Останнє оновлення: 15:20 п'ятниця, 16 квітня
Протизаконний піар / Дослідження
Ви знаходитесь: Політика / Україна / Прихована реклама: Як реагує держава?
Прихована реклама: Як реагує держава?

Прихована реклама: Як реагує держава?

Прихована реклама, або «джинса», за період виборів стало не просто звичним явищем. Воно фактично замінило реальне висвітлення виборчої кампанії.

Як на «джинсу» реагують державні органи України? Адже вони згідно закону мали б відслідковувати дотримання законодавства в цій сфері.

В процесі моніторингу друкованої преси, який ІМІ за підтримки громадської організації Internews Network «У-Медіа» здійснює вже півроку, ми побачили найрізноманітніші види «джинси» – політичну від усіх кандидатів, особисту від лідерів найрізноманітнішого рівня, комерційну, тощо.

Особливо вразив випадок відвертої реклами горілки в газеті «Факты и комментарии», яка є безперечним лідером у розміщенні замовних матеріалів.

В номері 125 за 2009 р. вміщено матеріал «На алкогольном рынке Украины впервые внедрена уникальная система защиты» під рубрикою «Знай наших!» Йдеться там про впровадження компанією «Національні алкогольні традиції» нового дизайну своєї продукції, який має комплексну систему захисту коркового ковпачка.

А матеріал «В реставрацию старинной ветряной мельницы мы вложили 100 тысяч гривен», який вийшов під рубрикою «Наша марка» в газеті «Факти й коментарі» № 131 за 2009 р. розповідає, що торгівельна марка «Істина» матеріально допомогла реставрувати один із вітряків у Музеї народної архітектури й побуту України під Києвом.

Тільки от понад дві третини тексту статті займає інформація не про вітряк і не про музей, а про ТМ «Істина», форму пляшки, етикетку й ковпачок, 100-відсоткове використання вітчизняних інгредієнтів при виробництві. При чому сама пляшка зображена як фото до цієї статті про вітряки!

Жодних сумнівів що це прихована реклама у наших експертів не виникло. Ми вирішили вказати на факт порушення закону державному органу, який має слідкувати за дотриманням законності у цій сфері – Держспоживстандарту.

Саме Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики вповноважений забороняти рекламу, яка порушує вимоги законодавства про рекламу, вимагати її публічного спростування та публікації відомостей, що коригують (уточнюють, доповнюють) рекламу (пп. 11 п. 5 Положення про Комітет, затвердженого Указом Президента України від 18 березня 2003 року N 225/2003).

І нам невідомо, чи при всьому засиллі прихованої реклами, був хоча б один випадок попередження від Держспоживстандрату.

Тут ми вирішили допомогти владному органові і передали їм зафіксовані нами матеріали.

В результаті розгляд двох невеликих газетних матеріалів розтягнувся в Держспоживстандарті на два з половиною місяці, після чого ІМІ отримав повідомлення такого змісту: «У процесі розгляду справи … для прийняття об’єктивного рішення було замовлено незалежну експертизу реклами. Експертна комісія, ґрунтуючись на результатах вивчення матеріалів, наданих для проведення експертизи, дійшла висновку, що об’єкт вивчення не є рекламою.»

Наразі Інститут масової інформації надіслав до Держспоживстандарту інформаційний запит з проханням надати висновок експертної комісії щодо цих матеріалів та перелік осіб, які до комісії входили.

Цікаво, якими ж аргументами можна обґрунтувати відсутність рекламного характеру в таких матеріалів. Суспільство має право знати, з яких міркувань виходять чиновники, ігноруючи розміщення у пресі панегіриків виробникам алкогольної продукції. Це куряча сліпота чи позиція страуса?

Нагадаємо, що згідно зі статтею 9 Закону України «Про рекламу» від 3 липня 1996 р.: «Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.»

Крім того, «Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений  під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".»

І на завершення. Безлад в Україні прийнято пояснювати відсутністю нормальних законів, суперечностями між ними. Насправді ж, існування законів не гарантує правопорядку.

Конституція України вважається однією з найкращих у Європі, принаймні в частині визначення переліку та змісту прав і свобод людини, але мало-хто відчуває себе захищеним через тотальне ігнорування правових норм.

Ми не вважаємо рекламне законодавство України ідеальним, але воно є досить точним в частині недопущення появи у ЗМІ прихованої реклами.

Проблема в тому, що контролюючі органи, утримувані за рахунок платників податків, поки не демонструють здатності виявляти і карати порушення закону, які потребують досконалого юридичного аналізу ситуації.

Інакше порушником закону стає вже сам контролюючий орган. Адже бездіяльність – це теж правопорушення, і про це не варто забувати.

Коментарі (2)

гость | 2010-02-16 21:36

а у меня создается впечатление, что авторы злятся на производителей водки, потому что последние не доверили именно им писать упомянутый в данном гневном материале рекламо-пиар алкоголя...

читатель | 2010-02-07 15:32

Упомянутый государственный орган Держспоживстандарт - уже давно ничем не занимаеться.Всему виной коррупция руководства.
закрити

Додати коментар:

SVOBODA LIVE! - YouTube
SVOBODA.FM - LIVE!
Listen on Online Radio Box! SVOBODA.FM

Архів прямих трансляцій на YouTube: YouTube.com/holovatenko

SVOBODA.FM на Apple Podcasts

Реклама на сайті SVOBODA.FM
Фотоновини

  Гурт МАХА розширює горизонти англомовним треком та відео «Paradise»

SVOBODA.FM