Сто днів мера Соколова: Двічі в одну річку не ввійдеш?!

Все, Соколова „новообраним” або „новим” міським головою називати вже некоректно. Як відомо, термін „нова влада” автоматично зникає після перших 100 днів роботи.

7 грудня 2006 року, рівно сто днів тому в сесійній залі міської ради Олександр Соколов отримав посвідчення Чернігівського міського голови та виступив з чудовою промовою перед депутатами та запрошеними.

Ці сто днів не стали першими для мера-Соколова і не можуть бути терміном для глибокого аналізу його дій та реалізації передвиборчої програми. Але, ця дата може бути непоганим приводом проаналізувати вже допущені помилки.

Помілки можуть бути врахованими Соколовим та його командою та вчасно виправленими. Однозначно, що існує ряд об’єктивних і не дуже причин тих чи інших дій і ситуацій, тому не будемо забувати і про них.

…За перших сто днів роботи на посаді міського голови Олександр Соколов презентував стратегію розвитку міста та поетапний план реалізації своєї передвиборчої програми (з певними корективами). На сесії міської ради, а пізніше – під час громадського обговорення ця стратегія та план дій були вдосконалені. Соколов запропонував команду професіоналів, якій довіряє і з якою планує реалізувати поставлені амбітні плани.

В середині грудня Соколов ініціював круглий стіл за участю політичних сил представлених у міській раді, працівників виконкому та колишніх кандидатів на посаду міського голови. Він закликав їх об’єднати свої зусилля для розвитку міста та залишити в минулому всі політичні протистояння, образи та звинувачення.

Міський голова відверто заявив, що не хоче працювати з кількома працівниками виконкому, що прийшли туди з перемогою Рудьковського, обґрунтувавши це абсолютно різними поглядами на розвиток напрямків. Одночасно, з частиною людей, що працювали було знайдено компроміс і порозуміння.

Міський голова, виконком та вся виконавча структура майже з перших днів почали працювати як єдина злагоджена структура без протиріч та зі спільним баченням. Цим Соколов продемонстрував здатність, готовність та бажання делегувати повноваження заради досягнення результату.

Одночасно, в результаті переговорів з депутатами в міській раді було створено стійку більшість. Політичні партії, що представлені в міській раді взялися курувати окремі напрямки розвитку міста та заявили про готовність брати спільну з міським головою відповідальність за покращення життя жителів нашого міста.

В результаті, депутати міської ради майже одноголосно підтримали всі кадрові пропозиції міського голови та затвердили нову структуру виконавчих органів міської ради.

Чернігівці побачили новий приклад прозорого формування влади в місті. Їм була продемонстрована стратегія розвитку та відповідальні за реалізацію цілих напрямків…

Що, не вірите? Тоді, про все по порядку.

Чого варто було чекати?

100 днів – не той термін, коли потрібно вимагати звіту від міського голови за виконання передвиборчої програми та взятих перед виборцями зобов’язань. Ще рано говорити про соціально-економічні зміни, серйозні здобутки чи невдачі, підвищення чи втрату довіри…

Що ж повинен зробити високий посадовець за цей короткий час?

Крім звичної повсякденної роботи необхідно було чітко і зрозуміло для громади дати відповідь на запитання „Що та з ким планує робити Чернігівський міський голова Олександр Соколов?”. Тобто, презентувати план дій та команду. Крім того, враховуючи політичні реалії провести відповідні переговори, в першу чергу, з депутатами, які мали це затвердити.

Соколов – мер-господарник

Отже, план дій або стратегія роботи, етапи реалізації програми…

Можна однозначно стверджувати, що вони не були озвучені та представлені ні виборцям, ні громадськості, ні депутатам. Протягом перших 100 днів міський голова не провів жодної прес-конференції чи брифінгу для журналістів.

Крім виступу в сесійній залі міської ради 7 грудня, жодної комплексної заяви про наміри. Але навіть цей виступ варто скоріше розцінювати, як закінчення передвиборчої кампанії, а не початок конкретної роботи.

В інтерв’ю Соколова газетам „Чернігівські відомості” або „7 дней” та під час ефірів на міському телебачення ми спостерігали, скоріше констатація проблем або намірів, а не щось схоже на стратегічне планування.

Хоча можливості для цього у Олександра Володимировича були непогані. Зібрані „накази меру-Соколову” (більше 10 тисяч), передвиборча програма та обіцянки можна було зробити та задекларувати у вигляді поетапного плану реалізації та перетворити на стратегію розвитку міста.

Замість цього, Соколов поринув в господарські проблеми. Це, безумовно, необхідно. Варто зазначити, що за цей короткий термін міський голова нагадав усім, що він гарний господарник. Безумовно, що Соколов знає багато проблем міста, бачить шляхи їх розв’язання, вміє дати чіткі доручення, знає яким чином „гасити пожежі” в господарстві міста… Але пояснити чітко куди ми йдемо, коли і куди прийдемо він поки не зміг. Тут потрібні якості не лише господарника, а і політика.

Один в полі не воїн?

З ким Соколов хоче йти в бій за покращення життя чернігівців?

