Ащо, як перестати матюкатися? Х(ам)лом

Лаяти чи не лаяти Путіна - тема сьогодні, здається, не дискусійна.

Та коли "ПТН ПНХ" і відому кричалку з "ла-ла-ла"можна почути з вуст найінтелігентнішихлюдей і побачити не тільки на парканах, а й на футболках, товарних чеках і навіть дитячих малюнках, про це варто поговорити.

Тому що навряд чи ті, хто усно й письмово повсюдно поширює нецензурщину, усвідомлюють її згубний вплив на суспільство.

 А тим паче, на взаємозв’язок міжзагальною культурою населення і негативними процесами,які упродовж багатьох роківне дають Україні нормально жити й розвиватися.

За останні десятиліття, як відомо,непристойне лихослів’я вкоренилося у побуті так міцно, що користуватися ним не соромлятьсянавіть жінки і діти. При цьому, схоже, мало хто знає, що корінь "лихо" в слові, за давніми релігійними віруваннями, несе в собі попередження: вживання брудних слів може стати причиною лиха (Божої кари).

Напевне, наші предки щось знали. Хоча все одно лаялися. Утім, їхня лайка не була настільки брутальною, як тепер. Приміром, у 17-му сторіччі найпоширенішими в Україні лайливими словами були "чорт", "дідько", "свиня" і "собака". А серед лайливих побажань зустрічались навіть такі кумедні,як "щоб тебе качка копнула" чи "щоб у тебе з носа булька вискочила".

     Щодо появи в українській мові матюків, які мають чітко виражений сексуальний підтекст, то, за одними дослідженнями, це - іншомовні запозичення, за іншими - доморощені вислови. Попри таку розбіжність думок, у головномубільшість мовознавців одностайна:на трансформацію української лайки суттєво плинула російська, яка вважається однією з найвульгарніших у світі.

Особливо швидке запозичення ненормативної лексики у "братнього" народу відбулося після розпаду Російської імперії та встановлення радянської влади в Україні. Тоді використання лайки стало ознакою модної приналежності до робітничого класу, а відтак, дещо втратило соціальне табу на її вживання.

Подальше її поширеннясталося в період репресій 1930-х років, коли, перебуваючи в сталінських тюрмах і таборах, українцізапозичували лексику, притаманну кримінальному оточенню, з яким контактували.

     Зараз, коли Україна заявила про своє прагнення рухатися в бік більш культурної Європи, а Російська Федерація розв’язала війну, лаятися "по-російськи" - себе принижувати. Так, зокрема, вважаєфілолог, кандидат педагогічних наук, доцент Чернігівського національного педагогічного університету ім. Т.Г. Шевченка, поетеса і голова обласного осередку "Конгресу літераторів України" Олена Мамчич.

     - Я вважаю, що зараз нам треба демонструвати високий культурний рівень, який би засвідчив, що українці - культурна, європейська нація.Тим паче, що геополітично наша країна знаходиться в центрі Європи. А вживанням ненормативної лексики ми принижуємо свою гідність.Що ж стосується висловлювань на адресу Путіна, які набули шаленої популярності, то тут я бачу дві сторони однієї медалі. З одного боку вони - цілком виправданий проявнародного гніву, з іншого - свободи слова.І тут кожен має вибір. Я, наприклад, попри своє негативне ставлення до Путіна, нецензурних слів на його адресу вживати не буду.Тому що в мене є інша зброя - вірш.

Своїм ставленням до сплескунецензурщини, в тому числі, на адресу російського президента,поділилися й інші шановані в Чернігові й Україні люди.

Президент корпорації "Еталон" Володимир Бутко:

     - Я вважаю, що ненормативна лексика неприпустима ні в якому середовищі.Виключенням може стати ситуація, коли людина бачить смерть і їй треба якось висловити свої емоції, особливо чоловікам. А в усіх інших випадках я - категоричний противник використання нецензурної лексики. І на роботі, і в побуті, і в політиці. Я вважаю, що мова - це велика складова культури і тут нас не треба відправляти до якихось традицій, які у нас нібито склалися. Традиції для людини - нормально жити і відрізнятися не тільки від мавпи, а й від інших тварин. Це одна з відмінних рис людини - вміти себе контролювати і мати достатньо багатий словарний запас.

Андрій Садовий, Львівський міський голова:

     - Коли в країні війна і щодня ми ховаємо наших вояків, емоції, безперечно, - надзвичайно сильні. І я захоплююсь нашими українцями, їхньою креативністю і стриманістю. Думаю, що в інших країнах реакція на агресора була б кардинально іншою. У нас же все це ще тримається в певних межах і, дай Боже, щоб наші держави в подальшому мали нормальні відносини, а росіяни -  керівництво, яке робитиме їх багатшими і мудрішими, не здатними піддаватися на маніпуляції, які на превеликий жаль, сьогодні несуть велику біду як Україні, так і Росії. А що стосується впливу ненормативної лексики на дітей, то їх виховання - це, в першу чергу, справа батьків. Якщо батьки добре виховали свою дитину, то з нею буде все гаразд.

     Анна Романова,екс-заступник Чернігівського міського голови (на момент дачі коментаря була ще заступником):

- Я довго не могла визначитись: лайка на адресу Путіна - це добре чи погано? Тому що прекрасно розуміла причини її виникнення: таким чином люди вгамовують свій стрес.Але коли нецензурні написи з’являються там, де ходять діти, я цього не розумію. Як і того, навіщо все це пишеться на фасадах будівель. Адже Путін все одно нічого не прочитає, а "художники" паплюжать своє місто, створюють проблеми своїм землякам, яким тепер потрібно витрачати кошти на зачищення напису.

Тобто, з одного боку, я підтримую таку лайку - з патріотичних почуттів, так би мовити, а з іншого: що занадто, то не здраво. Якби це мало місце в мирний час, я б назвала це ганьбою, і моя думка була б однозначна. А зараз, якщо це - певна розрядка, то хай буде. Але тимчасово. Не хотілося б, щоб ці лайливі слова увійшли в постійний вжиток.

     Як бачимо, думки різняться.Хтось категорично не сприймає "моду на лайку", хтось частково її виправдовує. Та все ж, як вважає педагог і філолог Олена Мамчич, непристойні слова з сексуальним відтінком з нашої мови треба викорінювати.Адже ментально вони - не наші.

     - Мені здається, що тут варто би звернутися до витоків українського слова і української ментальності. Тому що раніше вільно поводитися з брудним лайливим слово українцям було непритаманно. І долучитися до цієї роботи варто б усім - і громадським організаціям, і ЗМІ, і фахівцям-мовникам, - сказала співрозмовниця.

     На її думку, попри війну, і навіть з її урахуванням, зараз українцям потрібно більше позитиву, який несе в собі світлу енергію. Адже на лайку, як бачимо, північний сусід все одно не реагує. Навпаки - нарощує агресію.

     - Коли людина забруднює своє мовлення непристойними словами, її енергетичний зв’язок із янголом-охоронцем, з небесними силами, які керують її долею, усіма процесами в суспільстві, порушується.Так кажуть вчені, і я з ними абсолютно згодна. Тому що, на мою думку, всі наші біди і прорахунки - від низького рівня культури.

Наталія Потапчук

На фото "Високого Валу", яке публікується вперше,  Путін, Мєдвєдєв, Лукашенко, Медведчук та інші діючі особи й виконавці у 2004 році в Новгород-Сверському.