Чернігову і області потрібен справжній господар!

Ситуація у промисловості міста говорить про дві речі. По-перше – проблемами чернігівських підприємств ніхто не займався десятиліттями – вони були залишені сам на сам зі своїми проблемами, по-друге - потрібне негайне втручання і  допомога.

Колись підприємства-гіганти зараз розкрадаються, занепадають, зменшують відрахування до бюджету, а колись були основними його наповнювачами. Розміри заробітних плат у працівників - мізерні, на них не можна прожити.

Вкрай критична ситуація склалася на «Чернігівавтодеталі». Тут створено страйковий комітет. 16 березня було проведено страйк у зв’язку з невиконанням умов колективного трудового договору, зокрема і у частині розміру та строків виплат заробітних плат.

Я був не один раз на цьому підприємстві, яке було реформовано незаконно. Був присутнім на загальних зборах, проведення яких було фактично сфабриковано, і державна комісія по цінних паперах це зафіксувала.

Докладу всіх зусиль, щоб Фонд державного майна якнайшвидше зробив перевірку законності розділу підприємства і законності самої приватизації. Звернення з цього приводу  вже направлено до Валентини Петрівни Семенюк, і Фонд Державного майна працює у цьому напрямку.

Звернувся я з особистим зверненням і до губернатора. Адже повноваження голови облдержадміністрації дозволяють йому втрутитися в конфлікт і примусити власників підприємства виконувати колективний договір, не доводячи колектив до страйку.

Не дивлячись на те чи я народний депутат України, як є сьогодні, чи буду обраний мером – я завжди стоятиму на боці колективів та тих профспілок, які справді захищають інтереси людей, а не є кишеньковими, «пригодованими» владою чи власниками підприємств, які зараз дуже часто, заробляючи мільйони, платячи мізерну заробітну плату примудряються ще й скорочувати кількість робітників, фактично позбавляючи засобів до існування сотні сімей у Чернігові.

Не менш складна ситуація і на іншому колись потужному чернігівському підприємстві-гіганті «ЧеЗаРа". Такі ж низькі заробітні плати, скорочені робочі тижні, відсутність замовлень. Практично всі обігові кошти - десятки мільйонів гривень - викачані керівництвом заводу на створене комерційне підприємство. Відповідні матеріали з цього приводу мають правоохоронні органи, вони над ними працюють.

Державі ще належить частка акцій колишнього радіозаводу, але так звані «власники», ставлячи за мету розтягнути підприємство «до крапки», намагаються заблокувати вплив держави на процес виведення підприємства з кризи. Після мого звернення Фонд державного майна активно втрутився в ситуацію, Валентина Семенюк була на підприємстві і, я впевнений, - вона не відступиться.

У двох підприємств, про які ми говоримо, є ще одна спільна риса - вони були зорієнтовані на російських замовників -  на Горьківський автозавод у випадку «Чернігівавтодеталі» чи на російську космічну галузь у випадку Чернігівського радіозаводу.

Ознайомившись з ситуацією на цих підприємствах, переконаний – необхідний кардинально інший підхід до підбору управлінського менеджменту підприємств, втручання у цей процес органів влади з одного боку для того, щоб забезпечити законність процесів приватизації, відстоювання інтересів трудових колективів, а з іншого – для надання допомоги по пошуку нових ринків збуту для виробленої продукції. Адже ж ми розуміємо, що росіяни виконання всіх своїх  нових видів замовлень розміщують на вітчизняних, російських підприємствах, особливо зараз, враховуючи політику нового керівництва України.

Тому є чітка необхідність включення наших підприємств у нові господарські стосунки з автомобільними концернами – АвтоЗАЗом, скажімо, для «Чернігівавтодеталі». А для «ЧеЗаРи" виходом може стати тісна економічна співпраця з українською авіаційною промисловістю.  

На перспективу слід думати про віднайдення за підтримки міської влади централізованих коштів для більш радикального переобладнання заводів, переорієнтування частини виробництв цих підприємств на виготовлення продукції, яка має стабільний попит та відповідає світовим вимогам якості.

Відновлення роботи промислових гігантів міста, створення нових підприємств, залучення інвестицій як вітчизняних так і іноземних вважаю пріоритетом у своїй діяльності. Наступний крок - встановлення на цих підприємствах достойного рівня заробітних плат. Адже тільки високий рівень зарплат може бути гарантією і зростання добробуту чернігівців, і наповнення бюджету. Збільшуватиметься купівельна спроможність людей, відбуватиметься збільшення товарообороту, відрахувань до місцевого бюджету, а звідти, у свою чергу з`являться кошти на ремонти шкіл, лікарень, капітальні ремонти будинків тощо.

