Андрій Дериземля: Здоровий спосіб життя сім’ї – незаперечна цінність. Здорове суспільство – мрія
У здоровому тілі – здоровий дух. Недавно ця фраза була незаперечною (так само, як і ще одна: праця облагороджує). Мало хто сумнівався в істинності цих тверджень, більшість їх дотримувалася – відтак суспільство було здоровішим фізично й морально. А значить – витривалішим, стабільнішим, перспективнішим.
Та, як кажуть філософи, в житті ніщо не буває постійним, а навпаки: все тече і змінюється. А свобода включає в себе і… право робити помилки.
Очевидно, що українське суспільство і влада за роки незалежності наробили багато помилок у всіх галузях життя, тому хочеться вірити, що незабаром настане час їх виправлення.
Адже неозброєним оком видно, що далі падати нікуди: діти народжуються хворими, школярі гинуть від уроків фізкультури, алкоголю й тютюну продається більше, ніж харчів і книжок. Як результат – практично нікого призивати до війська… А зразки сильних духом і тілом людей у нас таки є. Правда, їхні обличчя, думки, погляди на життя не дуже відомі широкому загалу, а шкода.
У них є чому повчитися, і навіть коротке спілкування заряджає позитивом і надією.
Стою на вулиці, розглядаю перехожих: чекаю на зустріч із відомим спортсменом, заодно намагаюся його впізнати серед інших. У моєму напрямку швидко й легко йде стрункий і високий 25-річний хлопець. Так, це 33-річний "бронзовий" медаліст Чемпіонату світу, один із тридцяти кращих біатлоністів світу – чернігівець Андрій Дериземля. Він – заслужений майстер спорту, член національної збірної команди України. В індивідуальній гонці на 20 кілометрів на Чемпіонаті Європи 2002 року завоював "золото". У гонці-переслідуванні на 12,5 кілометрів на Чемпіонаті Європи 2003-го також отримав золоту нагороду. У 2005-у на європейських змаганнях виборов дві срібні медалі. Наступні два роки знову було "срібло". Та несподівано для всіх на Чемпіонаті світу в 2007-у Андрій завойовує бронзову медаль і стає в тридцятку сильніших біатлоністів світу. Він – учасник трьох Олімпійських ігор: 1998 року, 2002-го і 2006-го. Не виключено, що й Олімпіада 2014 року в Сочі без його участі не обійдеться. Витривалість, наполегливість, послідовність, сила духу цього хлопця не можуть не вражати. Заради обраного ще в дитинстві виду спорту Андрій 10 років жив… на лижній базі поблизу Яцева.
Уродженець селища Жовтневе (за 30 кілометрів від міста Суми), наймолодший із п’ятьох дітей у сім’ї, Андрій Дериземля виявися однолюбом у спорті. Він не шукав себе по різних спортивних гуртках, як часто буває, а одразу, в 10-річному віці, записався у нещодавно створену місцеву секцію біатлону, і жодного разу про це не пошкодував. "Я був слабкою дитиною, часто хворів на простудні захворювання, – згадує Андрій, – а коли почав систематично займатися спортом, батьки забули про ці проблеми".
Ще школярем він відчув смак перемоги: разом із товаришами вигравав юнацькі першості України з лижних перегонів, а пізніше – і з біатлону. На початку 90-х селищна спортивна школа почала занепадати, і найталановитішим учням довелося міняти прописку. І хоча від Жовтневого до Сум якихось 30 кілометрів, 16-річного Андрія та на рік старшого друга, Руслана Лисенка, привабив неблизький Чернігів. За порадою свого першого тренера Івана Ігнатьєва хлопці звернулися до чернігівського тренера Миколи Зоца. "Як правило, я нікого зразу не беру у свою групу, – розповідає Микола Миколайович. – Тому сказав їм пожити пару місяців на лижній базі, а там, мовляв, буде видно. Хлопці привезли з собою електроплитку і самі готували собі їжу. А мені подумалось: якщо вони налаштовані переборювати труднощі – значить, до чогось прагнуть у житті. І я повірив у них, став їхнім тренером і другим батьком". Відтак Руслан став студентом, а Андрій пішов навчатися у випускний клас 7-ї чернігівської школи, після чого також уступив на факультет фізичного виховання Чернігівського державного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка. Його перша освіта – вчитель фізичного виховання, тренер. Нещодавно спортсмен закінчив і Національну академію внутрішніх справ України.
