УТ-1 3,5 часа показывал Кирилла, который рассказывал о "едином народе"

Було "Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтське" - прямий правонаступник Київської Русі в прямому смислі цього слова ("Руська правда" Ярослава і литовські статути - основні правові документи держави, писані церковно-слов"янською з вкрапленнями давньоруської), в якій влада династії Рюриковичів законним на той час чином перейшла до рук Гидеміновичів. Етнічна основа цього утворення - відповідно сучасні білоруси (литвини), українці (русини) і литовці (жмуть). Формальна столиця - Вільно. При цьому русини (українці) - єдина монолітна за своїм віросповіданням громада. Канонічний митрополит Київський напряму підпорядковувався Константинополю. Жодного диктату і утисків з боку держави за релігійною ознакою не було, бо литвини і жмуть не мали якоїсь єдиної релігійної орієнтації. Серед них були як католики, так і православні, і язичники.
Що ж стосується тих "митрополитів", які втратили будь-який зв"язок з Руссю і з Києвом, а у 1448 взагалі пішли у розкол заради обслуговування суто політичного центру впливу (чого лише варті прокльони цілого міста за непослух хану і подальші дії цієї псевдоцеркви із застосуванням жорстких світських інструментів), то обговорювати тут взагалі нічого. Жодного стосунку до Київської митрополії ті "митрополити" і "патріархії" вже не мають. Розкол є розкол, у порівнянні з яким події 1992 р. - квіточки і відновлення історичного статус-кво.
Як творився московський розкол, докладно написано тут:
http://val.ua/culture/literature/184644.html

Насправді в середині 15 століття два митрополити претендували на те, щоб називатись київськими. І жоден з них в Київі не жив. Один знаходися в Москві, інший - у Вільно. Тому казати про те , що Москва відокремилась від київської митрополії - грішити проти історичної правди. Просто протягом наступних 11 років було оформлено розділення єдиної колись митрополії на дві частини. Через що так сталось? Вїдповідь нижче.

Спасибо
очень коротко и все стало ясно с историей отношеня церквей
  Як відомо, самоназвана «Московська Патріархія» відокремилася від канонічної Київської Митрополії у 1448 році. Лише через 141 рік вона отримала визнання Константинопольського Патріархату.
   У 1684 році Московська Патріархія звернулася до Константинопольського патріарха Якова з проханням підпорядкувати їй Українську Митрополію, але отримала відмову.
   У 1686 році Константинопольський Патріарх Діонісій погодився на підпорядкування Москві Української Церкви, але через рік його саме за це було засуджено на Царгородському патріаршому соборі та позбавлено сану, а підпорядкування визнано актом хабарництва та скасовано.

Дуже ввічливий та інтелегентний коментвр. Браво!!!

Знову гімно полізло із усіх спарин і усюд.

Ви вживаєте термін цезарепапизм і вважаєте його характерною властивістю московського православія. Проте, чи відомо вам, що ще з часів імпкратора Юстініана великого цезарепапизм був нормою в стосунках між церквою та державою? Все це регламентувалося відомою шостою новеллою, яка проголошує симфонію священства та царства. Юстініан - типовий представник ідеї імперської церкви, і саме в його поглядах на співпрацю держави та церкви багато істориків бачать джерело нещасть і зол православної церкви на сході. Ще гірше складались справи для Візантійської церкви в 11 - 12 стт.. коли навіть деякі каноністи обгрунтовували владу імператора в церкві. Тому я б не став навішувати всіх собак на московських царів та російських імператорів. оскільки перед очима дещо інші приклади. Тим більш. що відомі випадки . коли деякі московські патріахи( Никон) прагнули папеоцезарізму. Ви пишете про те, що константинопольські архієреї не визнавали русських владик, проте ні слова не сказали про ту підтримку, яка надавалась Москвою оккупованним православним церквам, в тому числі - і константинопольській. Що очікує РПЦ в майбутньому? Відповіді не дам, бо не знаю. Знаю лише те,що історія християнства скінчиться поразкою. Але всамкінець переможе Христос.

Крізь ваші шпарини, пане, пролазить істина. І не дивно, що в імперіях церква опиняється в специфічному становищі і починає виконувати невластиві їй функції. Від хана до кардинала, як кажуть, а держава вже підведе виправдовувальну базу під будь що :) І католицизм у порівнянні з деякими цезаропапістськими властивостями московського православ"я - це лише квіточки.
Правильно сказано: немає імперій - немає уній. Але є маленька "неприємність": після їх падіння залишаються невизнані розколи - такі голі, як трава в полі. Ось і після відновлення православ"я відлучення, накладене на Москву “уніатським” патріархом Константинопольським Григорієм III, підтримувалось Вселенськими патріархами. Отже, унія жодного значення тут не має.
У 1469 р. патріарх Константинопольський Діонисій (вже не “уніат”, а канонічний та православний!) “мав нагоду заявити, що Цареградська церква не визнає московських митрополитів, оскільки їх ставлять без ії благословення.”
 “Константинопольська заборона так і не була знята з російської церкви формально і документально,- пише проф. Карташов, - вона танула поступово з плином часу і на момент створення Московського патріархату в 1589 р. навіть не згадувалася “яко не бувша”. Як тут не згадати справедливу репліку сучасного українського вченого-релігіознавця, доктора філософських наук І.Бичка: “Оце і вся канонічність московської церкви! Заборона не скасовувалася, а просто ... розтанула !”
Цікаво, що буде з РПЦ після падіння чергової імперії, адже вона не вічна? Питання, скоріш, риторичне, адже "стяжаніє Духа Святаго" і "стяжаніє територій з надрами і багатствами світу цього" - речі несумісні.