Спілкуючись з трудовими колективами та керівниками підприємств, я був вражений тим, як місцева влада стояла осторонь цих проблем і не допомагала навіть підприємствам, які можуть ефективно працювати і приносити прибутки для бюджету. Не надано жодної реальної підтримки – чи то у питанні виходу на всеукраїнський ринок збуту товарів, чи то у питані отримання державних замовлень.

Візьмімо для прикладу «Чексіл» - унікальне в Україні підприємство, де виготовляють якісну продукцію, яка нічим не поступається імпортним аналогам, тканини користуються  попитом за кордоном. Підприємство, єдине в Україні такого роду, готове поставляти тканину для пошиття форменного одягу для органів міліції, прокуратури, лісників тощо. Натомість завозиться імпортна тканина, з якої й шиються державні замовлення. Єдина перевага її в тому, що нечисті на руку чиновники отримують за такі оборудки собі «відкати».

Або інший приклад. Підприємство «Млибор» може забезпечувати борошном як Чернігівську область повністю так і постачати борошно на ринки інших областей, а замість цього наполовину змушений скорочувати своє виробництво. При цьому в Чернігів на хлібокомбінат завозиться борошно з Дніпропетровської та інших областей України. Куди дивиться обласна, міська влада, яка має реальні механізми впливу, щоб пояснити власникам переваги від того, що вони працюючи на Чернігівщині, повинні використовувати сировину місцевого виробництва?

Ще один приклад - спиртзаводи, які подекуди закупають жито сумнівної якості за межами області, при тому, що у наших сільгоспвиробників воно краще, дешевше і витрати на його доставку менші.

Вважаю, що це вже не що інше, як прямі показники корупції, за що треба притягати до кримінальної відповідальності.

Це призводить до величезних втрат бюджету, а нікому нема діла чи руки не доходять!

Саме це ми і вкладаємо у поняття «наведення порядку в області». Порядок – це не лише чистота, порядок – це коли створюються умови для ефективної роботи підприємств та задіюються прозорі схеми у виробництві без торгових посередників, які вимивають оборотні кошти та прибутки підприємств, платячи при цьому копійки до бюджету.

Ми наведемо порядок у бюджетній сфері. Ми знаємо, як збільшити доходи міського бюджету та бюджету області. Знаємо, як потрібно працювати з Кабміном та Верховною Радою, щоб централізовано виділялися додаткові кошти на потреби Чернігова та області.

Тому прошу вас, підтримуючи мою кандидатуру на посаду міського голови, підтримати і кандидатів від Соціалістичної партії до міської, обласної та до Верховної Ради, які, підтримуючи мера-соціаліста будуть допомагати регіону, спрямовуватимуть кошти на розвиток інфраструктури області, на розвиток міста.

І тоді не буде так, як вийшло останнього разу, коли завдяки наполегливій моїй, як народного депутата України, роботі та за активної підтримки всієї фракції соціалістів вдалося добитися виділення з державного бюджету 15 мільйонів для міста, більша частина яких потім пішла не на нагальні потреби міста і чернігівців, а на закупку чи не найдорожчих тролейбусів та на чергову «косметичну» переукладку тротуарної плитки у центрі міста.

У місті вже є нагальна потреба перейти від розмов про те, що треба будувати завод по переробці сміття до його будівництва.

На поверхні лежить і необхідність будівництва заводу по переробці ріпаку на біодизель. Ця сільськогосподарська культура вже вирощується на землях Чернігівщини, сировину вивозять в Європу замість того, щоб побудувати тут завод та створити тисячі робочих місць і отримати десятки мільйонів доходу до бюджету.

Ми – молода команда, нам ще далеко до пенсії. Тому сформована нами адміністрація буде динамічна, складатиметься з людей молодих, енергійних, з досвідом, із знанням іноземних мов. Бо залучати інвестиції без знання мов це те саме, що вчитися плавати без води.

У нас багато ідей, у нас є досвід і бажання їх реалізувати. Наша мета - не розтягування, як робили колишні, приватизувавши півобласті, «прихватизовуючи» заводи, ріжучи їх на металолом чи викачуючи обігові кошти. Наша мета – відродження Чернігівщини!

Соціалісти – це команда професіоналів, здатних взяти відповідальність за відродження і розвиток Чернігівщини, команда, яка не зрадить.