Закон про амністію майданівців не може бути сприйнятий позитивно, - Мусіяка

Законопроект «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідувань і покарання осіб щодо подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань» був поданий до парламенту «у спасіння», але насправді став капітуляцією перед труднощами на шляху до звільнення, порятунку людей, які потрапили під роздачу правоохоронців.

Таку думку висловив представник Громадянської ініціативи «Третя Українська Республіка» Віктор Мусіяка.

Він підтримує точку зору заступника голови Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Павла Гвоздика, який вважає, що підписаний президентом закон не може бути застосований на практиці ні правоохоронними органами, ні судом через відсутність в законодавстві механізмів його реалізації.

«Коли я побачив даний закон, то дуже здивувався, бо не побачив жодних посилань на якісь статті кримінального і кримінально-процесуального кодексів. Самі формулювання у законі неточні і можуть трактуватися двозначно. Тобто під учасників мирних зібрань можуть підпадати і «Беркут», і міліція. А це дає мені підстави погодитися з тим, що даний закон застосовувати взагалі неможливо, або ж потрібні пояснення, як це зробити», - зазначив Віктор Мусіяка.

Представника «Третьої Української Республіки» здивувало те, що цей законопроект не є чітко відпрацьованим нормативним актом. Віктор Мусіяка переконаний: необхідно було чітко сказати, кого він стосується, дати посилання на статті Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів.

Враховуючи хитрість застосування нового кримінально-процесуального кодексу, представник «Третьої Української Республіки» звернув увагу на те, що нібито невинні люди визнають свою провину.

«Якщо людина визнала, що вона хоч частково у чомусь винна, тоді вона підпадає під дію відповідної статті. Тобто щойно протестувальники визнають свою вину і їх звільняють за умови сплати штрафу тощо, вони вже не є невинуватими, - пояснив Віктор Мусіяка. – Ми увесь час говорили про невинних побитих людей, яких треба звільняти. Для того ж, щоб їх амністувати, треба назвати їх порушниками закону, злочинцями. Адже амністувати можна того, щодо кого порушено кримінальну справу, хто уже є визнаний злочинцем або засудженим. Коли ж мова йде про невинних людей, як ми можемо говорити про амністію?» - наголосив він.

За словами представника «Третьої Української Республіки», ціла низка таких роздумів не дають можливості позитивно сприймати цей закон.

Нагадуємо, набрав чинності закон «Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідувань і покарання осіб щодо подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань», який звільняє від відповідальності осіб, котрі були учасниками акцій протесту і масових заходів, щодо їхніх дій і рішень в період з 21 листопада до дня набрання законом чинності.

Закон також визначає, що всі кримінальні провадження та провадження щодо вчинення адміністративних правопорушень, відкриті у зв’язку з подіями в період з 21 листопада і до дня набрання чинності закону, підлягають закриттю.