Життя майбутнього спортсмена з дитинства наповнене рухом, подіями і перспективами: тренування, штурми спортивних висот, поїздки, знайомства з цікавими людьми. Тепло згадує він викладачів факультету фізвиховання і тодішнього декана Леоніда Кузьомка, вдячний усім тренерам. Андрій – відкрита і світла людина, з якою приємно і цікаво спілкуватися не лише на спортивні теми. Напевно, тому його визнають лідером у команді, що крім виваженості та відповідальності за загальну справу ще здатний віддавати свій час і сили, допомагаючи товаришам. Фізичні ж навантаження під час тренувань неспортивним людям страшно уявити: три години кросів, греблі, стрільба вранці (адже біатлон – це фактично два види спорту в одному) і дві години – увечері. І пробіжки на лижах по 50-60 кілометрів за день – не для слабких.
Однак, коли Андрій розповідає про шестирічну донечку Тетянку, то зразу ж перетворюється на м’яку домашню людину. Йому здається, що мало часу приділяє її вихованню. А дівчинка з трьох років займається художньою гімнастикою, вправно катається на лижах, учиться співати в музичній школі. І таткові так хочеться частіше її бачити, спілкуватися…
"У ранньому віці діти вчаться життю, перш за все, у своїх батьків, – говорить Андрій. – Якщо останні не знають, куди себе пристосувати, курять чи випивають, дитина, як губка, то все поглинає, не будучи у змозі аналізувати, і сприймає погані звички, як норму". Тому здоровий спосіб життя сім’ї – для нього незаперечна цінність. А здорове суспільство – мрія. "Як приємно і гарно спостерігати таку картину: у вихідні дні сім’я їде на велосипедах спілкуватися з природою і одне з одним. У нас же, на жаль, більшість починає і закінчує вихідні й свята на дивані перед телевізором. А якщо хто і йде "на природу", то неодмінно тягне з собою торби з випивкою та їжею, після себе залишає купу сміття і часто непогашене вогнище… Але я вірю, що скоро і наші люди переосмислять своє життя, свою поведінку, "подорослішають" і зміняться на краще".
Сильному, досвідченому, успішному, освіченому спортсмену є чим поділитися і з ровесниками, і з молоддю. У Чернігові є люди, які це зрозуміли і почали створювати громадську організацію "Клуб любителів біатлону ім. Андрія Дериземлі". Отож двері до товариства шанувальників біатлону відчинено. А двері у здорове життя, між іншим, ніколи не зачиняються для тих, хто хоче їх бачити.
Андрій Дериземля фінішував десятим у спринтерській гонці на чемпіонаті світу, який недавно відбувася у російському Ханти-Мансійську. На початку сезону він подолав хвороби й зумів узяти від гонки максимум. Вперше в історії чоловічого біатлону України наша збірна завоювала місце на призовому п`єдесталі світової першості. Команду привітав і Президент України. А 4 березня, під час змагань, у бронзового чемпіона світу Андрія Дериземлі народився син. Але цю медаль він присвячує мамі.
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 16254 |
Фотоновини
Коментарі (3)
Петро Іва | 2016-10-15 16:03
Життя – вид буття, який об’єднує різні матерії (енергії). Атом + атом = молекула + молекула = клітина + клітина = життя. Здоров’я («сила») життя в здатності об’єднуватись енергетично взаємовигідно, добровільно, доповненням. Сили розпаду, хвороби, смерть роз’єднують нестабільне, нерозвинуте життя на частинки, з яких знову створюється нове життя. Життя проходить шлях від народження, розвитку до зрілості, щастя (продовження). Щастя (якість не матеріальна) вимірюється мільйонами років. Здоров’я захищає і направляє життя до щастя – «вічного» життя, хвороби – до смерті. Хвороби розвиваються (паразитують) за рахунок слабкості життя. Боротьба між життям і смертю, здоров’ям і хворобами відбувається постійно. Хвороби ідуть попереду захисту від них. Розвинуті види життя знаходять своє щастя за допомогою любові - передчуття щастя. Інвалідне «життя» шукає свою смерть за допомогою залежності від хвороб (путають з любов’ю). Закони, суть, форми, дія життя виду встановлюються його зрілістю, яка досягається здоровим розвитком. Як і закони матеріального світу, закони життя всюдисущі, всесильні і оминути, обдурити їх неможливо. Життя – любов, в любові щастя – для здорового. Виживання - боротьба, в боротьбі - смерть – для - інвалідного.
