Чернігівщина проігнорувала перший Чемпіонат з сінокосіння

В Україні відбувся перший чемпіонат України із сінокосіння. Незвичайне змагання “Українська косовиця – 2009” тривало упродовж дня 13 серпня у болотистій заплаві найбільшої поліської річки Прип’ять, між селами Хоцунь і Шлапань.

День змагань було обрано не випадково: саме 13 серпня, два роки тому, Президент України підписав Указ про створення національного природного парку “Прип’ять-Стохід”, на території якого вони відбувалися.

Про це було зазначено на урочистому відкритті чемпіонату разом з привітальними промовами, з якими до учасників і глядачів звернулися організатори, зокрема директор представництва  ООН в Україні Рікарда Рігер.

Їхні виступи звучали з імпровізованої сцени, спорудженої на мальовничій галявині, що у лісопосадці, біля самої арени змагань, себто звичайного прирічкового болота, на яке багаті тамтешні краї (власне, заради збереження тих, можна сказати, унікальних гідросферних ландшафтів і створено вищезгаданий парк, а чемпіонат покликаний привернути увагу суспільства до проблем збереження біорізноманіття та розвитку природоохоронних територій в Україні).

Не забули організатори і про вболівальників, побудувавши безпосередньо на болоті дерев’яний поміст,  вела до якого поліська “мостова” – викладена кругляком доріжка.

Баталії ж на болотяних просторах розігралися з усім азартом і запалом, бо конкурентів і бажаючих отримати головний приз та почесне звання першого косаря України зібралася як для першого такого змагання солідна кількість – 36 команд (по два учасники у кожній) із Волинської, Рівненської та Київської областей.

Якби ще Чернігівщина прислала своїх представників, був би повний поліський комплект асів болотних сінокосів (тут слід зауважити, що повна назва чемпіонату – “із ручного косіння низинних трав”).

Чемпіонат проходив у два тури: командна та особиста першості. Команди косили ділянку (часом по коліна у воді) довжиною сто та шириною три метри (“індивідуалісти” – наполовину коротшу й вужчу), змагаючись на час та якість покосу. Любешівці вибороли не тільки перше місце (“Кабарда” із села Дольськ у складі Віктора Божка та Леоніда Комзюка), а й друге та третє. Не віддали місцеві косарі гостям й індивідуальної першості: отже, найшвидше та найвправніше п’ятдесятиметрівку подолав Олександр Семенюк (село Бірки).

Цікаво, що середній вік учасників прадавнього поліського заняття для справжніх чоловіків становив тридцять шість років, ну, а патріархом серед них був Петро Колосок з Рівненщини: нев’янучому дідусеві, який гідно тримався серед молодших косарів, виповнилось аж сімдесят дев’ять! 

Щодо інформаційного висвітлення турніру, а головним партнером був всеукраїнський телеканал “1+1”, то такої кількості журналістів одночасно Любешівський район ще не бачив, навіть і під час недавнього приїзду сюди Прем’єр-міністра у зв’язку з буревієм. І навряд чи коли ще знатиме. Хіба що наступного року – на другому чемпіонаті. Про готовність його проведення знову на Любещівщині натякали організатори.