У Чернігівській області – незрозуміла кадрова політика?

Шановна редакція інтернет-видання “Високий Вал”!

Звертаючись до Вас, я дуже прошу, навіть закликаю опублікувати мою статтю у вашому виданні, бо це вже просто крик душі!

Мене звуть Ігор, проживаю я в смт. Короп. На даний час займаюсь приватним бізнесом. Раніше працював у державній сфері, але не зміг втриматися, бо завжди говорив правду у вічі. А це не дуже подобається більшості наших поважних керівників. Освіту маю вищу.

Що спонукало мене написати Вам листа? Це те, що у нашому районі ведеться зовсім незрозуміла кадрова політика.

Я постійно читаю статті Олексія Дашевського. Мені дуже приємно, що ще є такі люди, котрі турбуються не за свій гаманець чи крісло, а за наш район, котрі можуть отак відчайдушно кидати виклик оцім зажирілим мужам часів совдепії, “рульовим” бюрократичної машини.

Але чомусь Олексій упустив з виду ще одну подію в нашому районі – обрання кандидатури на посаду керівника управління пенсійного фонду. Цим листом я хочу висвітлити події, які відбувалися підчас згаданих “виборів”.

Все почалося у січні цього року. Після звільнення начальника управління пенсійного фонду України в Коропському районі “у зв’язку з виходом на пенсію” було оголошено конкурс на заміщення вакантної посади.

І тут, як кажуть, почалося! На ласий шматок кинулися бюрократичні мужі, відбувся конкурс. Але жоден з “мужів” не поступився одне одному. Почалося писання кляуз до обласної державної адміністрації, до Президента України. Кожен з них вказував, що він найбільший революціонер, що він вболівав за революцію, що стояв на майдані. А чи правда це?!

Врешті, результати конкурсу скасували і призначили новий. І знову війна кланів, знову нові-старі кандидати билися лобами одне об одного, бо кожен з них пройшов вищу партійну школу і кляузи та бруд лити одне на одного навчені. Застосовували зв’язки, добрались навіть до Київських міністерств. І знову конкурс скасували.

Третій конкурс виявися результативним. Обрали, виносили як мати немовля дев’ять місяців. Але у цьому конкурсі вже брали участь молоді спеціалісти, заздалегідь знаючи, що шансів на перемогу не матимуть. Адже у нас обирають за принципом: “чим більше протирав штани в бюрократії, тим краще”.

Кого ж призначили керівником? Напевно, Ви гадаєте, що керівником призначили людину нової формації, молодого спеціаліста з новим мисленням і новими ідеями чи людину, яка не була заплямована гучними виборами Президента в нашому районі? Ні, Ви глибоко помиляєтеся. Керівником управління призначено Гальченка Сергія Миколайовича, за плечима якого не один вступ до різних партій. Ця людина за своє життя перефарбовувалася з одного кольору в інший заради того, щоб збиратись вище по кар’єрній драбині.

Шановна редакція! Я в цій справі людина взагалі не зацікавлена, адже я займають власним бізнесом і крісло керівника пенсійного фонду мене не приваблювало! Але мене зачіпає за живе те, що на керівні посади приймаються люди, які під час виборчих кампаній примушували людей, погрожуючи звільненнями, голосувати за тих кандидатів, які були потрібні старій владі. Людей, які били звітами по голові у прямому значенні цього виразу, бухгалтерів, які погано проводили перевиборчу агітацію.

Сергій Миколайовичу! Якщо Ви прочитаєте цього листа, я хотів би поставити Вам питання. За кого тепер Ви будете примушувати своїх підлеглих голосувати? Чи може Ви будете примушувати і підприємців, адже у Вас тепер є така можливість?

І на завершення. Хотів би звернутися до керівника головного управління пенсійного фонду України у Чернігівській області Кулініча Петра Івановича.

Шановний Петре Івановичу! Чому ви допускаєте отакі кадрові помилки, призначаючи на посади тих людей, котрі окрім бюрократичної машини і “виїдань” неугодних підлеглих, за свою кар’єру нічого суттєвого не зробили? Адже в конкурсі брали участь молодші і кращі спеціалісти.