Краєзнавець після інфаркту долає сотні кілометрів велосипедом

Сергію Колеснику з Кіровограда 52 роки. Свого часу він об’їздив із різними експедиціями майже увесь Радянський Союз.

Тепер колесить просторами України у пошуках історичних зв’язків Кіровоградщини з іншими регіонами нашої країни. Щодня велосипедом долає близько сотні кілометрів. І це після того, як переніс інфаркт.

«Западенець» і «східняк» – лайливі слова

– Я проти того, що наш народ постійно хочуть посварити та роз’єднати, – каже Сергій. – Разом зі своїми однодумцями ми і придумали краєзнавчу експедицію та планомірно її реалізовуємо. Я певен, що наша праця буде плідною, адже у нас, українців, є спільна історія – треба тільки звести усі ниточки докупи, щоб прослідкувати наші зв’язки.

Минулого року Сергій Колесник вже побував у наших краях. Він та команда його однодумців здійснила 12-денний водний перехід по Десні від Новгорода-Сіверського до Чернігова, загалом подолавши 325 км.

Це був перший етап експедиції. Другий стартував 11 травня.

Сергій Колесник сам вирушив за маршрутом: Кіровоград – Олександрівка – Кам’янка – Сміла – Черкаси – Золотоноша – Пирятин – Прилуки – Ічня – Борзна – Мена. Загалом подолано 508 км.

Після кількаденного відпочинку та краєзнавчої роботи у нашому райцентрі Сергій розпочав підкорення другої частини маршруту, який проліг через Березну, Київ та Умань, а завершиться у відправній точці – Кіровограді.

Наше місто опинилося в центрі подій недаремно, адже тут мешкає давній друг Сергія – Федір Рутта, який всіляко сприяв нашому героєві під час його перебування на Менщині.

– На відміну від доріг, люди тут хороші, привітні. Сподобався мені краєзнавчий музей – там стільки матеріалу для досліджень! – захоплено говорить Сергій Колесник. – Не міг не відвідати ваших сусідів – музей Довженка у Сосниці.

Під час бесіди постійно спливали прізвища спільних знайомих, героїв різноманітних історій. Інформація долає сотні, тисячі кілометрів та потрапляє до тих, хто її шукає.

За фахом Сергій Колесник – український філолог, працює вихователем у Шестаківській школі-інтернаті. За покликанням – дослідник життя та мандрівник, має невичерпну енергію і постійно прагне кудись її дівати.

Його експедиція не прикрашена жодними прапорами, політичними гаслами чи рекламними закликами, відповідно, і реалізовується за власні кошти. Усе найнеобхідніше мандрівник возить із собою: намет, спальний мішок, спеціальний килимок, термос, фотоапарат та ще деякі речі, без яких у дорозі не обійтись.

Сергій не радить подорожувати велосипедом на великі відстані на самоті – для цього необхідно мати неабиякий досвід. Будь-який маршрут треба попередньо опрацювати, щоб максимально застрахуватися від прикрих несподіванок, знати, де при потребі шукати допомоги.

Слід намагатися триматися залюднених відрізків шляху, пересуватися вдень, розбивати табір не понад дорогою, а в лісосмугах, по можливості не розводити вогнищ, які можуть привернути увагу небажаних гостей.

Хтось вважає ідею Сергія Колесника безглуздою, комусь прагнення знати минуле свого народу видасться дуже близьким. У більшості спостерігачів найбільший захват викликає оптимізм та дієвість Сергія, постійне бажання перебувати в русі та прагнення нових вражень.

Бажаємо Сергієві попутного вітру. Якщо вірити народній мудрості, камені які котяться, мохом не обростають.