З часом Ісидор взагалі став католицьким кардиналом. Якщо це вам відомо з історичних джерел. В 1452 році Ісидор на чолі загону, що складався з 200 лучників прибув до Констатинопля і зажадав плати за підтримку: 12 грудня 1452 року унія була проголошена в Великій Софійській Церкві. Проте це не врятувало Константинополь.Ісидора не прийняли в Москві через активну участь в утворені унії. До речі, крім нього ми б могли зустріти ще одного руського ієрарха, який приймав участь в Фераро-флорентійському соборі - Аврамія Суздальського.Унія зникла лише з фізичною загибеллю імперії і через те, що більшість ромеїв сприймала її як зраду. Не забувайте, що після скасування унії Константинопольська церква опинилась в дуже спеціфічному становищі. Вона і до нашого часу залежить від турецької влади.

"Скориставшись складною ситуацією, в якій опинився Константинополь під ударами турок-осман, 15 грудня 1448 р., Москва позбавила сану канонічно поставленого митрополита Ісидора і самочинно, без згоди Вселенського патріарха, оголосила про свою церковну автокефалію, обравши свого власного митролита з титулом “Московського”. Цей вчинок пояснили буцім-то “відпадінням” греків від справжнього православ’я в унію з католицьким Римом, яка була проголошена на Ферраро-Флорентійському соборі 1438-1439 рр. За це самочинство Константинопольський патріархат наклав на Московську церкву відлучення, яке не скасоване й досьогодні. Відомо, що Флорентійська унія проіснувала лише 10 років і була скасована, і в Константинопольській церкві знов було відновлено православ’я".
-------
Вам може на общєпонятний перекласти для лучшей усвояємості?

Ви коли небудь читали як зустріли в Москві митрополита Ісидора ? Ознайомтесь, будь ласка. І не забувайте про допомогу, яка надавалася Східним православним церквам за часів османнської оккупації, починаючи з 15-16 стт.

зачем давать дибилам комментировать..

"Запустіння" скоріш у радянських підручниках і у чиїхось головах, в яких одразу після Київської Русі невідомо звідки взявся Хмельницький, який ні про що більше не мріяв окрім "воз'єднання" з Московією... пардон "вєлікай Рассієй". І хай "Росію" за назвою почали відрізняти лише десь із середини 18 ст., але то неважно))).
Хоча насправді Київ у складі Литовської держави (повна автентична назва Велике князівство Литовське, Руське і Жемайтське) пережив найспокійніші і найліпші часи своєї історії, ще у 1362 році русини спільно з литвинами подолали татар в той час, коли у Москві митрополит прокляв весь Псков за непослух хану (такий ось різновид "православ'я")... А підведена під самозванство і розкол база не витримує жодної критики. 141 рік цього неподобства ніхто не визнавав і не визнав би...
Детальніше - ось тут для різноманітних "...ологів":
---------
http://val.ua/culture/literature/184644.html
---------

Поява зайця на городі дає надію на збереження врожаю капусти у його цнотливій недоторканості ;))))))).
-----------------------------------------------
Якщо взагалі серйозно, про розкол давно б вже усі забули, якби "МП" пам"ятала 34-те Апостольське правило, а не підтримувала замість цього харківських розкольницьких збіговиськ.

А чи не через Фераро- флорентійську унію та загрозу повного окатоличення в Москві проголосили Автокефалію? Крім того Київ прийшов в запустіння і ніякої митрополичої кафедри в ньому не було. Реально існувало два митрополіта, які вважали себе Київським першоієрархом. Один - в Москві, шнший - в Вільно.

Висловлюю свою надію, що з приїздом Святішого Патріарха Кирила буде подолано розкол в нашому Православ"ї!

Анонім-гуморист такі хоробрі, що редакційного підпису не розгледіли :)))

   I хто ти такий iсторично вумний що даже пiдписатись страшишся га?

Ваші права, шановний, закінчуються там, де починаються права інших. Намагання сперечатися щодо цього з адміном сильно контрастують із змістом вашого підпису.

Наш патріарх - Кирил! Филарет - ***!