Народження людини розумної
Тіло первісної людини врятував від вимирання розвиток мозку від знаючого до думаючого, творчого - розуму. Людина - триєдиний (розум - психіка - тіло) вид життя. Тіло – матеріальне життя, психіка – життя в просторі, розум –життя в часі. Спочатку нарожується тіло по генокоду (законах) батьків. Після наповнення мозку початковими образами, звуками, запахами - відчуттями простору народжується (оживає місяцями) знаючий мозок (твариноподібна психіка). Після встановлення в мозку відчуття часу - швидко, повільно, вчора, сьогодні, незмінно, вічно народжується (оживає поступово, роками) розуміючий мозок (розум). Поєднання, перестановка, порівняння образів, події в часі дає можливість розуму (розумному мозку) фантазувати, мріяти, думати, знаходити причинність, зв'язок, Незмінне в просторі і часі і є вічне – закон. Розуміння закону дало можливість творити вічне. Без необхідності і можливості розум не народжується і не розвивається. Тіло може проживати «щасливо» з малою частиною діючого мозку. Кожна дитина хоче народитися і вирости повністю здоровою людиною розумною, досягнути зрілості розуму – мудрості, творити вічне життя – щастя, за допомогою любові між розумами - взаєморозуміння. Це природна мета дитини (не батьків) при народженні. За 5 років народження в мозку дитини встановлюються основи здорового і хворого еволюційного розвитку від прадідів до сучасності. В хворих сімях, суспільствах дитина виховується, навчається для нещасливого (смертного) проживання. Не маючи можливості для здорового народження розуму і перших задоволень від здорового розуміння, думки, творчості, діти не можуть, не хочуть думати, списують, хитрять. Примусові, насильницькі відносини без розуміння неприємні, злять, але входять в звичку, норму. Хвороби (зазнайство, брехливість, егоїзм, заздрість і т.д.) калічать розум. Багато дітей в в 5 років головною метою життя ставлять «мертві» матеріальні, соціальні блага. статуси і т.д. Діти продукт сім’ї і суспільства. Панове батьки, багаті і бідні, але хворі і нещасливі! Дайте можливість дітям народитися і вирости здоровішими за Вас! Після 5 років почистити пам'ять, змінити характер важко. У тіла є біль, яка контролює розвиток і хвороби, примушує лікуватись. Психіка і розум болі не мають і легко стають інвалідними чи потворними, особливо в хворому колективі, підсилюючи один одного. Від дурості, брехливості, злодіянь голова не болить. Із малих, милих але хворих, нещасливих дітей виростають великі, невиліковні інваліди і виродки розуму (брехуни, крадії, вбивці). Влада хвороб розуму керує ними. Із маленької дурості виростає велике зло. Розум тихо помирає
Людина (доросла дитина)
В цивілізації людиною, громадянином називають людське тіло незалежно від здоров’я мозку. Воду, вино в бутилці називають бутилкою. Велике тіло зі знаннями, з грішми, при владі не може визнати себе дитиною чи інвалідом по розуму. Воно нормальне, як усі, навіть у психлікарні чи тюрмі. Офіційного, наукового визнання людини розумної ще нема.
Людина дика, рослиноподібна. Психіка і розум не розвинуті. Мозок «сплячий».
Людина знаюча, тварино, звіроподібна. Психіка зріла. Розуму мало. Мозок частковий.
Людина «розумна». Психіка зріла. Розум не зовсім розвинутий чи здоровий, хитрий.
Люди хворі, нерозвинуті, нестабільні. Інваліди і виродки психіки чи розуму.
