столітті був застосований метод, коли фізичне виховання відбувалось не тільки завдяки комплексу фізичних вправ, але в першу чергу через різні ігри, змагання, мандрівки, завдяки яким у дітей формується розуміння значення навичок, необхідних для людини в звичайній і, тим більше, в складній ситуації.

Табірне життя на природі, ініціатива і сміливість, спритність і вміння зробити самостійно притягували хлопців, зробили скаутинг престижним, бо давали навички, так потрібні в першу чергу лідерам суспільства і держави, а саме: державним діячам, політикам, військовим, працівникам органів державної безпеки, підприємцям і керівникам господарських структур.

Ідеї скаутингу і скаутський метод відразу стали популярними в цілому світі. Тому народи, які дбали про добро своєї молоді та долю суспільства і держави, утворили свої національні організації скаутського типу, включаючи в них свої питомі національні риси та даючи відповідну назву. Таким чином німці мають "Пфадфін-дерс", угорці - "Чейкейсів", поляки - "Харцерів", росіяни - "Юних развєдчіков", українці - "Пластунів" і т.п.

Сучасний Скаутський Рух - це чисельні поважні організації, що об'єднують більше як 16 мільйонів членів у більш як 150 країнах світу. Скаутський Рух користується підтримкою і прямою участю вищих керівників більш як 180 країн світу від президентів до монархів.

ПЛАСТ - український скаутинг

ПЛАСТ започаткований у 1911 році Олександром Тисовським, Петром Франком (син Івана Франка) та Іваном Чмолою за зразком скавтингу, поєднаного з українськими національними традиціями.

12 квітня 1912 року - День прийняття присяги першим пластовим гуртком у Львові вважається Днем заснування ПЛАСТу.

Історична довідка: "Пластуни (од слова "пласт", лежать пластом) назва в колишньому чорноморському війську козаків, що висилалися поперед вартової лінії та складали в очеретах і плавнях Кубані засідки. В пластуни відбиралися кращі стрільці і ходоки, люди витривалі, здібні пересиджувати цілі дні у воді, в очеретах серед міріадів комашні, під дощем або снігом. Після штату 1842 р. пластунські відділи були затверджені в піших і кінних частинах чорноморського війська і завжди були попереду у всіх розвідках за Кубань.

Після штату 1870 року піхотні курені кубанського війська були названі "пластунськими". ("Енциклопедичний словник Брокгавза-Єфрона", С-Петербург,1889р.,т.23 ст.819).

Організація діяла на західних теренах України. Була заборонена у 1930 році польською окупаційною владою на Західній Україні, у 1939 році - у Закарпатській Україні після окупації її Угорщиною.

До 1989 року ПЛАСТ розвивається виключно в діаспорі.

У 1992 році ПЛАСТ під назвою Українська Скаутська Організація "ПЛАСТ" зареєстрований Міністерством юстиції України.

Осередки ПЛАСТу діють в більшості областей України і 10 країнах світу.

На Чернігівщині пластовий рух започаткували Чернігівська Станиця УСО "ПЛАСТ" та Ічнянська пластова група, які були легалізовані відповідно у грудні 1994 року та у травні 1996 року.

"Скаути у них, піонери у нас"?

На противагу Скаутському Руху в Радянському Союзі була утворена Піонерська організація ім. В.І.Леніна. Після краху комуністичної ідеології її спадкоємцем стала Спілка піонерських організацій Чернігівщині (СПОЧ).

Історична довідка: У 1919 році II з'їзд комсомолу (РКСМ) визнав-скаутську систему позашкільного виховання виключно буржуазною і висловився за розпуск усіх скаутських організацій, а також за ідеологізацію дитячого руху. У 1922 році в статті "РКСМ і бойскаутизм" Н.Крупська пропонує своїм прихильникам подумати про роль релігії у вихованні обов'язків і дисципліни, але знайти їй еквівалентну заміну.

Крім того, вона радить їм використати все корисне і цікаве для дітей у скаутингу, але робить висновок, що скаутинг не може бути основою дитячої комуністичної організації через його "буржуазну суть". У тому ж році була створена піонерська організація.

Як визнали пізніше самі ідеологи піонерського руху: "Багато у Скаутському Русі схоже з тим, що є і у нашому піонерському досвіді. Це стосується у першу чергу методики організації внутрішнього життя. В той же час є й відмінності.

Перше - обов'язкова віра в Бога.
Друге - самостійність і добровільність як головна перевага скаутингу.
Третє - неприпустимість прямого і безпосереднього впливу будь-якої партії. Пріоритет громадських інтересів над партійними, державних над регіональними.
Четверте - важливе значення залучення сім'ї до участі в роботі скаутських організацій.
П'яте - сприяння скаутських організацій професійному становленню юнацтва. Тісна співпраця з громадськими, виробничими, науковими, державними інститутами," (ст. 23, 24 "Піонерія і скаутизм: від конфронтації до співпраці" Київ, "Молодь", 1991р.)

Отже, різниця між "піонерами у нас" і "скаутами у них" є. Бо, власне, державна монополія, адміністративно-командна система, яка продовжує ще панувати в гуманітарній сфері України, і обумовлює існування піонерської Організації як однієї з структур цієї системи, а не як дійсно добровільних самостійних громадських організацій. В цьому, мабуть, і є головна причи¬на моральної кризи піонерського руху. Кризи закономірної, бо інтереси клану державної бюрократії підмінили інтереси суспільства, а ідеологія "імперського інтернаціоналізму" - христианську мораль, національні традиції і звичаї українського народу.

На жаль, більшість керівників та спеціалістів в системі державної освіти не цікавляться ні здобутками Всесвітового Скаутського Руху взагалі, ні досвідом українських скаутів-пластунів. Тому не дивно, що багато хто з них продовжує поширювати стереотип: "Скаути у них, а піонери у нас".

Висновки

Розвиток Всесвітнього Скаутського Руху переконує в тому, що дитячо-юнацькі організації в Україні повинні бути добровільними, самостійними об'єднаннями громадян, що тісно співпрацюють та спираються на підтримку як державних органів, так і суб'єктів господарської діяльності, інших громадських та релігійних організацій.

Це забезпечить з одного боку більш широке залучення до виховання молодого покоління громадськості та сім'ї, утвердження в суспільстві цінностей світової культури, національних традицій і національної гідності. З другого боку – сприятиме утвердженню соборності і демократичності української держави як рівноправного суб'єкта світового співтовариства.

 Фото сайту mpravda.com