Останнє оновлення: 17:51 неділя, 15 червня
політика
Ви знаходитесь: Політика / Україна / У Порошенка пояснили, чому не дотиснули закриття пропагандистських телеканалів
У Порошенка пояснили, чому не дотиснули закриття пропагандистських телеканалів

У Порошенка пояснили, чому не дотиснули закриття пропагандистських телеканалів

Рішення про закриття телеканалів було прийняте в 2018 році за Порошенка Постановою ВР про санкції. Серед авторів були Ігор Лапін, Сергій Висоцький, Тетяна Чорновіл та інші, - заявили у політичній партії "Європейська Солідарність".

"Постанову «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» проголосували 4 жовтня 2018 року 229 голосами. Частина депутатів вагалася, бо попереду були вибори - наприклад Мустафа Найєм утримався. Тоді проти закриття каналів виступили і всередині країни і на Заході. Попереду була президентська виборча кампанія і це розцінювалося як наступ Порошенка на опозицію, щоб влаштувати собі кращі умови для переобрання", - зазначили в ЄС і додали, що знехтувати цим не було можливості через потребу західної фінансової допомоги для економіки і оборони країни.

На думку "ЄС" "ситуацію зрушило обрання президентом США Байдена". Там переконані, що "рішення про закриття телеканалів Медведчука, на жаль, підвищить рейтинг ОПЗЖ, як постраждалої сторони. Але водночас сприятиме деякому очищенню інформаційного простору від російської пропаганди".

ЄС зауважує, що історія Другої світової війни має багато випадків, коли обмеження для ЗМІ вводились не лише в диктаторських режимах, але й у Великобританії та США, які є еталонами демократії.

Великобританія:

Під час другої світової війни щодо ЗМІ був прийнятий ряд нових обмежувальних заходів: зокрема була введена система так званої «добровільної цензури». Її мета «полягала в тому, щоб не пропустити у відкриту пресу матеріали, які могли б видати ворогові інформацію, цінну з точки зору ведення війни.

Одночасно в «Закон про охорону держави" були введені два нових параграфа, спрямованих саме проти свободи вираження думок. Вони дозволяли міністру внутрішніх справ Великобританії заборонити будь-яке видання на свій власний розсуд”

• 21 січня 1941 р без пред'явлення звинувачень була закрита «Дейлі Уоркер», а також невелике видання «Уїк» ( «Тиждень»), поширювалося тільки по підписці. Заборона була знята 7 вересня 1942 р.

• Серйозне попередження було зроблено газеті «Дейлі Міррор», яка надрукувала карикатуру, здатну, на думку офіційних осіб, викликати настрої поразки.

З кінця 1933 року керівники «Британського Союзу фашистів» регулярно проводили масові мітинги і ходи в найбільших містах Англії, видавали газети, серед яких провідною була «Чорна Сорочка», її гаслом були слова «Британія понад усе!».

• В 1939 році Великобританія оголосила війну Третьому рейху, але організація Мослі не була відразу заборонена. Лише з приходом до влади в Великобританії Уїнстона Черчилля, послідовного противника гітлеризму, було покладено край діяльності БСФ, а сам Мослі і його найближчі соратники інтерновані, преса закрита.

США:

За наказом президента Теодора Рузвельта у 1942 році під контроль були поставлені всі засоби масової інформації, деякі друковані органи закриті, а їх видавці відправлені за грати. Було встановлено суворий контроль за «підозрілими особами» - «ізоляціоністами», симпатиками державам «Гітлерівської осі».

Ще на початку війни всі американці японського, німецького та італійського походження були зобов’язані здати свої радіоприймачі і радіопередавачі, фотокамери і зброю. 

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Чернігів: ворота і ноу-хау у … середньовіччі

SVOBODA.FM