Людина діє в залежності від здоров’я чи хвороб розуму на основі правдивих чи брехливих знань в слабкому тілі. Хвороби розуму (мозку) призводять до переривчастого, вибіркового, вигідного, ідейного, брехливого, бредового мислення (розуміння). В повсякденному проживанні людина користується свідомістю – сумішшю віри, досвіду, розуму. В дитячій свідомості переважає віра, в дорослій – досвід. в старій – розум. Досягнувши зрілості, тіло хоче любові а нерозвинуті психіка і розум не здатні до любові і щастя. Починаються проблеми, катастрофи перехідного періоду від зрілості тіла до зрілості розуму. Передчасно (швидко і без розуму) досягнувши щастя в житті тіла (сім’я для тіла), психіка і розум і хворіють. Життя тіла головне, психіки і розуму - не важливі. Досягнувши зрілості і щастя в житті психіки і тіла, розум стає рабом душевного сімейного щастя. Людина може «закриватись» в сім’ї, серед родичів, до смерті. До щасливого об’єднання взаєморозумінням (організму) від сім’ї до суспільства цивілізація ще не доросла. Сучасна всезнаюча людина дуже «розумна», одинока і не потрібна одна одній.
Суспільство
Трава, кущі, дерева, повзаючі, бігаючи, літаючі тварини – екосистема (ліс), яка вічно живе по законах життя – це ідеальне суспільство. Вся природа разом (без нерозвинутих і хворих людей) представляє здорову цивілізацію життя на планеті. Розумне суспільство починається з дитячого, інтуїтивного «розуміння» єдності світу, відчуття поваги, дружби, любові між травою, деревами, тваринами, птахами, дітьми, дорослими, старими. Люди з розвинутим і, обов’язково, здоровим розумом, в яких завершився останній етап зрілості розуму - зрозуміли сенс життя людини розумної в природі, досягають мудрості. Мудреці є природними носіями законів життя («влада» законів) для людини розумної. Мудреці - чоловіки, жінки різних рас, народів, однакові по всій планеті (як і закони життя) і здатні об’єднати людей розумних в цивілізацію. Хворих людей, для яких правда страшніша смерті, більше за здорових. Відсутність здоров’я примушує інвалідів безкінечно шукати, бігати, боротися за модні, престижні, брехливі замінники щастя (протези). Лідери епідемічних, епохальних хвороб-еліта, виродки брехні складають інвалідів (нерозвинутий, невільний розум) ідеями, вигодою, страхом у величезні військові, державні, церковні маси (ракові пухлини). В купі сильні, зі зброєю, оббріхані вони вважають себе «розумними», царями, богами, вище за природу, видумують собі несумісні з життям злодійські, вигідні, тимчасові, державні «закони» (грабіжницькі, невільницькі, релігійні, феодальні, комуністичні, капіталістичні, приватні) воюють з природою, з усіма, між собою. Вірити і не знати, списувати і не думати, торгувати і не виробляти, мати і не працювати, терпіти і ждати, жити і не любити і т.д. Смертні люди, багаті і бідні. звикають, розвивають і вихваляють досвід, культури хворого проживання до самознищення. Безумство - жахлива, безстрашна хвороба. Лавина суспільного безумства, влада хвороб (зброї, брехні, грошей) затягує до смерті (голоду, війни). Комп’ютерний «розум» – інтелект відкриває нову епоху хвороб, зла в цивілізації. Порушення законів життя карається (не прощається) смертю. Врятує, якщо не пізно і виживе природа, народження здорових людей і суспільств.
Тут лише слова. Бажано виправляти помилки і не сприймати написане на віру. Жити чи хворіти?! Думайте самі. Бережіть здоров’я розуму!!! Шукаю однодумців! Петро Іва. pa@ukr.net
Петро Іва | 2016-09-16 14:50
Життя
Життя – вид буття, який об’єднує різні матерії (енергії). Атом + атом = молекула + молекула = клітина + клітина = життя. Сила (здоров’я) життя в здатності об’єднуватись енергетично взаємовигідно, доповненням. Сили розпаду, хвороби, смерть роз’єднують нестабільне, нерозвинуте життя на частинки, з яких знову створюється нове життя. Життя рухається, міняється, росте, молоде, зріле. Здоров’я захищає і направляє життя до щастя – продовження, вічного життя, хвороби – до смерті. Здорове життя - живе, тимчасово нездорове, хворе - проживає, постійно не здорове, інвалідне - виживає, частково мертве, вбивче, потворне - доживає. Хвороби розвиваються за рахунок слабкості життя. Боротьба між життям і смертю, здоров’ям і хворобами відбувається постійно. Хвороби ідуть попереду захисту від них. Смерть очищує життя. Розвинуті види життя знаходять своє щастя за допомогою любові - запаху, відчуття щастя. Інвалідне життя шукає свою смерть за допомогою залежності від хвороб (путають з любов’ю). Закони, суть, форми, дія життя виду встановлюються його зрілістю, яка досягається здоровим розвитком. Як і закони матеріального світу, закони життя всюдисущі, всесильні і оминути, обдурити їх неможливо. Життя – любов, в любові щастя – для здорового. Виживання - боротьба, в боротьбі - смерть - для інвалідного. «Життя» - боротьба, в боротьбі «щастя» – брехня.