Відповідь на це запитання за 100 днів ми також не отримали.

Олександр Соколов публічно так і не озвучив своїх кадрових планів і пропозицій. Ми не почули жодної заяви або коментаря міського голови з цього питання! Саме в питанні кадрів була і зберігається найбільша невизначеність.

Перед грудневою сесією міської ради в Інтернеті з’явилася інформація про кандидатури заступників і секретаря міської ради, яких Соколов збирався представити на сесії. Але сам мер їх так і не озвучив. Тоді йому не дозволили зробити цього депутати, але можна було сказати про кадрові плани пізніше. Дуже важливо знати, кого конкретно відповідальним за певні напрямки розвитку міста бачить Соколов. Це дало б можливість громадськості та ЗМІ обговорити певні кандидатури, що сприяло б демократичній та прозорій процедури формування влади в місті.

Минуло вже кілька тижнів з часу заяви про відставку Валерія Кокотя, ще з середини минулого року вакантна посада заступника з гуманітарних питань, а ми досі не чули, кого Соколов бачить на цих місцях. Очевидно, що він про це не може не думати, адже, як то кажуть, кадри вирішують все.

В той же час, заступники, що лишилися, секретар, керівники багатьох відділів та управлінь міської ради і досі перебувають в стані невизначеності. Як відомо, багатьом із них неодноразово говорили, що Соколов не має намірів з ними працювати. Але ж знову – ніякої публічності та зрозумілої позиції самого міського голови! Відсутність діалогу та озвучення певних позицій однозначно не дозволяє говорити про злагодженість роботи та взаєморозуміння виконавчих органів міської ради.

За сто днів Олександру Соколову не вдалося привести до управління міста своєї команди та людей, яким він довіряє. За цей час він призначив лише радників, змінив голів фонду комунального майна та кількох управлінь. Станіслав Віхров з приставкою в.о. являється заступником міського голови-керуючим справами міськвиконкому. З іншого боку, крім Кокотя жоден із посадовців не звільнив місця і пішов за власним бажанням.

Ну, а всі ми знаємо, що „один в полі не воїн”. Можливо, саме цим можна пояснити частину прорахунків та недоопрацювань Соколова, в тому числі, про які йшла та буде йти мова…

Соколов і депутати: без пошуків точок дотику та компромісів

А ось відповідь на запитання чому Соколов не зміг привести свою команду потрібно шукати в його співпраці з депутатським корпусом міської ради. Тут теж можна говорити про явні помилки. Їх визнав і сам Соколов, сказавши в одному з інтерв’ю, що „йому не вдалося нормально поспілкуватися з депутатами міськради”.

Нову структуру, під яку можна було міняти кадри повинні були затвердити депутати міської ради. Вже на першій сесії під головуванням нового міського голови він пропонував розглянути і затвердити нову структуру виконавчих органів міської ради. Але депутати навіть відмовилися включати її до порядку денного. Було видно, що це стало несподіванкою для Соколова.

Але насправді це було абсолютно логічно. Більшість депутатів структуру побачили за кілька днів до сесії, а сам міський голова під час засідання не навів достатніх аргументів на користь своєї ж пропозиції. Саме тоді вперше стало видно, що робота з депутатами ведеться на недостатньому рівні або взагалі відсутня.

В той же час, Соколов побачив і зрозумів, що працюватиме вже не з тим депутатським корпусом, до якого він звик. Вибори за пропорційною системою, півроку без міського голови, створення самодостатньої системи комунікації і зв’язків між депутатами, посилення ролі політичних факторів, імперативний мандат… - всі ці фактори тепер доведеться враховувати.

Втрачений мером час для першої ініціативи дозволив депутатам самим зробити перший крок. Дуже швидко вони створюють коаліцію та фактично більшість в міській раді. Тепер саме з нею Соколову доведеться узгоджувати всі свої пропозиції, які потребують затвердження депутатами. Більше того, коаліція цілком справедливо може висувати меру свої вимоги (в тому числі і кадрові) з якими не можна не рахуватися. Тобто, Соколову доведеться поділитися владою з депутатами, які створили коаліцію.

Деякі позитивні тенденції

Говорячи про перші сто днів роботи Соколова міським головою несправедливо було б не сказати і про ряд дійсно позитивних моментів.

По-перше, місто з мером це набагато краще, ніж „місто без голови”. І в плані стабільності і стосовно створення позитивного іміджу для інвесторів і в багатьох інших напрямках. Але це більше представницькі функції, які Соколов виконує, якщо не бездоганно, то досить якісно.

Соколов виконує більшість покладених на нього обов’язків стосовно господарства міста. Варто побувати хоча б на одній традиційній нараді з керівниками управлінь міської ради, щоб переконатися в тому, що мер намагається вчасно реагувати на всі проблеми городян, ставить жорсткі вимоги якнайшвидшого їх розв’язання. Він завжди знає адреси і номери будинків, де не було світла чи води, де щось прорвало або сталося.