Народження людини
Людина - новотворенний, малозахищений від хвороб, незрілий вид життя.
Людина - триєдиний (розум - психіка - тіло) вид життя. Тіло – материальне життя, психіка – життя в просторі, розум –життя в часі. Спочатку нарожується тіло по генокоду (законах) батьків. Після наповнення мозку початковими образами, звуками, запахами - відчуттями простору народжується (оживає місяцями) знаючий мозок (твариноподібна психіка). Після встановлення в мозку відчуття часу - швидко, повільно, вчора, сьогодні, незмінно, вічно народжується (оживає поступово, роками) розуміючий мозок (розум). Поєднання, перестановка, порівняння образів, події в часі дає можливість розуму (розумному мозку) фантазувати, мріяти, думати, знаходити причинність, зв'язок, Незмінне в просторі і часі і є вічне – закон. Розуміння закону дало можливість творити вічне. Без необхідності і можливості розум не народжується і не розвивається. Перші 5 років формування, загрузки мозку найважливіші в житті мозку. Тіло може проживати «щасливо» з малою частиною психіки і розуму (неповним мозком). Кожна дитина хоче народитися і вирости повністю здоровою людиною розумною, досягнути зрілості розуму – мудрості, знайти вічне життя – щастя, за допомогою любові між розумами - взаєморозуміння. Це природна, початкова мета дитини при народженні. За 5 років народження в мозку дитини встановлюються основи здорового і хворого еволюційного розвитку від прадідів до сучасності. В хворих сім’ях, суспільствах дитина виховується, навчається для нещасливого проживання, виживання з нерозвинутим чи хворим розумом. Не маючи можливості для здорового народження розуму і перших задоволень від здорових думки, творчості, діти не хочуть мріяти, думати, списуюь, хитрять. Хвороби (егоїзм, жадність, заздрість і т.д.) калічать розум. Багато дітей в уже в 5 років головною метою замість щастя ставлять матеріальні, соціальні блага. статуси і т.д. Діти продукт сім’ї і суспільства. Панове батьки, багаті і бідні, але хворі і нещасливі. Дайте можливість своїм дітям народитися і вирости здоровішими за Вас! Після 5 років вилікувати (перезагрузити) мозок неможливо. У тіла є біль, яка контролює розвиток і хвороби, примушує лікуватись. Психіка і розум болі не мають і легко стають інвалідними чи потворними, особливо в хворому колективі, підсилюючи один одного. Із малих, милих, але хворих і нещасливих дітей виростають великі, невиліковні, злі інваліди і виродки розуму (брехуни, крадії, вбивці, дияволи, відьми). Щастя людини розумної для них утопія.
Людина (доросла дитина)
В цивілізації людиною, громадянином називають доросле людське тіло незалежно від стану мозку. Воду, вино в бутилці називають бутилкою. Велике тіло зі знаннями не може визнати себе дитиною чи інвалідом по розуму. Воно нормальне, як усі, навіть у тюрмі.
Людина дика, рослиноподібна. Психіка і розум не розвинуті.
Людина знаюча, твариноподібна. Психіка зріла. Розум не розвинутий. Мозок «сплячий».
Людина «розумна». Психіка зріла. Розум не зовсім розвинутий чи здоровий, хитрий.
Люди хворі, нерозвинуті, нестабільні. Інваліди і виродки психіки чи розуму.
Людина діє в залежності від здоров’я чи хвороб розуму на основі правдивих чи брехливих знань в слабкому тілі. Хвороби розуму (мозку) призводять до переривчастого, вибіркового, вигідного, ідейного, брехливого, бредового мислення (розуміння). В повсякденному проживанні людина користується свідомістю – сумішшю віри, досвіду, розуму. В дитячій свідомості переважає віра, в дорослій – досвід. в старій – розум. Досягнувши зрілості, тіло хоче любові і щастя, а нерозвинуті психіка і розум не здатні до любові і щастя. Починаються проблеми, катастрофи перехідного періоду від зрілості тіла до зрілості розуму. Передчасно досягнувши любові і щастя в житті тіла (тілесна сім’я), розвиток психіки і розуму зменшуються і хворіють. Життя тіла головне, психіки і розуму - не важливі. Досягнувши зрілості, любові, щастя в житті психіки і тіла, розум стає рабом сімейного щастя. Людина може закриватись в щасливій сім’ї, серед родичів до смерті. Повністю щаслива сім’я з любов’ю між тілами, психіками і розумами рідкість. Сім’я, рід, народ - це одноманітна, душевна, дружна більше спільнота, ніж розвинуте суспільство.
Суспільство
Трава, кущі, дерева, повзаючі, бігаючи, літаючі тварини – екосистема (ліс), яка вічно живе по законах життя – це ідеальне суспільство. Вся природа разом (без нерозвинутих і хворих людей) представляє здорову цивілізацію життя на планеті. Розумне суспільство починається з дитячого, інтуїтивного «розуміння» єдності світу, відчуття поваги, дружби, любові між травою, деревами, тваринами, птахами, дітьми, дорослими, старими. Люди з розвинутим і, обов’язково, здоровим розумом, в яких завершився останній етап зрілості розуму - зрозуміли сенс життя людини розумної в природі, досягають мудрості. Мудреці є природними носіями законів життя («влада») для людини розумної. Мудреці - чоловіки, жінки різних рас, народів, мов однакові по всій планеті (як і закони життя) і здатні об’єднати людей розумних в цивілізацію. Інвалідів, для яких правда страшніша смерті, більше за здорових людей. Вони не можуть, не хочуть об’єднань здорового життя. Лідери епідемічних, епохальних хвороб - еліта, виродки брехні, складають інвалідів (нерозвинутий, неміцний, невільний розум) ідеями, страхом, вигодою в величезні військові, державні, церковні маси. В купі, зі зброєю, оббріхані вони вважають себе «розумними», царями, богами, вище за природу, видумують собі несумісні з життям брехливі «закони» (грабіжницькі, невільницькі, ісламські, християнські, феодальні, капіталістичні, комуністичні, приватні) воюють з природою, з усіма, між собою. Багаті і бідні, нерозумні люди тисячоліттями бездумно списують і розвивають досвід хворого проживання із покоління в покоління. Вірити і не знати, списувати і не думати, торгувати і не виробляти, мати і не працювати, жити і не любити і т.д. Комп’ютерний «розум» – інтелект відкриває нову еру хвороб, зла в цивілізації. Порушення законів життя карається смертю людей, народів, цивілізацій. Рятує народження здорових людей і суспільств.
Лікування
Не терпіть, не звикайте, захищайтесь від брехні і безумства (дурості). Не бійтесь правди. Думайте до повного розуміння. Звертайтесь за допомогою до мудрості народів світу.
Тут лише слова. Бажано виправляти помилки і не сприймати написане на віру. Жити чи хворіти?! Думайте самі. Бережіть здоров’я розуму!!! Шукаю однодумців! Петро Іва. pa@ukr.net
Петро Іва | 2016-04-09 10:19
Правда важка і страшна. Лінивцям думки, боягузам правди читати протипоказано! Читайте
без емоцій, з розумінням, від істини до істини. Мудрість в розумінні законів життя і смерті.