Крім цього, можна сказати і про нові для Соколова принципи співпраці з громадськістю. Якщо до березня 2006 року неодноразово складалося враження, що Соколову це не потрібно і взагалі нецікаво, то в 2007-му ми бачимо якісні зміни і розуміння.

З вуст мера неодноразово звучала ініціатива прийняття Статуту міста Чернігова (проект якого пролежав в міськраді кілька років при Соколові). Більше того, Соколов запропонував його широке громадське обговорення та наполіг на максимальній відкритості цього процесу.

Міський голова легко йде на контакт з громадськістю. Досить швидко вдалося залучити його на кілька заходів, в тому числі на консультації з громадськими організації з приводу тарифів на комунальні послуги.

Спільною ініціативою Соколова і ряду НГО можна вважати започаткування процесу створення Громадської ради Чернігова. Зараз ця ініціатива, яка до-речі, ще не втілена дуже активно критикується колишніми кандидатами та деякими депутатами міської ради. Перше що дорікають – начебто бажання тиснути на депутатський корпус. Як людина, що причетна і до ініціативи і до самого процесу формування Громадської ради, не хочу детально зупинятися на цьому питанні. Але не можу не сказати, що якщо навіть, хтось має бажання „тиснути” (невідомо, яким чином) або впливати на депутатів, то це в жодному разі не означає, що Громадська рада буде цим займатися. Просто, таке враження, що недоброзичливці вирішили відразу „повісити певні ярлики” і постійно критикувати безперечно позитивну ініціативу. Але про це наступного разу.

В активі мера лишаються добрі стосунки з керівниками великих та середніх підприємств міста, що також є великим позитивним моментом.

Бюджет на 2007 рік було прийнято вчасно. Протягом цих ста днів відбулося три сесії міської ради (не враховуючи „інавгураційну”).
Не будемо згадувати про пониження тарифів на комунальні послуги. Це було скоріше прагнення зробити хоч щось в цьому напрямку (адже під час передвиборчої кампанії обіцянка понизити тарифи прозвучала досить чітко). Наведемо лише заголовок статті однієї з міських газет, де пишуть про те, як Соколов понизив тарифи: „Ціна обіцянок Соколова – 10 копійок?”.

Звичайно, все це непогано. Але ніяк не можна назвати словом „стратегія”, яка була б чітка і зрозуміла. А чекали в перші сто днів саме цього.

Відверті „ляпсуси”

За сто днів їх було два.

В першому роль і участь самого Соколова мінімальна і він пов’язаний з людьми, роль яких в команді Соколова-мера (а не кандидата), взагалі була невідомою. „Ляпсус” був пов’язаний з „наїздом” на редакцію сайту „Високий вал”, який дав підстави говорити про прагнення Соколова обмежити свободу слова та „темники”. Більше подібні ситуації не повторювалися, тому згаданий випадок скоріше виключення, ніж правило.

А ось про зміну керівництва „Водоканалу” цього сказати не можна. Це однозначно була ініціатива самого мера. Його дії викликали негативну критику і різкі звинувачення в „кадрових чистках”. Нажаль, з цим не можна не погодитися. Абсолютна незрозуміла як за логікою, так і за процедурою зміна Іваненка на Шкіня в лютому 2007 року являється серйозною помилкою міського голови. Це питання ще не закрите остаточно і нас чекають судові засідання з цього приводу, можливе поновлення і подальший невизначений розвиток ситуації навколо цього комунального підприємства.

Залишається лише… побажати успіхів!

Отже, говорячи про перші сто днів Олександра Соколова на посаді міського голови можна зробити кілька висновків. Ось найголовніші:

1. Соколов ще не презентував стратегію розвитку міста та кадрові плани. У зв’язку з цим можна говорити, що в його оточенні (чи сьогоднішній команді) відсутні або а) люди, яких він слухає і прислухається б) або люди які здатні мислити стратегічно в інтересах міського голови і міста, які б підготували відповідні заяви і виступи.

2. Логіка „депутати мають іти до мера, а не навпаки” себе повністю не виправдала. Саме тому, Соколов не отримав підтримки депутатів в питаннях структури міської ради тощо.

3. Соколов дав підстави говорити про себе, як про успішного мера-господарник.

4. Одночасно, він поки не дав жодних підстав говорити про успіхи Соколова-політика. Який вміє об’єднувати і делегувати повноваження.

5. У міського голови відсутня стратегія інформаційної політики та висвітлення його планів і дій (маються на увазі, не окремі повідомлення, а саме стратегія). „Образ” мера формується в залежності від ситуації, а не згідно з певним планом та баченням.

Але недоліки в роботі та прорахунки, про які йшла мова не можуть не бути невиправленими. Іншого вибору, в нових суспільно-політичних умовах, у команди міського голови просто немає. І чим швидше він це зрозуміє і зробить, тим швидше ми зможемо аналізувати кроки команди Соколова в соціально-економічному плані та реалізацію його програми.

Отже, почекаємо і побажаємо успіхів. Адже, від мудрості наших керівників залежить добробут громади!

До теми:

• Чернігівські експерти про перші 100 днів мера
  Ми пам’ятаємо або Обіцянки-не цяцянки?!