Замість простого щастя нездорові люди бажають модних престижу, грошей, задоволень. Хворі люди сприймають хвороби, зло як норму проживання (сподобалось, звикли), тому не борються з ними. Немає здоров’я - будуть хвороби! Мир, дружба з хворобами і злом дозволяє їм поширюватись і розвиватись до уродства. Зло, хвороби «люблять» безкарність (покірність, терпіння, прощення). Ніщо не спасає людей від покарання за слабке здоров’я розуму і розвиток суспільних (ракових) хвороб. Як свідчить історія, війни (епідемії уродства) - нормальне явище для сучасної цивілізації. Зброя масового знищення - прямий доказ уродства епохи нормальних інвалідів і виродків розуму. Безумство останнього, технологічно розвинутого, але заваленого брехнею і дурістю століття, довело цивілізацію до самознищення. Зникають здорові їжа, вода і повітря. Не бажаючи думати і знати правду, люди забороняють (проклинають) здорове життя і приречені на дурість і горе. Несумісні зі здоровим життям знання, правила, ідеї, догми популярні в суспільствах інвалідів. Відсутність здоров’я примушує інвалідів шукати замінники щастя в брехні, владі, грошах, п’янстві, завидувати тваринам, виродкам. Виродкам (лідерам хвороб) потрібні інваліди для узаконення влади брехні і хвороб в злодійських організаціях і державах. Особисте, суспільне, релігійне, наукове, юридичне, державне безумство (невинне, «законне» зло) «править» до особистих і громадських трагедій. Об’єднанні безумством (дурістю), під керівництвом виродків (брехні), інваліди радісно спішать до смерті. Перехідна цивілізація твариноподібних людей, освічених (інтелектуальних) роботів, брехливих виродків доживає останні століття. Брехня і смерть притягують безумців. Передсмертна стагнація хворих народів доводить людей до відчаю, злоби. Діти покидають батьків-інвалідів, злодійські держави і відправляються на пошуки життя. Лише люди, суспільства зі здоровим і зрілим розумом (духовністю) продовжують життя. Дію законів життя відмінити, оминути неможливо. Закони безжальні. Сенс хвороб у смерті. Суть брехні у небутті. Здоров’я - для життя. Хвороби - для смерті.
Людина - триєдиний (розум - психіка - тіло) вид життя. У людини три життя і три смерті, пов’язані між собою. Боротьба (війна) між життям і смертю, здоровям і хворобами, добром і злом, правдою і брехнею відбувається постійно. Людина діє в залежності від здоров’я чи хвороб розуму на основі правдивих чи брехливих знань в слабкому тілі. Хвороби розуму (мозку) призводять до переривчастого, вибіркового, вигідного, ідейного, брехливого, бредового мислення (розуміння). Без розвитку розуму люди стають твариноподібними інвалідами, з розвитком хвороб розуму - виродками. Не розвиватись, захворіти, померти легше ніж жити. Приємно вірити у вигідну брехню, розуміти частково. Залежність від безумства, особливо суспільного, в рази сильніша наркотичної!!!
Причини хвороб і злодіянь
1. Людина - молодесенький (немовля) вид життя. Нерозвинутий захист від хвороб розуму.
2. Людина одинока на планеті. Немає в кого вчитись розумному життю. Немає міжвидової боротьби за розвиток розуму. Самодурство, самохвальство, «безкарність» від самотності.
3. У людини нема природних санітарів - хижаків. Немає кому знищувати розповсюджувачів хвороб – хворих людей. Немає страху смерті розуму. Хвора людина – модна і «законна» норма цивілізації. У природі бояться хворіти, інваліди знищуються, виродки рідкість. Відсутність хвороб і хворих забезпечує здоровий розвиток і щастя.
4. Найрозумніший вид має найжахливішу хворобу - безумство. Безумство викликає безумні радість, впертість, наглість. Чим безумніша людина, тим розумнішою себе вважає і прагне влади над природою і людьми. Хвороби психіки і розуму не болять (непомітні), тому хворі не лікуються і швидко стають інвалідами розуму (дурнями), з розвитком хвороб - виродками розуму (раковими клітинами). Представники смерті - виродки (брехуни, грабіжники, вбивці і т.д.) встановлюють свої «закони», права, правила, норми смерті у нежиттєздатних суспільствах від банд, партій до держав. Сили смерті (вбивство, насильство, кражі, брехня, хитрість, психічна агресія та інші «гріхи») - зброя виродків.
5. Цивілізація ще не може офіційно визнати науку про людину розумну і життя розумних суспільств. Правда, мудрість, закони життя не вивчаються в більшості навчальних закладів і в офіційних «філософіях». «Філософій» багато, як алхімій.
6. В законодавчій владі не вистачає, немає мудреців для прийняття законів життя.
7 Цивілізація не може знайти спосіб знищити інформаційну хворобу - брехню. Інформаційним сміттям і брехнею завалені душі (пам'ять) людей. Брехня калічить свідомість людей. Реклама (агресивна брехня) в «законі». Правда невигідна, страшна.
8. Здорове покоління не може вирости в середовищі інвалідів. Нерозвинутим (молодим) людям катастрофічно не вистачає мудреців для спілкування. Вони не витримують натиску брехні, безумства і звертають (зневірюються) зі здорового розвитку на хворий (смерть замість життя), чим постійно підживлюють зло і владу виродків. Непереможність зла.
9. Сучасні всезнаючі (думають, що розумні) батьки виховують більше інвалідів (іграшок), ніж здорових дітей. Кількість населення Землі зростає, а якість (здоров’я) знижується. В боротьбі за виживання (не за життя) хворих видумуються культури, науки, партії, держави для інвалідів. Тіло і душа хочуть жити «добре», в багатстві і мало думаючи (без розуму).
10. Багато жінок вважають головним життя тіла, а не розуму, що стримує розвиток і калічить їх розум. Вони продають тіло, материнство і не здатні народжувати дітей зі здоровим розумом. Дияволи, відьми виховують виродків. Грішність жінок. І т.д.
а) Якщо у Вас достатньо здоров’я розуму не боятись правди і розвитку розуму вивчати мудрість, то, можливо, Ви зможете досягнути щастя. Щастя - щасливе життя - життя здоровим в повазі, дружбі, любові між здоровими людьми. Здорова людина стає щасливою як клітина здорового, вічного суспільного організму. Моє, сьогодні-смертне. Шукайте здорових людей і об’єднуйтесь з ними на основі правди і повного взаєморозуміння мудрості . Тільки виконання законів життя доведе Вас до щастя.
б) Якщо у Вас нерозвинутий розум. Розвивайтесь здорово, а не швидко. Знання без розуміння - дурна сила. Краще зрозуміти мало, ніж знати багато. («Чистити» пам’ять довго і небезпечно). Вивчіть основи психології. Екскурсії в психлікарні і тюрми допоможуть встановленню імунітету від безумства. Займайтесь творчістю. Кожен день (тиждень) вивчайте з мудрості значення одного слова. Звикайте думати постійно, як дихати. Намагайтесь повністю зрозуміти різницю здорового (вічного) життя і хворого (тимчасового, смертного) проживання, виживання, доживання. Розуміння приведе до мудрості. Не бійтесь правди. За брехнею не сховаєшся від себе і законів життя. Постійно знищуйте брехню. Більшість людей з дитинства не хочуть, не можуть думати, тому нерозвинуті, хворі, нещасні і злі. 99% людей дуже «розумні», тому мудрості не вивчають. Легше стати мільйонером, президентом, ніж щасливим. Щастя - дарунок здорового суспільного життя (організму) здоровій людині (клітині).
в) Якщо Ви тимчасово нездоровий (хворий) - лікуйтесь правдою і мудрістю. Сміливо ставте діагноз самі собі, зрозумівши визначення дурень, брехун, крадій і т.д. Не виправдовуйтесь брехнею. Старайтесь стати здоровим - розумним, правдивим, справедливим і т.д. Шукайте підтримки у старих здорових людях і в мудреців. Остерігайтесь дружби з собі подібними хворими. Вони пожаліють і підтримають Вас, чим посилять Вашу хворобу. (Ідеалізм до фанатизму, п’янство до алкоголізму). Запущена, нормальна дурість невиліковна. Якщо Ви не визнаєте хворобу розуму (правду), то ніщо не спасе Вас від інвалідності розуму. Смерть встановлюється непомітними, заразними хворобами («гріхами»).
г) Якщо Ви не хочете думати чи любите брехню, то Ви інвалід розуму і проживаєте (не живете) в залежності від брехливої, дурної, «сліпої», п’яної (безумної) радості. Знайдіть в собі силу зупинитись в безкінечній метушні, брехні і спокійно подумайте. Визнайте нормальну, звичну дурість і брехню в собі. Покайтеся перед дітьми, друзями, щоб не передати хвороби (прокляття). Якщо Вам вдасться схопитися за правду і залишки здоров’я розуму, то, можливо, врятуєтесь після довголітнього лікування серед «чужих» здорових людей чи в пустині. Здоров’я не замінюється, не передається, не купується.
д) Якщо Ви виродок розуму (маніяк, чудовисько, диявол, відьма і т.д.). Вас спасе лише клінічна смерть. Вам потрібно померти, щоб звільнитися від уродства і народитися здоровим.
Тут лише слова. Правдивість написаного перевіряйте, розуміючи мудрість народів світу. Бажано виправляти помилки і не сприймати написане на віру. Жити чи хворіти?! Думайте самі!
Бережіть здоров’я розуму!!! Шукаю однодумців! Петро Іва. тел.066-7489871 pa@ukr.net